Ухвала суду № 64856334, 20.02.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ

20 лютого 2017 рокуСправа № 808/54/17 м. Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали адміністративного позову

за позовною заявою Державної служби України з безпеки на транспорті

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Державної служби України з безпеки на транспорті заборгованість в розмірі 39033,08 грн.

Ухвалою суду від 13.01.2017 вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 15 лютого 2017 року, серед іншого шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 1600,00 грн.).

27 січня 2017 року позивачем до суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у даній справі. В обґрунтування заявленого клопотання позивач послався на відсутність у Укртрансбезпеки коштів для сплати судового збору.

Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, суддя зазначає наступне.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.88 КАС України).

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.87, 88 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.88 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до ч.1 ст.10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з ч.2 ст.10 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

З урахуванням вимог ст.88 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Суд не приймає надану до матеріалів справи виписку по рахунку за 24.01.2017, оскільки вказана довідка не вказує на відсутність грошових коштів на рахунках Укртансбезпеки, а навпаки свідчить про рух коштів на рахунках.

Отже, позивачем до позову не надано належних доказів відсутності на рахунках Укртрансбезпеки грошових коштів, а та підстава, що у позивача відсутні кошти саме на сплату судового збору не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, у встановленому чинним законодавством розмірі та порядку, а тому матеріали справи не надають можливість задовольнити вказане клопотання та відстрочити сплату позивачем судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суддя вважає за необхідне, для недопущення порушення права позивача на звернення до суду, продовжити Державної служби України з безпеки на транспорті процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви та виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 13.01.2017 по справі №808/54/17.

Керуючись ст.ст. 102, 106, 108, 160, 165, 254 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 15 березня 2017 року (з урахуванням поштового перебігу), недоліки позовної заяви можуть бути усунуті в порядку визначеному в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху від 13.01.2017, а саме шляхом подання до суду оригіналу платіжного документа на підтвердження сплати судового збору, в розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 1600,00 грн.), на р/р 31215206784006, отримувач коштів УК у Дніпровському/Дніпр./22030101, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423; документів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 звертатися до адміністративного суду з позовом в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко