Ухвала суду № 64868938, 17.02.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/15553/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А.В. Провадження № 22-ц/773/320/17 Категорія: 81 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Стрільчука В.А., Осіпука В.В.

секретар судового засідання Кирилюк О.О.,

з участю скаржника ОСОБА_1

представника скаржника ОСОБА_2,

державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Волинській області Левчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Левчук Ірини Олегівни, В.о. начальника Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Бондарука Павла Володимировича за апеляційною скаргою скаржника ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 січня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волнської області від 18 січня 2017 року в задоволені скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Левчук І.О., В.о. начальника Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Бондарука П.В. відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, скаржник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою її скаргу задовольнити повністю.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволені скарги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця, щодо підготовки заявки на реалізацію арештованого майна, яке належить скаржнику, та направлення його для проведення реалізації відповідали положенням Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна.

Такі висновки суду є правильними і ґрунтуються на встановлених судом обставинах справи та нормах матеріального права.

Судом встановлено, що 03.12.2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_6 16513 євро, що станом на 01 жовтня 2013 року згідно курсу Національного банку України становило 178249 грн. 58 коп. боргу, 1904 грн. 58 коп. за порушення грошового зобов'язання та 1801 грн. 54 коп. сплаченого судового збору, а всього на загальну суму 181955 грн. 70 коп.

24 січня 2014 року Луцьким міськрайонний судом Волинської області видано виконавчий лист № 161/17187/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_6 грошових коштів на загальну суму 181955,70 грн.

По даному виконавчому листу державним виконавцем 24.02.2014 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання (а.с. 7). Рішення суду в добровільному порядку боржником не було виконано.

Дана постанова боржником не оскаржувалась.

Державним виконавцем встановлено, що сільськогосподарська та інша техніка, автотранспортні засоби за боржником не зареєстровані. Відповідно до довідки ОДПІ у боржника відсутні джерела отримання доходів, на кошти, які містяться на банківських рахунках, накладено арешт. Пенсію боржник не отримує. Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек за боржником зареєстроване нерухоме майно, проте воно перебуває в іпотеці в ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ст. 56, ч.5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), не допускається звернення стягнення на майно, зазначене в переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернуто стягнення за виконавчими документами, згідно з додатком до цього Закону. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

За час проведення виконавчих дій з виконання рішення суду, державним виконавцем описано і накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1, зокрема, на житловий будинок, загальною площею 52,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,0615 га, яка знаходиться за тією ж адресою з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку(а.с. 6, 7, 9-12).

Для встановлення вартості арештованого майна, належного боржнику ОСОБА_1 державним виконавцем 11.07.2016 року винесено Постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, копії якої було надіслано експерту та боржнику супровідним листом (а.с.14), відповідно до ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» ( станом на 11.07.2016 року).

Відповідно до ч.3 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Надіслання ОСОБА_1 на адресу її фактичного проживання (м. Луцьк, вул. Лазо 18/1) звіту про оцінку майна, підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином державним виконавцем у повному обсязі дотримано вимоги, визначені ч. 3 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження», щодо ознайомлення боржника з результатами оцінки арештованого майна.

На підставі заяви ОСОБА_1, головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області 11.07.2016 року винесено Постанову ВП № 4222906 про призначення рецензування звіту про оцінку майна.

08.08.2016 року ТОВ «Волинь - Експерт» проведено рецензію на звіт про оцінку нерухомого майна, а саме земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0615 га за адресою : АДРЕСА_1, та рецензію на звіт про оцінку майна: житлового будинку /А-1/ загальною площею 52,4 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

З листа Другого відділу ДВС ЛМУЮ від 09.09.2016 року вбачається, що повідомлення про оскарження рецензії звіту не надходило (а.с. 17).

Не погоджуючись з оцінкою вартості арештованого майна, 07.09.2016 року ОСОБА_1 в судовому порядку оскаржено дії державного виконавця другого відділу ДВС ЛМУЮ, щодо оцінки арештованого майна.

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, загальною площею 52,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, земельна ділянка площею 0,0615 га, яка знаходиться за тією ж адресою перебувають в іпотеці в ПАТ КБ «Приватбанк», у зв'язку з чим головним державним виконавцем Другого відділу ДВС м. Луцька ГТУЮ у Волинській області Левчук І.О. було надіслано запит від 14.09.2016 року щодо можливості реалізації майна, яке перебуває в іпотеці банку.

Листом від 13.10.2016 року іпотекодержателем ПАТ КБ «Приватбанк» надано Другому відділу ДВС м. Луцька ГТУЮ у Волинській області згоду щодо реалізації вказаного майна.

25 жовтня 2016 року державним виконавцем Левчук І.Л. подана заявка на реалізацію арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_1 в межах Закон України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештваного майна.

Доводи апеляційної скарги на те, що повторні торги, які призначені на 19.01.2017 року відбулися після спливу шестимісячного терміну дії оцінки оцінювача не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

З 05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року.

Згідно п.п. 7, 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Майно, передане на реалізацію до набрання чинності цим Законом, продовжує реалізовуватися у порядку (у тому числі за вартістю), що діяв до набрання чинності цим Законом. Якщо оцінка (уцінка) арештованого майна не проведена до набрання чинності цим Законом, вона проводиться в порядку, визначеному цим Законом.

Вищезазначене майно передано на реалізацію в межах дії нової редакції Закону України «Про виконавче провадження», а тому реалізація та подальше виконання здійснюється в межах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ,2, 3 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» ( в редакції станом на 25.10.2016 року) реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Частиною 8 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Аналогічні положення ЗУ «Про виконавче провадження» в старій редакції відображені у частині треті статті 62 та частині першої ст. 58 цього Закону.

Відповідно до ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» та частиною 1 розділу ІІ «Порядку реалізації арештованого майна», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5, передбачено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

Звіт про оцінку майна боржника підписаний виконавцем - суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_8 20.06.2016 року , рецензування даного звіту відбулось 08.08.2016 року року. Майно передано на реалізацію 25.10.2016 року тобто в межах шестимісячного терміну.

Необхідність проведення повторної оцінки арештованого майна ОСОБА_1 в період його реалізації не передбачено Порядком реалізації арештованого майна, а також ЗУ «Про виконавче провадження».

Доводи апелянта про те, що заявка про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів не відповідає вимогам Закону, оскільки наза лоту, який виставлявся на торги містив інформацію лише, щодо житлового будику по АДРЕСА_1 без зазначення даних про земельну ділянку, яка фактично також була передана на реалізацію є безпідставними , виходячи з наступного.

В матеріалах виконавчого провадження міститься оцінка майна та подальша його рецензія, у яких чітко зазначено, що вартість земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,015 га за адресою АДРЕСА_1 становить 263282, 00 гривень, а вартість житлового будинку /А-1/ загальною площею 52,4 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, становить 337456 гривень.

Окрім того, хоча назва лоту і не містить вказівки, щодо земельної ділянки, однак у відомостях про майно, його склад, характеристики детально осписано розмір земельної ділянки її правовий режим, цільове призначення та місце розташування.

Тверження ОСОБА_1 про те, що в акті опису майна відсутня інофрмація , щодо надвірних будівель, а інформація про такі наявна у заявці на реалізацію арештованого майна, що є порушенням ЗУ «Про виконавче провадження» є безпідставними, оскільки надвірні будівлі не є окремим обєктом нерухомого майна в розумінні положень Цивільного законодавства, а є невід'ємною частиною житлового будинку, який належить особі. Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу зареєстровано на праві приватної власності саме будинок по АДРЕСА_1, складовою якого відповідно до опису є надвірні будівлі, а саме: сарай, хлів, огорожа, вбиральня.

Частиною 3 ст. 63 ЗУ «Пр виконавче провадження» передбачено, що разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. Таким чином, житловий будинок, з надвірними будівлями та спорудами та земельна ділянка для його обслуговування є цілісним обєктом, який має бути реалізований одночасно.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що заявка на реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, відповідає ч. 2, 3, 4 Розділу ІІ Передачі майна на реалізацію «Порядку реалізації арештованого майна», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5.

Встановивши відповідність дій державного виконавця, щодо оцінки майна, а також передачі його на реалізацію вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», а також «Порядку реалізації арештованого майна», суд першої інстанції підставно відмовив у задоволені скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця другого Відділу державної виконавчої служби міста Луцька ГТУЮ у Волинській області , а також дії В.о начальника Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька ГТУЮ у Волинській області, щодо реалізації арештованого майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території держави.

Таким чином, на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права.

Безпідставне, тривале та необґрунтоване невиконання рішення суду, яким стягнуто з ОСОБА_1 кошти в користь іншої особи, буде порушувати законні права та інтереси останнього та нівелювати сутність рішення суду та мету його ухвалення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а є власним суб'єктивним тлумаченням норм права та обставин справи, яким суд дав відповідну правову оцінку.

Керуючись ст. ст. 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 січня 2017 року даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: