Постанова № 64856849, 15.02.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/2344/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю: секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2016 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач) про стягнення коштів на погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 934755,87 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, заперечень проти позову суду не надав.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області як платник податків.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, про що складено акт від 30 травня 2016 року № 1768/16-01-13-01/НОМЕР_1 (а.с 12-17).

В ході перевірки встановлено, що відповідач, в охопленому перевіркою періоді отримав дохід від АТ "Райффайзен Банк Аваль" у вигляді додаткового блага, а саме: списання (прощення) заборгованості на суму 131117,08 грн, проте в установленому порядку податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2013 рік до контролюючого органа не подав, суму податку на доходи фізичних осіб із зазначеного об'єкта оподаткування не сплатив.

Вищевказані обставини є порушенням вимог:

підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2013 рік;

абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що зумовило визначення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік в розмірі 22060,50 грн;

пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України в результаті чого допущено несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за перевірений період в розмірі 22060,50 грн.

За приписами пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Згідно пункту 49.18.4 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Матеріалами перевірки підтверджено, що відповідачем до контролюючого органу не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік, відтак, сума податкового зобов'язання платником податків самостійно не визначена та не сплачена, а отже, останнім допущено заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на 22060,50 грн.

На підставі акту перевірки від 30 травня 2016 року № 1768/16-01-13-01/НОМЕР_1 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14 липня 2016 року № 0049851301, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 27575,63 грн, з них: за основним платежем 22060,50 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 5515,13 грн (а.с. 20).

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем направлялось на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, проте повернулось відправнику через неможливість вручення адресату (а.с. 21-22).

Згідно вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на дату розгляду даної справи податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 не сплачено.

Внаслідок порушення строків сплати узгодженого зобов'язання платнику у відповідності до статті 129 Податкового кодексу України нарахована пеня у розмірі 7180,24 грн.

За змістом підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

15 вересня 2016 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області сформовано та надіслано на адресу платника податків податкову вимогу № 3107-17, яка повернулась відправнику через закінчення терміну зберігання (а.с. 9).

Сторонами доказів щодо оскарження та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги до суду не надано.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь бюджету через втрату податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою юридичної дії внаслідок оскарження винесених контролюючим органом правових актів індивідуальної дії в судовому або позасудовому порядку або доказів відсутності податкового обов'язку внаслідок дефектів у формі, змісті правових підстав походження такого обов'язку відповідачем суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України в частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не встановлено.

Таким чином, у відповідача наявна заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 34755,87 грн, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника (а.с. 53-54).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач доказів на спростування вимог позивача суду не надав, податковий борг в сумі 34755,87 грн не погасив.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь бюджету обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти на погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 34755 (тридцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 87 (вісімдесят сім) копійок на р/р 33116341700002, код бюджетної класифікації платежу 11010500, одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2017 року.

Суддя І.Г. Ясиновський