Ухвала суду № 64854206, 13.02.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/2111/15 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р.Т.

Провадження № 22-ц/783/533/17 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Павлишина О.Ф.,

суддів - Мікуш Ю.Р., Ніткевича А.В.,

секретар Іванова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21 липня 2016 року у справі за поданням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції у Львівській області Дидик Надії Іванівни про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою суду подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції у Львівській області Дидик Н.І. задоволено. Тимчасово обмежено громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у праві виїзду за межі України, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до моменту фактичного виконання рішення суду.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2

В апеляційній скарзі стверджує, що ухвала суду є незаконною, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що розгляд подання відбувся за відсутності державного виконавця, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України). Також судом не було досліджено стан виконання рішень боржником. Стверджує, що судом не було встановлено факт вручення йому постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того, йому жодного разу не надсилалися повідомлення про виклики державного виконавця за адресою його фактичного проживання та реєстрації. Судом також не встановлено, чи ознайомлений він з довідкою-розрахунком про стан заборгованості зі сплати аліментів та не взято до уваги квитанції про фактичну сплату аліментів. Вважає, що державним виконавцем не надано жодного доказу на підтвердження умисного ухилення боржника від виконання рішення суду. Просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання відмовити.

Оскільки в судове засідання не з"явились особи, які беруть участь у справі, поважних причин неявки судове засідання немає, оскільки сам лиш факт укладення ОСОБА_2 договору про надання правової допомоги 10.02.2017 року при тому, що про час і місце розгляду справи його повідомлено 27.01.2017 року відповідно до вимог ЦПК України, тобто не було жодних перешкод для укладення такого договору з 27.01.2017 року, колегія суддів вважає, що розгляд справи відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України слід проводити без участі останніх та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв'язання спорів у цій сфері регулює Закон України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України".

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою звернення державного виконавця з таким поданням є ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника судовим рішенням.

Задовольняючи подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що за ОСОБА_2 рахується заборгованість по виконавчому листу № 2-803/11, яка станом на 13.07.2016 року становить 16 289,00 грн., що свідчить про ухилення останнього від виконання покладених на нього судовим рішенням обов'язків по сплаті аліментів.

З матеріалів справи вбачається, що 11 липня 2013 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дочки (а.с.10).

Станом на 13.07.2016 року заборгованість по аліментах становила 16289 грн. 00 коп. (а.с. 13) і боржником не надано апеляційному суду доказів на її погашення.

Враховуючи наведені вище вимоги Закону та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки боржник, знаючи про рішення суду, яке перебуває на примусовому виконанні у державній виконавчій службі, та про заборгованість по аліментах, не вчинив дій по належному виконанню своїх боргових зобов'язань за вказаним вище виконавчим листом та по погашенню існуючої заборгованості в повному обсязі, а тому є підстави вважати, що він ухиляється від виконання обов'язків, покладених на нього рішенням суду.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не було встановлено факт вручення йому постанови про відкриття виконавчого провадження, що йому жодного разу не надсилалися повідомлення про виклики державного виконавця за адресою його фактичного проживання та реєстрації є безпідставним, так як відповідно до акта державного виконавця від 23.11.2015 року ОСОБА_2 за місцем реєстрації - АДРЕСА_1 не мешкає та не мешкав, а перебуває у Львівській області. (а.с.15) Крім того, матеріалами справи стверджується, що в результаті розшуку ОСОБА_2 , як боржника, такого, як мешканця АДРЕСА_2 19.10.2015 року доставлено у відділ ДВС Стрийського МРУЮ. (а.с.16-зворот) Разом з тим, в апеляційній скарзі не зазначено жодного доказу про те, що боржник повідомляв державного виконавця про своє фактичне місце проживання.

Також не може прийматись до уваги твердження в апеляційній скарзі, що судом також не встановлено, чи ознайомлений він з довідкою-розрахунком про стан заборгованості зі сплати аліментів та не взято до уваги квитанції про фактичну сплату аліментів, так як відсутні будь-які дані на спростування твердження державного виконавця щодо наявної заборгованості по сплаті аліментів.

Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні даного питання дотримався вимог процесуального закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий : Павлишин О.Ф.

Судді : Мікуш Ю.Р.

Ніткевич А.В.