Рішення № 6486420, 23.07.2009, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

Справа №2-201

2009 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2009 року смт Куйбишеве

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Скляра С.Ю.,

при секретарі судового засідання Грицан А.В.,

з участю представника позивача Стребіжа С.О., відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою приватного підприємства «Техміл» (далі за текстом – ПП «Техміл») до ОСОБА_1 , третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «Синтез» (далі за текстом – ТОВ «Синтез») про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

На підставі частини 3 статті 209 ЦПК України в судовому засіданні 23 липня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

30 квітня 2009 року ПП «Техміл» в особі директора підприємства Санжарової Л.Г. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення з останнього боргу в сумі 1169500 грн.. Позивач послався на те, що ОСОБА_1 за договором позики отримав грошові кошти у вищевказаній сумі, проте до теперішнього часу на вимогу підприємства їх не повернув. За таких обставин ПП «Техміл» вимушено було звернутися до суду за захистом порушених майнових прав із відповідним позовом. Крім того, позивач прохав відшкодувати на свою користь з відповідача суму понесених судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги ПП «Техміл» по тих самих підставах, які були зазначені у позові, надавши судові відповідні пояснення.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, посилаючись на те, що 27 квітня 2007 року між ним, ПП «Техміл» і ТОВ «Синтез» був укладений договір поруки, за умовами якого він гарантував виконання зобов’язань ПП «Техміл» перед ТОВ «Синтез» по договору купівлі-продажу в сумі 1169500 грн.. Через неможливість виконання ПП «Техміл» своїх зобов’язань перед ТОВ «Синтез», ОСОБА_1 на користь останнього на виконання умов договору поруки були внесені грошові кошти в сумі 1169500 грн.. Разом з тим, за період з 14 травня 2007 року по 13 червня 2007 року ОСОБА_1 за договором позики отримав від ПП «Техміл» грошові кошти в сумі 1169500 грн., які до часу розгляду справи не повернув позичальнику на його письмову вимогу від 01 листопада 2007 року. Відповідач заперечуючи проти позову, вважав припиненими свої зобов’язання перед ПП «Техміл» у зв’язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, про що на адресу позивача ним була направлена письмова заява від 25 липня 2007 року.

В судовому засіданні представник позивача Стребіж С.О., визнаючи вищевказані обставини, наполягав на задоволенні заявлених вимог до ОСОБА_1 , оскільки останній порушив взяті на себе зобов’язання за договором позики, а саме, не повернув грошові кошти на вимогу позичальника, а також через те, що ПП «Техміл» не погодився із заявою боржника про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Сторони у судовому засіданні не порушили питання про укладення мирової угоди. Відповідачем ОСОБА_1 не пред’являвся зустрічний позов до ПП «Техміл» про припинення зобов’язання за договором позики шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

ТОВ «Синтез», як третя особа, яка не заявила самостійних вимог щодо предмету спору, про свою участь у справі не повідомило у зв’язку із припиненням діяльності (а.с.41-44). Судом, з врахуванням думки сторін, справа розглянута за відсутності представника третьої особи – ТОВ «Синтез», що не суперечить положенням ст.ст.35,36,169 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у них доказам, вважає, що позов підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за період з 14 травня 2007 року по 13 червня 2007 року за договором позики отримав від ПП «Техміл» грошові кошти в сумі 1169500 грн. (а.с.5).

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Підтвердженням укладення договору позики між сторонами та його умов є надані позивачем копії видаткових касових ордерів (а.с.5), що відповідає вимогам ч.2 ст.1047 ЦК України.

За умовами договору сторони не визначили строк повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позики має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 до теперішнього часу не повернув грошові кошти позичальнику – ПП «Техміл» на його письмову вимогу від 01 листопада 2007 року (а.с.6).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 не заперечував проти того, що ним на вимогу позикодавця ПП «Техміл» не були повернуті грошові кошти в сумі 1169500 грн., раніше отримані як позика.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, суд прийшов до висновку про доведеність тих обставин, на які посилається позивач ПП «Техміл» як на підставу своїх вимог до відповідача ОСОБА_1 , тому позов підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд вважає заперечення відповідача ОСОБА_1 безпідставними, виходячи з наступного.

Статтею 601 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідач ОСОБА_1 у запереченнях послався на те, що 27 квітня 2007 року між ним, ПП «Техміл» і ТОВ «Синтез» був укладений договір поруки, за умовами якого він гарантував виконання зобов’язань ПП «Техміл» перед ТОВ «Синтез» по договору купівлі-продажу в сумі 1169500 грн.. Через неможливість виконання ПП «Техміл» своїх зобов’язань перед ТОВ «Синтез», ОСОБА_1 на користь останнього на виконання умов договору поруки були внесені грошові кошти в сумі 1169500 грн.. Надіславши 25 липня 2007 року на адресу ПП «Техміл» заяву про зарахування зустрічних вимог, відповідач ОСОБА_1 вважав припиненими свої зобов’язання перед ПП «Техміл» за договором позики (а.с.22-24,45-47).

Проте суд з такою позицією відповідача ОСОБА_1 не погоджується.

ПП «Техміл» фактично пропозицію відповідача ОСОБА_1 не прийняло, про що свідчить направлення на його адресу позичальником письмової вимоги від 01 листопада 2007 року про повернення запозичених грошових коштів в сумі 1169500 грн. (а.с.6). Тобто, суд дійшов висновку про те, що між сторонами з цього приводу виникли спірні правовідносини.

Виходячи із змісту положень статті 601 ЦК України, зарахування можливе за наявності таких умов, як зустрічність вимог, однорідність вимог, «дозрілість» вимог, а також ясність вимог. Стосовно останньої вимоги припускається, що між сторонами немає спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання і таке інше. Якщо одна сторона звернулася із заявою про зарахування, а інша сторона зобов'язання протиставить цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку спір підлягає судовому розгляду і зарахування можливе лише за рішенням суду.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 в установленому законом порядку не звертався до ПП «Техміл» із позовними вимогами з приводу припинення зобов’язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги ПП «Техміл» задоволені, суд в порядку ст.88 ЦПК України має підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача суми понесених судових витрат в розмірі 1950 грн. (а.с.2,3).

Керуючись ст.ст.601,1046,1047,1049 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88,209,212-215,218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов приватного підприємства «Техміл», - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь приватного підприємства «Техміл» (юридична адреса: 71100 Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Горького, 7, розрахунковий рахунок №26009330349501 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО банку 334011, ОКПО 32787153) борг в сумі 1169500 (одного мільйона ста шістдесяти дев’яти тисяч п’ятисот) гривень, понесені судові витрати в сумі 1950 (однієї тисячі дев’ятисот п’ятдесяти) гривень, а всього грошових коштів в сумі 1171450 (один мільйон сто сімдесят одна тисяча чотириста п’ятдесят) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції – Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя: С.Ю.Скляр