Рішення № 64871036, 22.02.2017, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/16/17

Провадження № 2/272/162/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року

Андрушівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Брагіна В.І.

при секретарі Ахановій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Андрушівської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю, суд,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що в травні 1992 року ним була побудована будівля в АДРЕСА_1 загальною площею 521,8 кв.м. 03 листопада 2015 року Комунальним підприємством «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» на дану будівлю було виготовлено технічний паспорт.Він неодноразово звертався до Андрушівської міської ради з заявами про визнання за ним право власності на дану будівлю. В лютому 2016 року він звернувся до Андрушівської міської ради з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування даної будівлі, але отримав відмову в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на право власності на будівлю. Таким чином правових підстав для введення в експлуатацію збудованої позивачем будівлі та в подальшому реєстрації права власності на неї не має,оскільки відсутні ряд необхідних для цього документів. На даний час право власності на будівлю ні за ким не зареєстроване.Він понад 24 років безперервно, відкрито користується даним нерухомим майном. Просив визнати за ним право власності на будівлю АДРЕСА_1,загальною площею 521,8 кв.м. за набувальною давністю.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, направили заяву про розгляд справи в їх відсутність,зазначили,що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник міської ради в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи в його відсутність, зазначив, що позовні вимоги визнає повністю.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін відповідно до норм ст. 158 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, при визнанні відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши належність та допустимість доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК України,особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке : володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).Ураховуючи положенняпункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року. При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови).Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови).Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови)

Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволодів чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно володіти будівлею, що знаходиться за адресою : будівля № АДРЕСА_1,загальною площею 521,8 кв.м.;враховуючи, що право власності на вказану будівлю як на завершене будівництво ні за ким не зареєстровано, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на вказану будівлю за набувальною давністю.

Керуючись стст.15, 16,344 ЦК України,ст.ст. 60,61,212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності за набувальною давністю на будівлю № АДРЕСА_1 Житомирської області,загальною площею 521,8 кв.м.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:В. І. Брагін