Ухвала суду № 64877905, 14.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/697/17 Головуючий 1-ї інстанції Бугера О.В.

Справа №644/7952/16-ц Доповідач: Довгаль А.П. Категорія: встановлення факту

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

при секретарі - Щегельському Д.О.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2016 року по справі за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, зацікавлена особа - Четверта Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини та мешкання у квартирі, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вищеназваною заявою.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2016 року заявникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у відкритті провадження з підстав, передбачених ч.4 ст.256 ЦПК України, з посиланням на те, що справа підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Не погодившись з ухвалою суду від 06.10.2016року, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить її скасувати і справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, та таку, що винесена з порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до положень п.5 ч.2 цієї статті суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В ч.1 ст.256 ЦПК України наведено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає справи про встановлення факту:

1)родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Сформульований у цій статті перелік фактів, що мають юридичне значення, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним. Згідно ч.2 даної статті встановлено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав фізичної особи , якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч.4. ст.235 ЦПК України).

Звертаючись до суду із заявою ОСОБА_1 (дружина) та ОСОБА_2 (дочка) зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько та чоловік ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина. Заявники зазначають, що встановлення факту прийняття спадщини та мешкання у квартирі АДРЕСА_1, їм необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, оскільки на момент смерті спадкодавця, вони мешкали разом з ним, хоча були зареєстровані за іншою адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 - помер ОСОБА_3 Даних про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в установлений законом строк до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини матеріали справи не містять. Також відсутні відомості щодо наявності інших спадкоємців. Ці обставини свідчать про наявність спору про право, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відкритті провадження за їх заявою, роз'яснивши їм право на подання позову на загальних підставах.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування даного судового рішення.

Згідно ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 307ч.2п.1), 312ч.1п.1), 313, 314ч.1п.4), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -