Ухвала суду № 64859116, 21.02.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року справа №805/4220/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Сухарька М.Г., Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року у справі № 805/4220/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 6 серпня 2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 6 серпня 2015 року № 0001021501, № 0001011501, № 0001001501.

В обґрунтування позову зазначив, що на підставі наказу від 17.06.2015 року ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області з 26.06.2015 року по 03.07.2015 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко» з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійснення господарських операцій з ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» за період з 01.12.2012 року по 31.01.2013 року та з ТОВ «Українська нафто-газова компанія» з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року.

За результатами перевірки складено акт, яким встановлена відсутність факту реального вчинення господарських операцій в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з ПДВ, завищено бюджетне відшкодування з ПДВ, а також завищено від'ємне значення з ПДВ. На підставі висновків акту перевірки прийняті спірні податкові повідомлення рішення.

Проте висновки податкового органу спростовуються первинними документами бухгалтерського обліку, якими підтверджується реальність господарських операцій з контрагентами.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року у справі № 805/4220/15-а позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 6 серпня 2015 року № 0001021501, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в загальній сумі 543447 грн., № 0001011501, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 820634 грн., № 0001001501, яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 480950 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 240475 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач-Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (правонаступник ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області (а.с. 53-54, т. 3) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, оскільки перевіркою встановлена відсутність факту реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» та з ТОВ «Українська нафто-газова компанія», що підтверджено актами перевірки (звірки) контрагентів позивача, здійснених Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області та ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "ІНКОР І КО" зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ від 29 грудня 2000 року за № 31297266, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1 а.с.67).

На підставі наказу від 17.06.2015 року ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області в період з 26.06.2015 року по 03.07.2015 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко» з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійснення господарських операцій з ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» за період з 01.12.2012 року по 31.01.2013 року та з ТОВ «Українська нафто-газова компанія» з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року.

За результатами проведення вказаної перевірки податковим органом складено акт від 10 липня 2015 року №10/05-63-22-03/31297266, яким встановлені порушення позивачам п. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 362298 грн за березень 2013 року, завищено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 480950 грн, у тому числі по податковим періодам: за березень 2013 року на суму 109259 грн та квітень 2013 року на суму 371691 грн, а також завищено від'ємне значення з ПДВ за квітень 2013 року на суму 820634 грн.

На підставі складеного акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рiшення вiд 6 серпня 2015 року: № 0001011501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 820634 грн; № 0001001501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 480950 грн; № 0001021501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 543447 грн в тому числі за основним платежем 362298 грн та штрафні санкції в розмірі 181149 грн, за порушення пункту 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Судами встановлено, що 29.10.2012 року між ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" (покупець) та ТОВ "Дніпропетровська трубна компанія" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 053-12/1039 на товарно-матеріальні цінності, визначені у специфікаціях.

Згідно зі специфікацією до зазначеного договору від 29 жовтня 2012 року № 14 позивачем придбані труби сталеві безшовні для парових котлів та трубопроводів ТУ 14-3р-55-2001 на загальну суму 175560 грн. Згідно з умовами договору позивачем були отримані видаткова, податкова накладна № 10 від 11 грудня 2012 року на загальну суму 183414 грн., в тому числі податок на додану вартість 30569 грн. Згідно з витягом податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується в тому числі й актом відповідача. Розрахунки за придбаний товар було проведено у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями від 4 лютого 2013 року, від 30 січня 2013 року, від 6 лютого 2013 року, від 4 березня 2013 року, від 13 березня 2013 року, від 18 березня 2013 року. Відповідно до журналу реєстрації довіреностей ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко"за 2012 рік позивачем була виписана довіреність № 958, строком дії з 7 грудня по 17 грудня 2012 року на ОСОБА_3, а також на дану особу виписаний подорожній лист від 11 грудня 2012 року № 281204, що підтверджує фактичне отримання продукції позивачем. В подальшому труба, яка придбана позивачем у ТОВ "Дніпропетровська трубна компанія" була передана підрядній організації ТОВ "НВП "ЕСМ" (код ЄДРПОУ 33324762) на підставі договору підряду від 3 грудня 2014 року № 1542 та акту передачі від 27 травня 2015 року, згідно з яким підрядник виконує капітальний ремонт парового котла.

24.12.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Українська нафто-газова компанія" (продавець) укладений договір на постачання природнього газу № П/13-284/10. На виконання вимов договору позивачем були отримані видаткові, податкові накладні від 25 квітня 2013 року на загальну суму 1237464 грн, в тому числі податок на додану вартість 206244 грн., від 19 квітня 2013 року на загальну суму 1237464 грн., в тому числі ПДВ 206244 грн., від 16 квітня 2013 року на загальну суму 1237464 грн., в тому числі ПДВ 206244 грн., від 30 квітня 2013 року на загальну суму 1211411 грн. 27 коп., в тому числі ПДВ 201901 грн. 88 коп., від 31 березня 2013 року на загальну суму 508996 грн. 72 коп., в тому числі ПДВ 84832 грн. 79 коп., від 26 березня 2013 року на загальну суму 1137623 грн. 40 коп., в тому числі ПДВ 189603 грн. 90 коп., від 19 березня 2013 року на загальну суму 1516831 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 252805 грн. 20 коп., від 11 березня 2013 року на загальну суму 1896039 грн., в тому числі ПДВ 316006 грн. 50 коп. Згідно з витягом податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується в тому числі й актом відповідача. Також між сторонами договору підписані акти прийому-передачі природного газу від 31 березня 2013 року та від 30 квітня 2013 року. Розрахунки за придбаний газ було проведено у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями від 5 квітня 2013 року, від 16 квітня 2013 року, від 19 квітня 2013 року, від 25 квітня 2013 року, від 13 травня 2013 року. Придбання газу позивачем було здійснено для власних потреб, що узгоджується з видами господарської діяльності, які веде позивач, а саме виробництво хімічних речовин, постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, що підтверджується довідкою ЄДРПОУ.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні податкові накладні підтверджують право позивача та правильність формування ним податкового кредиту за грудень 2012 року, березень-квітень 2013 року відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до акту перевірки ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали, зокрема, акт Основ'янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12 серпня 2014 року № 1137/20-38-23-01-04/37764888 "Про неможливість проведення зустрічної звірки" ТОВ "Українська нафто-газова компанія" щодо господарських відносин із платниками податків за період з 1 жовтня 2012 року по 16 січня 2044 року, акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управляння Міндоходів у Дніпропетровській області від 5 вересня 2014 року № 2521/04-62-22-3/32905858 "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" щодо дотримання вимог податкового законодавства під час фінансово-господарських відносин з ТОВ "УСП-ДФ" за вересень 2011 року та з ТОВ "Будінвест-ДФ" за період з жовтеня 2012 року по січень 2013 року. Як вбачається з витягу АІС "Податковий блок", в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту було здійснено коригування показників позивача та його контрагентів на підставі вищенаведених актів від 5 вересня 2014 року, від 12 серпня 2014 року.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зазначені акти не є безпосередньо перевіркою господарської діяльності контрагентів позивача по відносинам саме з ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко». До того ж, підставою для висновків відповідача про відсутність реального характеру правочинів стала відсутність ТОВ "Українська нафто-газова компанія" за юридичної адресою. Що стосується ТОВ "Дніпропетровська трубна компанія", то відповідно до акту від 05 вересня 2014 року, податковим органом взагалі не перевірялася реальність здійснення господарських операцій даного підприємства.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-ІV, в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Частина 3 статті 18 визначає, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Таким чином, належними та допустимими доказами відсутності платника податків за його місцезнаходженням в розумінні статті 70 КАС України у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На момент здійснення господарських операцій у період з грудня 2012 року по січень 2013 року, з березня по квітень 2013 контрагенти позивача були зареєстровані у якості платника податку на додану вартість та знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Доказів чи доводів того, що позивачем укладені угоди, які суперечать діючому законодавству, апелянтом не наведено.

Колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимось чином порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Податковий кодекс України також не зобов'язує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем).

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, в зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року у справі № 805/4220/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року у справі № 805/4220/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді М.Г. Сухарьок

Л.В. Ястребова