Ухвала суду № 64859774, 14.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 р.Справа № 820/4844/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

при секретарі судового засідання - Ружинській К. О.,

за участю представника відповідача - Діденко А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2016р. по справі № 820/4844/16

за позовом ОСОБА_2

до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

08.09.2016 року ОСОБА_2 звернулося до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова головного управління державної фіскальної служби у Харківській області від 01.06.2016 року №8532-1.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 05.12.2016 року задовольнив позов.

Скасував податкове повідомлення - рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 01.06.2016 № 8532-1.

Київська ОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заявник в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що Законами № 1207 та № 1636 звільнення від подання звітності та сплати податку на нерухоме майно не передбачено.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, згідно з даними з Державного реєстру правочинів, у громадянина ОСОБА_2 в 2015 році знаходився об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення (адміністративна будівля - літ. "А", загальною площею 2094,6 кв. м), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

01.06.16 року Київською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення №8532-1 з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2015 рік на суму 25512,23 грн.

Не погоджуючись з позицією та рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Приймаючи рішення про задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік не відповідає основним засадам податкового законодавства, які встановлені ПК України, та є протиправним, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із такими висновками з огляду на наступне.

Положеннями статті 265 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

При цьому, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1. п. 266.1. ст. 266 ПК України).

Об'єктом оподаткування, згідно з пп. 266.2.1. п. 266.2 ст. 266 ПК України, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до пп. 266.3.1. п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.2. п. 266.3. ст. 266 ПК України).

Згідно з пп. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування..

Як встановлено судовим розглядом, при нарахуванні суми податкового зобов'язання у спірному податковому повідомленні-рішенні відповідем було застосовано рішення 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.01.2015 року № 1793/15 "Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 року № 126/11 "Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України", яким встановлено у 2015 році податок на майно, а також затверджені положення про кожен з них у додатках до вказаного рішення, зокрема згідно додатку № 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011року № 126/11 затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті Харкові.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові положення, колегія суддів вважає правильним твердження суду першої інстанції про те, що застосування Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті Харкові, затвердженого рішенням 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 (надалі - додаток №1), до нерухомого майна позивача, що знаходить ся у м. Керч є неправомірним, оскільки на ставку податку впливає рівень зональності по м. Харкову, який не може бути визначений Харківською міською радою до м. Керч, оскільки останнє знаходиться не на території міста Харкова.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з пп.12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

Слід вказати, що положеннями пп. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 ПК України не визначена мінімальна ставка податку, а зазначена лише максимальна, у зв'язку з чим пп.12.3.5 п. 12.3 ст.12 ПК України не може бути застосовано у даних правовідносинах.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що відповідач на незаконних підставах прийняв податкове повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши постанову суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2016р. по справі № 820/4844/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 20.02.2017 р.