Ухвала суду № 64867741, 07.02.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 666/ 2042/13-ц Головуючий в І інстанції Решетов В.В.

Номер провадження №22-ц/791/255/17-ц Доповідач: Фурман Т.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Фурман Т.Г.

суддів: Пузанової Л.В.

Семиженка Г.В.

секретар Мирненко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 03 червня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» ( далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що за кредитним договором №014/27/1010 від 15 квітня 2008 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 30 600 доларів США з процентною ставкою за користування кредитом 14,00 % річних з кінцевим терміном повернення коштів до 15 квітня 2018 р.

13 грудня 2011 року між сторонами була укладена Додаткова угода №014/27/1010/81-6-2, згідно якої змінилася валюта виконання зобов'язань за кредитним договором та встановлено, що розмір кредитної заборгованості на дату укладання Додаткової угоди становить - 192 188,10 гривень. У зв'язку зі зміною валюти виконання зобов'язань сторони дійшли згоди змінити розмір процентів за користування кредитом та встановити на основі процентної ставки в розмірі 16,00% річних, встановити новий графік погашення кредиту, сплати відсотків та збільшити строк надання кредиту до 13 червня 2028 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та позичальником укладений договір іпотеки, за яким ОСОБА_3 передав в іпотеку належну йому на праві власності трикімнатну квартиру №57, загальною площею 57,0 кв. м., житловою площею 37,2 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 не виконує зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитом та сплати відсотків у встановлений кредитним договором строк, у зв'язку з чим станом на 01 квітня 2013 року має заборгованість у загальному розмірі 224921,96 грн.,з яких: 189874,89 грн. - заборгованість по кредиту; 19444,74 грн. - заборгованість по сплаті відсотків; 15602,33 грн. - пеня за порушення графіку повернення кредиту та сплаті відсотків, банк просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру №57, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, визначеної належним експертом на стадії оцінки майна в ході проведення виконавчих дій та задовольнити за рахунок предмету іпотеки майнові вимоги банку на суму 224921,96 грн. та сплаті судового збору.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 03 червня 2013 року позов задоволено повністю.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки: трикімнатну квартиру, загальною площею 57,0 кв.м, житловою площею 37,2 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1,що належить відповідачу - ОСОБА_3, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, визначеної незалежним експертом на стадії оцінки майна в ході проведення виконавчих дій та задовольнити за рахунок предмету іпотеки майнові вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» по кредитному договору №014/27/1010 від 15.04.2008 року у сумі 224921,96 гривень, у тому числі: заборгованість по кредиту - 189874,89 гривень, заборгованість по сплаті відсотків - 19 444, 74 грн., пеня за порушення графіку повернення кредиту та відсотків -15602,33 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» 2249,22 гривень сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема на те, що її як співвласницю іпотечного майна не було залучено до участі у справі, ухваленим рішенням порушуються її права та законні інтереси, при вирішені спору суд першої інстанції не надав оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, не зазначив ціну за якою має бути здійснений продаж, просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк «Аваль» доводи апелянта не визнало, рішення суду просить залишити без змін, як постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Крім того, банк вказав на те, що виконавчий лист, виданий 25.06.2013 року на виконання оскарженого рішення був звернутий до примусового виконання і на теперішній час рішення виконане в повному обсязі, кредитна заборгованість погашена в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що 15 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк «Аваль», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/27/1010, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 30600 доларів США та зобов'язався сплачувати 14,00% річних за користування кредитом, строком до 15 квітня 2018 року.

13 грудня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №014/27/1010/81-6-2, згідно якої сторони погодились змінити валюту виконання зобов'язань за Кредитним договором та встановили, що розмір заборгованості на дату укладання Додаткової угоди становить - 192 188,10 гривень. У зв'язку зі зміною валюти виконання зобов'язань сторони дійшли згоди змінити розмір процентів за користування кредитом та встановити на основі процентної ставки в розмірі 16,00% річних, встановити новий графік погашення кредиту та сплати відсотків та збільшити строк повернення кредиту до 13 червня 2028 року.

Виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором забезпечено договором поруки від 15.04.2008 року укладеним з ОСОБА_2

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору іпотеки від 15.04.2008 року, з послідуючими змінам, передав в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру № 57, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

Сторони дійшли згоди про те, що іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами в сумі 224 523 грн.

Згідно з наданим банком розрахунком по договору кредиту №014/27/1010 від 15.04.2008 року, загальний розмір заборгованості станом на 01.04.2013 року становить 224921,96 гривень з яких: заборгованість по кредиту - 189874,89 гривень, заборгованість по сплаті відсотків - 19444,74 гривень; пеня за порушення графіку повернення кредиту та сплату відсотків - 15602,33 гривень.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно п.2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) в разі коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом.

Спеціальним законом, яким визначено підстави та порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки є Закон України "Про іпотеку".

Статтею 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 33, ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодерожателя.

При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Як вбачається з матеріалів справи 27.12.2012 року банк надіслав на адресу позичальника - іпотекодавця ОСОБА_3 та поручителя - ОСОБА_2 письмову вимогу про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором та вимогу про дострокове погашення кредитної заборгованості в розмірі 217 311,7 грн. із попередженням, що у разі невиконання даної вимоги банк розпочне стягнення на предмет іпотеки в передбачений законодавством України спосіб.

Направлена банком письмова вимога не була виконана.

Враховуючи, що судом встановлений факт невиконання позичальником зобов'язання по кредитному договору та вимоги про дострокове погашення кредитної заборгованості в розмірі 217 311,7 грн., та зважаючи на те, що відповідно до положень ст. 33,35 Закону України „ Про іпотеку" іпотекодержатель надсилав боржнику, який є іпотекодавцем, письмову вимогу про виконання порушеного зобов'язання та попереджав про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги, але протягом встановленого строку вимога залишилася без задоволення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав, передбачених Законом України "Про іпотеку" та умовами укладеного договору іпотеки, який є чинним, для задоволення позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у зазначений позивачем спосіб.

Висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до ЦПК України та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Посилання ОСОБА_2на те, що ухваленим рішенням порушуються її права як співвласника предмета іпотеки, придбаного в шлюбі з ОСОБА_3, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, при укладенні договору іпотеки дружина іпотекодавця, надала нотаріально посвідчену згоду, на укладення договору іпотеки згідно якої вона не заперечувала проти звернення банком стягнення на квартиру у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та заявляла, що такий правочин відповідає інтересам сім'ї і була згідна з тим, щоб умови Договору іпотеки визначалися її чоловіком самостійно.

Доводи апелянта про те, що при вирішенні спору суд першої інстанції не надав оцінку співмірності суми заборгованості по кредиту та вартості іпотечного майна, колегія судів до уваги не приймає, оскільки заставна вартість предмета іпотеки становить 224 523 грн., а банком заявлена вимога до стягнення в розмірі 217 311,7 грн.

Оскільки суд в резолютивній частині рішення зазначив про те, що продаж предмета іпотеки має буди здійснений за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, визначеної незалежним експертом на стадії оцінки майна в ході проведення виконавчих дій але не зазначив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, колегія суддів вважає, що зазначена обставина не є підставою для скасування рішення суду, крім того, з огляду ще й на те, що на теперішній час рішення суду виконане, предмет іпотеки проданий, іпотекодавець разом з сім'єю виселились з даного помешкання, борг погашений в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 590 ЦК України, ст. ст.12,33,38,39 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 03 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Г. Фурман

Судді: Л.В. Пузанова

Г.В. Семиженко