Ухвала суду № 64860634, 09.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Сітайло О.М.,

суддів Мельника В.В., Фрич Т.В.,

за участю секретаря Сердюк Ю.С.,

прокурора Горбаня В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року щодо ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 23.09.2010, вирок змінено ухвалою Апеляційного судуд м.Києва від 09.02.2012 року за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 11.11.2014 року звільнений умовно-дострокво з місць позбавлення волі на не відбутий строк покарання 1 рік 1 місяці 26 днів,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

До набрання вироком законної сили запобіжним заходом ОСОБА_1 залишено тримання під вартою.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 02.10.2015 близько 16.35 год., з метою таємного викрадення чужого майна під час проїзду на перегоні між станціями метро "Кловська - Палац Спорту" КП "Київський метрополітен", знаходячись поруч з ОСОБА_3, повторно, таємно викрав із відділення сумки, яка висіла на руках потерпілої, гаманець, в якому знаходились банківські картки, дисконтні картки, студентський квиток, які для потерпілої матеріальної цінності не представляють, та гроші в сумі 380 гривень. Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім того, 11.12.2015 близько 20.20 год. ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна, під час проїзду на перегоні між станціями "Контрактова площа - Тараса Шевченка" КП "Київський метрополітен", знаходячись поруч з ОСОБА_5, повторно, таємно викрав із відділення сумки, яку ОСОБА_5 тримав в руках, гаманець в якому знаходились банківські картки та посвідчення водія, які для потерпілого матеріальної цінності не представляють, та гроші в сумі 2000 гривень, 100 доларів США. Після цього, ОСОБА_1з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім того, 15.12.2015 близько 13.00 год. ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна, під час здійснення посадки до вагону електропотягу на платформі станції метро "Університет" КП "Київський метрополітен", знаходячись поруч з ОСОБА_6, діючи повторно, таємно викрав із правої задньої кишені одягнених на ОСОБА_6штанів гаманець, який для потерпілого не становить матеріальної цінності, в якому знаходились банківські картки, дисконтні картки, сім-картка, які для потерпілого матеріальної цінності не представляють, та гроші в сумі 500 гривень, 100 доларів США. Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім того, 03.02.2016 близько 16.05 год. ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна, під час проїзду на перегоні між станціями метро "Майдан Незалежності - Олімпійська" КП "Київський метрополітен", знаходячись поруч з ОСОБА_7, діючи повторно, таємно викрав, із відділення сумки, яку ОСОБА_7 тримала на руці, гаманець, який для потерпілої не становить матеріальної цінності, в якому знаходились банківські картки в кількості п'ять штук, бізнес квиток на семінар, які для потерпілої матеріальної цінності не представляють, та гроші в сумі 2000 гривень. Після цьогоОСОБА_1з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім того, 04.02.2016 близько 18.35 год. ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна, під час посадки до вагону електропотягу на платформі станції метро "Площа Льва Толстого" КП "Київський метрополітен", знаходячись поруч з ОСОБА_8, діючи повторно, таємно викрав із відділення сумки, яку ОСОБА_8тримала в руках, гаманець, який для потерпілої не становить матеріальної цінності, в якому знаходились документи, які для потерпілої матеріальної цінності не представляють, та гроші в сумі 200 гривень, 150 доларів США. Після цього, ОСОБА_1з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім того, 04.03.2016 близько 08.25 год. ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна, під час посадки до вагону електропотягу на платформі станції метро "Театральна" КП "Київський метрополітен", знаходячись поруч з ОСОБА_9, діючи повторно, таємно викрав із відділення сумки, яку ОСОБА_9тримав, чуже майно, а саме гаманець, який для потерпілого не становить матеріальної цінності, в якому знаходились банківські картки та документи, які для потерпілого матеріальної цінності не представляють, та гроші в сумі 1100 гривень. Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім того, 18.04.2016 близько 14.30 год. ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна, під час проїзду на перегоні між станціями метро "Гідропарк - Лівобережна" КП "Київський метрополітен", знаходячись поруч з ОСОБА_10, діючи повторно таємно викрав, із кишені одягненого на ОСОБА_10піджаку гаманець, який для потерпілого не становить матеріальної цінності, в якому знаходились банківські картки та документи, які для потерпілого матеріальної цінності не представляють, та гроші в сумі 80 гривень, 50 доларів США. Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім того, 18.05.2016 близько 20.15 год. ОСОБА_1, перебуваючи в вагоні електропотягу, який рухався зі станції метро «Печерська» КП "Київський метрополітен" в напрямку станції метро «Кловська» КП "Київський метрополітен", наблизився до ОСОБА_12 та таємно викрав із сумки ОСОБА_12мобільний телефон марки «iPhone» модель «5S» білого кольору, спричинивши потерпілій шкоду на суму 5000 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність винності та правильність кваліфікації його дій, порушує питання про скасування вироку Печерського районного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року як незаконного, необґрунтованого, постановленого з порушенням вимог КПК України та ухвалення нового вироку, яким йому призначити покарання із застосуванням положень ст.ст. 69, 75 КК України. Вважає, що вирок суду в частині призначеного покарання є явно несправедливим внаслідок його суворості; суд не врахував у повній мірі особу обвинуваченого, який офіційно працевлаштований, а також щире каяття.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав вимоги поданої апеляційної скарги; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого; провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційних скарг. Проте, суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого, а також якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли.

Перевіряючи матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Так, для захисту своїх законних прав та інтересів потерпілий під час судового провадження наділений правами, передбаченими ст. 56 КПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 318 КПК України, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

За правилами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом для судового розгляду, якщо потерпілий не прибув в судове засідання за викликом, питання про проведення судового розгляду має вирішуватися залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини.

При цьому, суду необхідно мати інформацію про те, що потерпілий був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання в порядку, передбаченому ст. ст. 134 - 136 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 134 КПК України, суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою.

За правилами ч. 1 ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення її зі змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Проте судом першої інстанції зазначені вимоги кримінального процесуального закону не виконані.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, підготовче судове засідання 12 липня 2016 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 проведені без участі потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10

При цьому, в матеріалах кримінального провадження відсутні дані щодо повідомлення останніх про дату, час і місце підготовчого судового засідання в порядку, передбаченому ст. ст. 134 - 136 КПК України.

Також у матеріалах кримінального провадження відсутні повідомлення потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7 про дату, час і місце судового засідання, що відбулось 19 вересня2016 року.

Таким чином, підготовче судове засідання та судовий розгляд кримінального провадження проведено за відсутності потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7, які належним чином не були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що у відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України є безумовною підставою для скасування вироку суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, передбачені п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України.

Крім того, суду першої інстанції належить перевірити чи відбув ОСОБА_1 покарання за попереднім вироком на час вчинення нового злочину.

Призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права наперед вирішувати питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому доводи, викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого, про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, є передчасними.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Печерського районного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на строк 60 календарних днів з 09.02.2017 року по09.04.2017 року включно.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

_____ ____ ____

СітайлоО.М. Мельник В.В. Фрич Т.В.

Справа № 11-кп/796/2132/2016 Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України

Головуючий у 1-ій інстанції:ШестаковськаЛ.П.

Доповідач: Сітайло О.М.