Постанова № 64856730, 14.02.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7532/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про визнання протиправним та скасування наказу від 01 листопада 2016 року №1110-О, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про визнання протиправним та скасування наказу від 01 листопада 2016 року №1110-О "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", поновлення на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що наказом від 01 листопада 2016 року №1110-О «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» його звільнено з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС за порушення Присяги державного службовця. На думку позивача, його звільнення з посади є протиправним та безпідставним, оскільки обставини, які зазначені в наказі не відповідають дійсним обставинам. Так, позивач зазначає, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення стали матеріали дисциплінарної комісії, яка надала висновок про те, що позивач здійснив неправомірне вилучення запису про переміщення транспортного засобу р/н НОМЕР_1 громадянином ОСОБА_12, а також вніс неправдиву інформацію в ЕЖ ППП стосовно переміщення даного транспортного засобу на в'їзд в Україну громадянином ОСОБА_13. На підставі викладеного дисциплінарна комісія констатувала, що ОСОБА_1 допустив факт використання повноважень в неправомірних особистих інтересах інших осіб, що підпадає під ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». Мотивом ж притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідач зазначив п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». Позивач вважає, що висновки дисциплінарної комісії ґрунтуються лише на одному факті про те, що ОСОБА_1 надав дисциплінарній комісії недостовірну інформацію, що не відповідає дійсності та підтверджується наступним. 12.03.2016 року позивачем дійсно було вилучено запис з ЕЖ ППП про перетин кордону громадянином ОСОБА_12, оскільки останній вже ввозив до України транспортного засій щодо якого відсутня інформація про вивезення. Дізнавшись про це громадянин ОСОБА_12 відмовився від перетину кордону розвернувся та поїхав в напрямку виїзд з України. Тобто громадянин ОСОБА_12 не пройшов митну процедуру та виїхав з митної території України. У той же дань, 12.03.2016 року зазначений транспортного засіб було ввезено іншою особою власником транспортного засобу гр. ОСОБА_13 Оскільки вказана особа мала таке право, позивач здійснив митне оформлення транспортного засобу.

Таким чином, позивач зазначає, що вилучаючи запис з ЕЖ ППП ОСОБА_1 діяв в межах закону та Присяги державного службовця не порушував. Даний факт дисциплінарна комісія належним чином не перевірила, в свою чергу начальник митного органу при винесенні наказу про звільнення вважав повністю встановленими дисциплінарною комісією фактичні обставини та без будь-якого аналізу відтворив їх у своєму наказі від 01 листопада 2016 року. Також позивач вказав на не легітимність дисциплінарної комісії, що проводила розслідування.

Отже, вважаючи своє звільнення безпідставним та незаконним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Під час судового розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи позов не визнав, надав заперечення відповідно до яких зазначив, що встановлені під час дисциплінарного провадження порушення вимог митного законодавства свідчать про несумлінне виконання позивачем своїх службових обов'язків, що є порушенням Присяги державних службовців. Відповідач вважає, що звільнення позивача відбулось з дотриманням встановленого Законом України «Про державну службу» порядку за допущені державним службовцем дисциплінарні проступки, отже підстави для задоволення позову відсутні.

Треті особи у судове засідання 09 лютого 2017 року не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, після надання сторонами пояснень по справі, суд ухвалив рішення розглянути справу в порядку письмового провадження 14 лютого 2017 року за наявними у ній письмовими доказами та запереченнями.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступні обставини та факти.

Позивач - ОСОБА_1 з серпня 2003 року проходив державну службу в митних органах. 19 серпня 2008 року прийняв Присягу державного службовця.

З 01 січня 2016 року позивач обіймав посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС.

Наказом начальника Одеської митниці ДФС від 01 листопада 2016 року №1110-О «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», за порушення Присяги державного службовця у відповідності з п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 звільнено з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС з 01 листопада 2016 року.

Підставою звільнення зазначено: службову записку Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС від 31 жовтня 2016 року №33337/15-70-18, Подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС щодо звільнення ОСОБА_1 з посади державної служби, пояснення ОСОБА_1

Відповідно до наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 01 листопада 2016 року №1110-О, за результатами вивчення матеріалів дисциплінарної справи слідує, що старший державний інспектор відділу митного оформлення №2 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 здійснив неправомірне вилучення запису про переміщення транспортного засобу р/н НОМЕР_1 громадянином ОСОБА_12, а також вніс неправдиву інформацію в ЕЖ ППП стосовно переміщення даного транспортного засобу на в'їзд в Україну громадянином ОСОБА_13. Цими діями, на думку відповідача, ОСОБА_1 допустив факт використання повноважень в неправомірних особистих інтересах інших осіб, що підпадає під ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

З огляду на зазначене, Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС внесла на розгляд начальнику Одеської митниці ДФС Подання щодо притягнення старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу» у вигляді звільнення з посади державної служби.

Позивач вважає своє звільнення незаконним та, не погоджуючись з наказом від 01 листопада 2016 року №1110-О, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням регулює Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, який також визначає правовий статус державного службовця. Закон України № 889-VIII набрав законної сили 01.05.2016 року.

До 01 травня 2016 року загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, визначав Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII, громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

Позивач прийняв Присягу державного службовця 19 серпня 2003 року.

Наказом від 01 листопада 2016 року №1110-О позивача звільнено з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС за порушення Присяги державного службовця.

Судом встановлено, що звільненню позивача з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС передували наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання вимог пункту 2.1 Протоколу наради Державної фіскальної служби України від 16.09.2016 року №26-ПК в зоні діяльності Одеської митниці ДФС була проведена перевірка фактів видалення, внесення змін, модифікації (перезапису) даних, що вносились посадовими особами митниці до електронних журналів пункту пропуску АСМО «Інспектор» за період з 01.01.2016 року по 16.09.2016 року.

Перевірка проводилась комісією визначеною згідно доповідної записки Управління організації митного контролю від 21.09.2016 року №2820/15-70-18.

Результати перевірки відображені в Доповідній записці від 03 жовтня 2016 року №2977/15-70-18 голови комісії, призначеного відповідно до резолюції першого заступника начальника Одеської митниці ДФС до доповідної записки Управління організації митного контролю від 21.09.2016 року №2820/15-70-18, Георгієвої І.А., а також Доповідній записці першого заступника начальника Одеської митниці ДФС від 13.10.2016 року №3119/15-70-18 (а.с. 82-101).

Перевіркою щодо фактів видалення даних, які заносились до модулю ЕЖ ППП встановлено, що за період з 01.01.2016 року по 16.09.2016 року в зоні діяльності митниці, згідно інформації АСМО «Інспектор», посадовими особами видалено 311 записів.

В ході перевірки фактів видалення даних, які заносились до модулю ЕЖ ППП комісією виявлено випадки, які можуть свідчити про порушення посадовими особами Одеської митниці ДФС вимог чинного законодавства з питань митної справи. Так, виявлено випадки коли під час спроби особою ввезти транспортний засіб при наявності на території України раніше ввезеного транспортного засобу, посадовими особами Одеської митниці не вживались відповідні заходи, передбачені Митним кодексом України, а робились модифікації/видалення записів або вносились недостовірні дані в ЕЖ ППП АСМО «Інспектор».

Серед таких випадків виявлено, що 12.03.2016 року 15:32:00 вилучено запис про переміщення транспортного засобу р/н НОМЕР_1, процедура «по даній особі наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших транспортних засобів, по яким відсутні відомості щодо подальшого вивезення». Коридор: «зелений», митниця: 500092804, № автомобіля: НОМЕР_2, дата ввезення: 11.02.2016 року, час ввезення: 18:30:47, марка: AUDI, модель: А6, країна: BG. У зв'язку із тим, що громадянин ОСОБА_12 не вивіз транспортний засіб р/н НОМЕР_2, ввезення транспортного засобу р/н НОМЕР_1 здійснила інша особа, а саме ОСОБА_13 12.03.2016 року 22:07:40. Запис видалив ОСОБА_1

25 жовтня 2016 року на підставі доповідної записки голови комісії з проведення перевірки фактів видалення, внесення змін, модифікації (перезапису) даних, що вносились посадовими особами митниці до електронних журналів пункту пропуску АСМО «Інспектор» від 03 жовтня 2016 року №2977/15-70-18, начальником Одеської митниці ДФС видано Наказ №437 "Про здійснення дисциплінарного провадження" стосовно старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 з відстороненням від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження (а.с. 79-80).

На виконання Наказу начальника Одеської митниці ДФС від 25 жовтня 2016 року №437, голова Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС Волинець О.Б. направив керівнику митного поста «Білгород-Дністровський» службову записку від 27 жовтня 2016 року щодо надання інформації, а саме у зв'язку із здійсненням дисциплінарного провадження надати службову характеристику, особисті пояснення та пояснення безпосередніх керівників, а також посадову інструкцію старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 (а.с. 103-104).

Службовою запискою від 27 жовтня 2016 року голова Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС Волинець О.Б. витребував у начальника відділу по роботі з персоналом біографічну довідку ОСОБА_1 (а.с. 105-106).

28 жовтня 2016 року голова Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС Волинець О.Б. доручив члену дисциплінарної комісії Палиці А.В. організувати та здійснити заходи дисциплінарного провадження стосовно старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 щодо фактів видалення, внесення змін, модифікації (перезапису) даних, що вносились посадовими особами митниці до електронних журналів пункту пропуску АСМО «Інспектор» (а.с. 81).

31 жовтня 2016 року головою Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС внесено на розгляд начальника Одеської митниці ДФС Подання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 (а.с. 69-72).

Дане подання затверджене на засіданні Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС, протокол засідання №21 від 31.10.2016 року.

В поданні дисциплінарної комісії зазначено наступне: « 12 березня 2016 року в зоні діяльності митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці ДФС вилучено запис про переміщення транспортного засобу р/н НОМЕР_1, водій: громадянин ОСОБА_12, за яким наявні форми контролю з примітками «по даній особі наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших транспортних засобів, по яким відсутні відомості щодо подальшого вивезення». Коридор: «зелений», митниця: 500092804, № автомобіля: НОМЕР_2, дата ввезення: 11.02.2016 року, час ввезення: 18:30:47, марка: AUDI, модель: А6, країна: BG. В подальшому 12.03.2016 року о 22 год. 07 хв. в пункті пропуску «Маяки-Удобне» до ЕЖ ППП внесено запис щодо перетину кордону транспортним засобом р/н НОМЕР_3 в напрямку «в'їзд в Україну», де зазначені дані іншої особи, а саме громадянина ОСОБА_13. Відповідно до інформації, отриманої від ДПСУ 12.03.2016 року транспортний засіб р/н НОМЕР_1 перетинав кордон в пункті пропуску «Маяки-Удобне» в напрямку «в'їзд в Україну» в 12:54, у вказаному транспортному засобі знаходився лише громадянин ОСОБА_12. Інформація щодо перетину кордону у вказаному транспортному засобі громадянином ОСОБА_13 наявна лише в напрямку «виїзд з України» в інший день 13.03.2016 року. Дане митне оформлення та видалення вищевказаного запису здійснював старший державний інспектор відділу митного оформлення №2 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 З особистих пояснень ОСОБА_1 вбачається, що громадянин ОСОБА_12 після отримання інформації щодо того, що він не має право ввезти транспортний засіб НОМЕР_1, розвернувся в напрямку «виїзд з України» та виїхав з території України, а також що даний транспортний засіб був через деякий час повторно ввезений на митну територію України громадянином ОСОБА_13. Інформація, наведена в поясненні ОСОБА_1 не співпадає з даними, отриманими від Державної прикордонної служби України. Таким чином ОСОБА_1 надав в дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС недостовірну інформацію. За результатами вивчення матеріалів та документів наявних в дисциплінарній справі слідує, що старший державний інспектор відділу митного оформлення №2 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 здійснив неправомірне вилучення запису про переміщення транспортного засобу р/н НОМЕР_1 громадянином ОСОБА_12, а також вніс неправдиву інформацію в ЕЖ ППП стосовно переміщення даного транспортного засобу на в'їзд в Україну громадянином ОСОБА_13. Отже, старший державний інспектор відділу митного оформлення №2 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 допустив факт використання повноважень в неправомірних особистих інтересах інших осіб, що підпадає під ознаки положень п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». Також ОСОБА_1 не виконано вимоги п. 2.4 посадової інструкції в частині забезпечення контролю за дотриманням громадянами умов переміщення товарів, щодо яких застосовуються митні процедури. На підставі викладеного, дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС вважає, що старший державний інспектор відділу митного оформлення №2 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 за ознаками п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» у вигляді звільнення з посади державної служби» (а.с. 69-72).

Подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС від 31 жовтня 2016 року покладено в основу Наказу начальника Одеської митниці ДФС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 01 листопада 2016 року №1110-О, яким ОСОБА_1 звільнено з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС за порушення Присяги державного службовця у відповідності з п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

При цьому, зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що керівник митного органу вважав повністю встановленими дисциплінарною комісією фактичні обставини та без будь-якого аналізу відтворив у наказі виклад обставин і висновки дисциплінарної комісії, які й слугували фактичною підставою для дисциплінарної відповідальності позивача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 Митного кодексу України, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Пунктом 60 частини 1 статті 4 Митного кодексу України визначено, що транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.

Згідно з п. 23 ст. 4 Митного кодексу України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (п. 29 ст. 4 Митного кодексу України).

У своїх поясненнях голові дисциплінарної комісії та в судовому засіданні позивач пояснив, що 12 березня 2016 року ним здійснювалось митне оформлення транспортного засобу р/н НОМЕР_1, який ввозився громадянином ОСОБА_12. Під час оформлення з автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) позивач дізнався про те, що по даній особі (ОСОБА_12) наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших транспортних засобів, по яким відсутні відомості щодо подальшого вивезення. Вказану інформацію позивач повідомив особі, після чого громадянин ОСОБА_12 за власним бажанням вирішив припинити митне оформлення та розвернувся в напрямку «виїзд з України» та виїхав з території України.

Протокол про порушення митних правил позивачем не складався з тих причин, що попередньо ввезений транспортний засіб не був протермінований. Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення також не складалась, оскільки громадянин припинив митне оформлення та повернувся в напрямку «виїзд з України».

В подальшому транспортний засіб р/н НОМЕР_1 ввезений на митну територію України громадянином ОСОБА_13, який 12.03.2016 року о 20 год. 46 хвилин за даними ДПСУ у пішому порядку вийшов з території України у напрямку «виїзд» та 12.03.2016 року о 22 год. 07 хв. здійснив оформлення транспортного засобу для в'їзду в Україну.

В наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідач зазначає, що інформація, наведена в поясненні ОСОБА_1 не співпадає з даними, отриманими від Державної прикордонної служби України та є недостовірною.

До вказаних висновків відповідач дійшов з огляду на те, що за інформацією від ДПСУ 12.03.2016 року о 12:54 транспортний засіб р/н НОМЕР_1 перетинав кордон в пункті пропуску «Маяки-Удобне» в напрямку «в'їзд в Україну» та у вказаному транспортному засобі знаходився лише громадянин ОСОБА_12. Інформація щодо перетину кордону у вказаному транспортному засобі громадянином ОСОБА_13 наявна лише в напрямку «виїзд з України» в інший день 13.03.2016 року.

Однак, відповідач не надав оцінки поясненням позивача стосовно того, що 12.03.2016 року о 20 год. 46 хвилин громадянин ОСОБА_13 за даними ДПСУ у пішому порядку вийшов з території України у напрямку «виїзд» та 12.03.2016 року о 21 год. 58 хв. здійснив оформлення в пішому порядку у напрямку «в'їзд в Україну» та під час митного оформлення був присутній у транспортному засобі, згідно документів про право власності на даний ТЗ. Оформлення транспортного засобу було здійснено о 22 год. 07 хв.

Що стосується посилань відповідача на те, що позивачем не складено стосовно особи, по якій наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших транспортних засобів, по яким відсутні відомості щодо подальшого вивезення, протоколу про порушення митних правил, позивач обґрунтовано зазначив, що підстави для складення протоколу були відсутні, оскільки попередньо ввезений ТЗ не був протермінований.

Статтею ст. 481 МК України встановлено відповідальність за перевищення встановленого відповідно до цього Кодексу строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України.

Щодо не складення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач надав пояснення стосовно того, що громадянин ОСОБА_12 не дочекавшись закінчення митного оформлення фактично відкликав свої документи, надані до митного оформлення та повернувся у напрямку «виїзд з України». З цього приводу позивач також послався на доповідну записку головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС, у якій поінформовано, що випадки внесення змін у ЕЖПП, у тому числі позивачем, спричинені непередбачуваною зміною обставин пропуску через митний кордон України ТЗ особистого користування, зокрема фактичною відмовою осіб, які керували транспортним засобом на момент проходження формальностей з прикордонного контролю від подальшого перетину митного кордону України та передачею керування ТЗ іншим особам.

Дослідивши наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 01 грудня 2016 року №1110-О, який повністю відтворює зміст Подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС від 31 жовтня 2016 року, судом встановлено, що відповідач не надав оцінки вищевказаним обставинам, а висновки ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 надав до Дисциплінарної комісії недостовірну інформацію.

З наведеного слідує, що спосіб, в який викладені висновки Дисциплінарної комісії, свідчить про відсутність відповідей на доречні та важливі аргументи та доводи позивача стосовно відсутності фактичного підґрунтя для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, дії позивача щодо вилучення запису про переміщення транспортного засобу р/н НОМЕР_1 громадянином ОСОБА_12 з ЕЖ ППП, а також внесення інформації стосовно переміщення даного транспортного засобу на в'їзд в Україну громадянином ОСОБА_13, кваліфіковані відповідачем як використання повноважень в неправомірних особистих інтересах інших осіб, що підпадає під ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

Водночас, відповідно до наказу «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 01 грудня 2016 року №1110-О, ОСОБА_1 звільнено з посади за порушення Присяги державного службовця відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про державну службу», за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу», підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

За ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

Тобто, порушення Присяги державного службовця та використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб є різними дисциплінарними проступками.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу»).

Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Зважаючи на викладене, а також ураховуючи, що у поданні дисциплінарної комісії та спірному наказі наявні посилання на різну кваліфікацію дій позивача у спірних правовідносинах, суд вважає, що відповідач без належного врахування всіх критеріїв, прийшов до висновку про вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що правова ситуація, що викликала припинення перебування на державній службі працівника митних органів за порушення Присяги раніше була предметом розгляду та оцінки Верховного Суду України, який з цього приводу сформулював такий правовий висновок.

Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Митним кодексом України, а в частині, що ним не регулюється, - Законом № 3723-XII. Тобто дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Норми Закону № 3723-XII можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, то неможливість застосування до посадової особи митної служби України дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано. Розділом 4 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, завдяки чому забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги має бути ретельне службове розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Припинення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення, на переконання уповноваженої вирішувати питання про відповідальність посадової особи, є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду України від 03 березня 2015 року по адміністративній справі №21-629а14.

Вирішуючи даний спір, суд враховує, що ані подання дисциплінарної комісії, ані спірний наказ мотивів необхідності застосування до позивача саме найсуворішого дисциплінарного стягнення не містять.

Крім того, вирішуючи спір, суд зазначає, що згідно положень п. 8 ч. 3 ст. 2 КАС України, суд у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкті владних повноважень перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав свобод та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямоване це рішення.

Натомість відповідач при винесенні оскарженого наказу діяв з порушенням принципу пропорційності без врахування позитивної службової характеристики позивача та відсутності за ним дисциплінарних стягнень, застосувавши до останнього найсуворіший вид дисциплінарного стягнення - звільнення, який може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарне порушення містить ознаки саме такого порушення, а інші заходи дисциплінарного стягнення є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату.

Стаття 11 Закону України «Про державну службу» гарантує, що порушені права державного службовця підлягають безумовному поновленню, а перешкоди в реалізації цих прав - усуненню.

При цьому, заявник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цим Законом, до суду.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Законом України від 14.09.2006 року № 137-V ратифіковано Європейську соціальну хартію (переглянуту). Відповідно до пункту 1 частини 1 Хартії, кожна людина повинна мати можливість заробляти собі на життя професією, яку вона вільно обирає.

Згідно п. 24 частини 1 Хартії, усі працівники мають право на захист у випадках звільнення. Так, статтею 24 частини 2 Хартії, передбачено право на захист у випадках звільнення. З метою забезпечення ефективного здійснення права працівників на захист у випадках звільнення Сторони зобов'язуються визнати: a) право всіх працівників не бути звільненими без поважних причин для такого звільнення, пов'язаних з їхньою працездатністю чи поведінкою, або поточними потребами підприємства, установи чи служби; b) право працівників, звільнених без поважної причини, на належну компенсацію або іншу відповідну допомогу. З цією метою Сторони зобов'язуються забезпечити, щоб кожний працівник, який вважає себе звільненим без поважної причини, мав право на оскарження в неупередженому органі.

Отже, порушене відповідачем право позивача на проходження державної служби підлягає відновленню шляхом скасування наказу Одеської митниці ДФС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 01 грудня 2016 року №1110-О та його поновлення на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту Білгород-Дністровський Одеської митниці ДФС.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно з ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України в постанові від 14.01.2014 року по справі № 21-395а13, суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Відповідно до абз.3 п.2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Абзацом 3 пункту 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Згідно з п.5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно довідки про доходи сума нарахованої середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 за останні два місяці до звільнення (вересень-жовтень 2016 року) складає 6 279, 72 грн. (а.с. 64).

Кількість робочих днів у вересні 2016 року - 22, у жовтні 2016 року - 20. Усього 42 дні. Отже, середньоденний заробіток позивача складає 299, 03 грн. (6279,72х2/42).

Кількість днів вимушеного прогулу позивача складає 74 робочі дні (з 01.11.2016 року по 14.02.2017 року).

Таким чином середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу складає 22128,22 грн. (299,03х74), який суд вважає необхідним стягнути з Одеської митниці ДФС.

У відповідності з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення позивача на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту «Білгород-Дністровський» Одеської митниці ДФС та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 11, 23, 69, 71, 72, 86, 122, 128, 158-163, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про визнання протиправним та скасування наказу від 01 листопада 2016 року №1110-О, поновлення на посаді, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці ДФС від 01 листопада 2016 року №1110-О «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту «Білгород-Дністровський» Одеської митниці ДФС з 01 листопада 2016 року.

Стягнути з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.11.2016 року по 14.02.2017 року в сумі 22 128, 22 (двадцять дві тисячі сто двадцять вісім гривень 22 коп.).

Постанова підлягає негайному виконанню в частині поновлення на посаді та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О. В. Глуханчук