Ухвала суду № 64870908, 15.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/174/17 Справа № 201/2332/17 Слідчий суддя - Антонюк О.А. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача Піскун О.П.,

суддів Слоквенка Г.П.

ОСОБА_2

при секретарі Бондаренко К.О.

прокурора Чумака М.О.

за участю підозрюваного ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2017 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, липня місяця, 03 дня, який народився у м. Дніпропетровську, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2017 року задоволено клопотання слідчого ОВС другого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, погоджене з прокурором відділу прокуратури в Дніпропетровській областіОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3. Застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 квітня 2017 року. Встановлено заставу у розмірі 1600000 гривень, та в разі внесення застави покладено відповідні процесуальні обовязки.

Свої висновки слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Також під час розгляду клопотання було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3-5 ч.1 ст. 177 КПК України. Було враховано слідчим суддею вимоги ст. 178 КПК України, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному уразі визнання його винним, вагомість доказів, в звязку з чим слідчий суддя дійшов до висновку, що інший більш мякий запобіжний захід не може бути застосовано до підозрюваного. У відповідності до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя визначив розмір застави.

Не погоджуючись з рішенням слідчого захисник адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, та винести нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави, в розмірі передбаченому п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, та покласти на останнього відповідні процесуальні обовязки.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням норм КПК України.

При цьому захисник зазначає, що ризики вказані у клопотанні слідчого, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню не знайшли свого підтвердження, оскільки доказів на підтвердження існування їх, ні слідчим, ні прокурором надано не було. В свою чергу захисник вказує, що ОСОБА_3 вину свою не визнає у вчиненні кримінального правопорушення, підстав переховуватися не має, оскільки підозрюваний навпаки заінтересований у швидкому та повному встановленні усіх обставин. В ході огляду автомобіля підозрюваного було вилучено його паспорт громадянина України та закордонний паспорт. Також у кримінальному провадженні було допитано ключових осіб, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, отже впливати на них він вже не зможе.

Захисник звертає увагу, що із всіх доказів, які додавалися до клопотання слідчим, підтвердженням того, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення є лише заява та покази свідка ОСОБА_10, всі інші докази є неналежними та недопустимими, оскільки не відповідають вимогам КПК України.

На думку захисника прокурором не було доведено під час судового розгляду, що більш мякий запобіжний захід не може бути застосований до підозрюваного.

У звязку з чим захисник вважає, що слідчим суддею безпідставно було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3, а що розмір застави визначений слідчим суддею в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб для підозрюваного є непомірним, оскільки майновий стан останнього не є таким, що може дати змоги внести дану суму коштів.

Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора та слідчого, які заперечували проти апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого та матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, в провадженні прокуратури Дніпропетровської області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР під №42017040000000125 від 08.02.2017 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

09.02.2017 року о 14:09 годині, ОСОБА_3 було затримано у відповідності до вимог ст. 208 КПК України, про, що було складено відповідний протокол. (а.с.26-32)

10.02.2017 року о 14:03 годині ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.(а.с.57-61)

11.02.2017 року слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, за погодженням із прокурором відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6, звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3, строком на шістдесят днів з моменту затримання 09.02.2017 року. Просив визначити розмір застави в розмірі 6 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

11.02.2017 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська дане клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком дії до 10 квітня 2017 року з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 1000 мінімальних заробітних плат, що складає 1 600 000 (один мільйон шістсот тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.

Обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та сумнів у суду щодо їх достатності, не викликала.

Обґрунтованість підозри підтверджена матеріалами кримінального провадження: заявою та показами свідка слідчого - Свистуна В.В. про спонукання його підозрюваним прокурором вчинити незаконні дії, показами свідка ОСОБА_8 про вимагання з нього грошових коштів прокурором Ушаковим О.О. та погрозами у разі ненадання хабара, вимагати для нього перед судом покарання виключно у виді позбавлення волі, свідка ОСОБА_9, протоколом огляду грошових коштів, протоколом огляду місця події, протоколом обшуку автомобіля від 09.02.2017р., квартири та місцевої прокуратури.

Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме ризики того, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженню та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, передбачені 1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя районного суду встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором та слідчим, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3.

На підставі чого, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що слідчим і прокурором під час судового розгляду доведено, що більш мякий запобіжний ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обовязків.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінального правопорушення, а саме підозра у вчиненні корупційного правопорушення службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням, та суворість можливого покарання за вчинений корупційний злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від 5 до 10 років, та не передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та не дає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

ОСОБА_2 того, слідчим суддею обґрунтовано зазначено про наявність ризику передбаченого п.3 та 4 ч.1 ст.177 КПК, оскільки ОСОБА_3, будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, маючи звязки та можливість в силу займаної посади прокурора, самостійно або через інших осіб, може впливати на свідків з метою перешкоджання дачі достовірних показань або спонукати свідків до їх зміни. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого.

Доводи сторони захисту щодо порушення слідчим суддею вимог ст.182 КПК України, також не знайшли свого підтвердження.

Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд на законних підставах та враховуючи вимоги ч.5 ст.182 КПК України, обґрунтовано прийшов до висновку про наявність виключного випадку, встановивши, що застава у зазначених ч.5 вказаної статті не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, визначив ОСОБА_3 заставу в розмірі 1600 000 (один мільйон шістсот тисяч) гривень.

В суді апеляційної інстанції прокурор наголошував на тому, що дійсно це є виключним випадком та просив врахувати, що в ході обшуку в автомобілі ОСОБА_3 було вилучено грошові кошти в сумі 2 тис.долларів, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 користується досить коштовним автомобілем, який на нього не оформлений, здійснює заграничні подорожі, які не відповідають його доходу та заробітній платі прокурора.

При цьому слід відмітити, що слідчий суддя обґрунтовано частково задовольнив клопотання слідчого в частині розміру застави, оскільки останнім ставилася вимога про застосування розміру застави в розмірі 10000000 гривень, який дійсно є завідомо непомірним для підозрюваного.

Отже розмір застави, визначений слідчим суддею, на думку колегії суддів є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Тому доводи захисника в частині необґрунтованості розміру застави є безпідставними.

Доводи захисника за змістом апеляційної скарги про недоведеність обґрунтованої підозри щодо вчинення інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, незначний ступінь ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, а також не врахування даних про особу підозрюваного, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно зясованих обставин, з якими закон повязує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

ОСОБА_2 того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом зясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя районного суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду. На підставі чого доводи захисника про те, що матеріали кримінального провадження не містять доказів наявності обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, є безпідставними.

Оцінка доказів, які підтверджують винуватість чи невинуватість підозрюваного у вчиненні злочину, які будуть покладені в основу обвинувального вироку чи навпаки виправдувального вироку, згідно статті 368 КПК України є предметом судового розгляду по суті. Отже доводи захисника, які зводяться до того, що слідчим суддею не оцінено та не встановлено достовірність доказів, які мають бути досліджені під час судового розгляду та покладені в основу рішення, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суперечать встановленому КПК України порядку проходження стадій розгляду кримінального провадження.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання підозрюваному іншого запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, про що йдеться в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не знаходить.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника підозрюваного, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного вище, керуючись ч.2 ст.376 КПК України, п.1) ч.3 ст.407 КПК України, ст.419 КПК України, ст.422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого ОВС другого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, погодженого з прокурором відділу прокуратури в Дніпропетровській областіОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 квітня 2017 року. з встановленням застави у розмірі 1600000 гривень, з покладенням відповідних процесуальних обовязків залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

О.П.ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_2