Рішення № 64853217, 16.02.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 314/5472/16 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/778/546/17 ОСОБА_1

Доповідач: Бєлка В.Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Онищенко Е.А.

ОСОБА_2

При секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія Плюс» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Трейдторг» про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року ТОВ «Гарантія Плюс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ТОВ «ТД «Трейдторг» про визнання договору недійсним, посилаючись на те, що 03.06.2016 року стало відомо про існування договору про відступлення права вимоги від 15.08.2014 року № 15/08-1, за яким первісний кредитор ТОВ «ТД «Трейдторг» передає, а новий кредитор ОСОБА_3 приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за господарським зобовязанням, які виникли згідно до договору поставки № 038/14 від 12.05.2014 року укладеного між ТОВ «ТД «Трейдторг» і ТОВ «Гарантія Плюс».

Вказана інформація стала відома у звязку з розглядом Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Гарантія Плюс» про розірвання договору поставки та повернення товару.

Вважає, що при укладанні спірного договору про відступлення права вимоги від 15.08.2014 року було грубо порушені вимоги чинного законодавства та права товариства, а тому існують усі підстави для визнання цього договору недійсним.

Вказує, що згідно з п.12.3 договору поставки від 12.05.2014 року жодна сторона не має права передавати свої права за цим договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони.

Таким чином, в зазначеному договорі наявні обмеження щодо відступлення права вимоги, а саме: тільки за письмовою згодою сторін цього договору.

Зазначає, що ТОВ «Гарантія Плюс» як сторона договору поставки не надавала своєї письмової згоди на відступлення права продавця за цим договором іншій (третій) особі, як це безпосередньо передбачено умовами цього договору.

Укладений договір про відступлення права вимоги укладений без обовязкової письмової згоди ТОВ «Гарантія Плюс» та з порушенням умов самого договору поставки, так як він суперечить положенням ч.1 ст.516 ЦК України та не відповідає вимогам ч.ч.1,2 ст.203 ЦК України.

Посилаючись на зазначені обставини просило суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 15/08-1 від 15.08.2014 року за договором поставки № 038/14 від 12.05.2014 року, укладений між ТОВ «ТД «Трейдторг» та ОСОБА_3, та стягнути судові витрати по справі.

Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2016 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 15/08-1 від 15.08.2014 року за договором поставки № 038/14 від 12.05.2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Трейдторг» та ОСОБА_3.

Стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Трейдторг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія Плюс» судові витрати у виді судового збору в розмірі 689,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія Плюс» судові витрати у виді судового збору в розмірі 689,00 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що зявилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що договір про відстувплення права вимоги від 15.08.2014 року укладений в порушення заборони передавати свої права за договором третім особам без письмової згоди іншої сторони, визначеною п. 12.3 Договору поставки від 12.05.2014 року.

Однак, погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі пп. 3 і 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 12.05.2014 року між ТОВ «ТД «Трейдторг» та ТОВ «Гарантія Плюс» було укладено договір поставки № 038/14, предметом цього договору є ферохром, також згідно п. 12.3 якого жодна з сторін не має права передавати свої права за цим договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони.

15.08.2014 року між ТОВ «ТД «Трейдторг» та ОСОБА_3 було укладено договір про відсутплення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ «ТД «Трейдторг» передає, а новий кредитор ОСОБА_3 приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за господарським зобовязанням, які виникли згідно до договору поставки № 038/14 від 12.05.2014 року укладеного між ТОВ «ТД «Трейдторг» і ТОВ «Гарантія Плюс».

Оскільки справа була розглянута судом першої інстанції у заочному порядку, відповідачі не мали можливості подати свої докази та заперечення.

У засіданні апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_3 надав суду письмову згоду про відступлення права вимоги від 8.08.2014 року затвердженої підписами курівників ТОВ «ТД «Трейдторг» та ТОВ «Гарантія Плюс» та печатками товариств, згідно якої ТОВ «Гарантія Плюс» дозволяє «ТД «Трейдторг» передачу права кредитора за договором поставки /постачання/ від 12.05.2014 року, що укладений між «ТД «Трейдторг» та ТОВ «Г Гарантія Плюс», на користь третіх осіб /особи/ без обмежень чи застережень.

Таким чином, судова колегія вважає, що наявні матеріали справи свідчать про те, що договір від 15.08.2014 року, укладений між ТОВ «ТД «Трейдторг» та ОСОБА_3 про відсутплення права вимоги не суперечить вимогам викладеним у п. 12.3 договору від 12.05.2014 року між ТОВ «ТД «Трейдторг» та ТОВ «Гарантія Плюс» було укладено договір поставки № 038/14, згідно якого жодна з сторін не має права передавати свої права за цим договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони.

Інших доводів, які б свідчили про недійсність спірного договору позивачем не наведено, а тому колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2016 року по цій справі скасувати та ухвалити нове, наступного змісту: «У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія Плюс» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Трейдторг» про визнання договору недійсним відмовити».

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий:

Судді: