Ухвала суду № 64862095, 21.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/1311/16

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. 21 лютого 2017 року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.

судді -Потапчука В.О.

судді -Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року за адміністративним позовом Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування адміністративного арешту рахунків платника податків, -

В С Т А Н О В И Л А :

Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просила застосувати адміністративний арешт банківських рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що відповідач відмовився допускати посадових осіб податкового органу до проведення фактичної перевірки за адресами здійснення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності, про що відповідачем у направленнях на проведення фактичної перевірки зроблено відповідний запис без зазначення причин відмови. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятого пункту 81.1 ст. 81 ПКУ, не дозволяється. На підставі вказаного, контролюючим органом складено акт відмови у допуску посадових осіб до проведення перевірки від 12.09.2016 року №15/21-03-13-05/НОМЕР_1, на підставі якого 12 вересня 2016 року керівником ОДПІ прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Зазначає, що не допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки, за наявності законних підстав її проведення, є підставою для звернення до суду з позовною заявою про арешт коштів на рахунку платника податків..

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

12 вересня 2016 року Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області видано наказ № 741 про проведення фактичної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) терміном з 12.09.2016 року тривалістю 10 робочих днів. На підставі цього наказу посадовим особам Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області видано направлення на перевірку від 12.09.2016 р. №№ 346/21-03-13-05 та 347/21-03-13-05.

12.09.2016 року з метою проведення перевірки здійснено вихід за податковою адресою ФОП ОСОБА_1 Ознайомившись з наказом про проведення перевірки та направленнями на перевірку, ФОП ОСОБА_1 відмовився від підпису про отримання копії наказу та від її проведення та не допустив посадових осіб до проведення перевірки. Про це складено акт № 15/21-03-13-05/НОМЕР_1 від 12.09.2016 року.

У зв'язку з не допуском посадових осіб контролюючого органу на перевірку підрозділом органу доходів і зборів відділу контрольно - перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб направлено начальнику Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відносно ФОП ОСОБА_1

На підставі зазначеного звернення 12.09.2016 року прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Крім того, на підставі вказаного акту Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області звернулась до суду з поданням, щодо підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 постановою суду від 14 вересня 2016 року по справі № 821/1310/16 подання задоволено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що позивач не просить застосувати адміністративний арешт грошових коштів, а просить застосувати адміністративний арешт банківських рахунків, що не передбачено ст. 94 ПКУ, окрім того, у позивача не виникло підстав для звернення до суду з даною позовною заявою, оскільки податкового боргу у відповідача немає, що не заперечував і представник позивача.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту майна органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Водночас чинне законодавство послідовно розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Наведені норми кореспондуються з приписом пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, згідно з якою арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Окрім того, норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною та регулює накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках саме за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна, тобто за умови виникнення податкового боргу у платника податків.

Колегія суддів зазначає, що така обставина повинна бути підтверджена під час судового розгляду, проте, під час розгляду цієї справи, виникнення податкового боргу у відповідача не було встановлено судом, що не заперечувалось представником позивача під час розгляду справи.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі апелянт просив суд апеляційної інстанції задовольнити позов та накласти арешт на кошти відповідача, разом з тим такі позовні вимоги не були заявлені позивачем під час звернення до суду першої інстанції.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195,197, 198, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л.П. Шеметенко

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: О.І. Шляхтицький