Рішення № 64846901, 16.02.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/6349/16-ц Номер провадження 22-ц/786/424/17Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

секретар - Філоненко О.В.

за участю: представника позивача - адв. ОСОБА_2

представників відповідачів: Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради адв. ОСОБА_3

Виконавчого комітету Полтавської міської ради та Полтавської міської ради ОСОБА_4

Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області» - адв. ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради, Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської міської ради, Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області», третя особа - Управління державної казначейської служби у м. Полтаві, про встановлення факту укладення трудового договору на невизначений строк, визнання недійсним контракту та додаткової угоди до контракту, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року ОСОБА_6 звернувся до місцевого суду з вказаним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що 07.07.2010 року був прийнятий на посаду директора Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради та з ним Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради був укладений контракт з 07.07.2010 року по 06.07.2011 року, термін дії якого додатковою угодою від 06.05.2011 року продовжено до 30.06.2014 року.

Зазначає, що 06.06.2014 року з ним укладено контракт до 30.06.2015 року та додатковою угодою від 30.04.2015 року термін дії даного контракту продовжено до 30.06.2016 року. Наказом №198-в/зм від 03.06.2016р. йому була надана відпустка тривалістю 56 днів з 13.06.2016р. по 09.08.2016р. з наступним звільненням в останній день відпустки, при цьому заяви про звільнення він не писав, а подав заяву про надання відпустки.

Наказом №488-к від 06.06.2016 року Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради його звільнено з посади директора Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області», у зв»язку із закінченням строку дії контракту згідно п.2 ст.36 КЗпП України 09.08.2016 року на підставі додаткової угоди від 30.04.2015 року до контракту від 06.06.2014 року.

Вважає, що дані накази не відповідають вимогам законодавства, а перебування з ним у трудових відносинах на підставі трудового контракту є незаконним, оскільки укладення трудових контрактів передбачено лише з керівниками навчальних закладів, що є загальнодержавною власністю; окрім того, це не передбачено Статутом навчального закладу

Також вважає, що, оскільки умови трудового контракту від 06.06.2014 року та додаткової угоди до нього від 30.04.2015 року погіршують його становище порівняно з чинним законодавством, то, згідно ст.9 КЗпП України, він є недійсним за законом.

Вказує, що датою його звільнення згідно наказів є 09.08.2016 року, у той час, як трудовий контракт закінчився 30.06.2016 року, тому трудові відносини між ним та управлінням освіти, на його думку, тривають, а, зазначивши в наказі №198-в/зм від 03.06.2016р., що йому надана відпустка за робочий рік з 07.07.2015р. по 06.07.2017р., відповідач тим самим вказав, що продовжив з ним трудові відносини.

Вважає, що діями відповідачів йому спричинена моральна шкода, оскільки він зазнав глибоких моральних страждань та був позбавлений засобів для існування, йому довелося докладати додаткових зусиль для відновлення свого стану.

З урахуванням наведеного прохав:

Визнати недійсним контракт з директором Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області від 06.06.2014 року, який укладений між ОСОБА_6 та Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Визнати недійсною додаткову угоду до контракту з директором Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області від 06.06.2014 року про продовження дії терміну контракту від 30.04.2015р., яка укладена між директором Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області» ОСОБА_6 та Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Визнати незаконним та скасувати пункт 1 наказу №198-в/зм від 03.06.2016р. Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради в частині звільнення директора Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області» ОСОБА_6 в останній день відпустки.

Визнати незаконним та скасувати пункт 1 наказу №488-к від 06.06.2016р. Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради, яким ОСОБА_6 було звільнено з посади директора Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області».

Поновити ОСОБА_6 на посаді директора Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області».

Визнати факт, що між директором Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області» ОСОБА_6 та Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради укладений трудовий договір на невизначений строк.

Стягнути з Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської міської ради, Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_6 50000,00 грн. моральної шкоди.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2016 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_6 до Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради, Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської міської ради, Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області», третя особа - Управління державної казначейської служби у м. Полтаві, про встановлення факту укладення трудового договору на невизначений строк, визнання недійсним контракту та додаткової угоди до контракту, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди, відмовлено.

З вказаним рішенням не погодився позивач, який в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, прохав рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що, відмовляючи у задоволенні позову, суд не вказав, коли закінчився строк для звернення з даним позовом, а з огляду на те, що він звернувся у місячний термін з моменту отримання трудової книжки, він не пропустив зазначений строк. Окрім того, до моменту звільнення він вважав, що перебуває у трудових відносинах з Управлінням освіти виконкому Полтавської міської ради, оскільки з 13.06.2016 року знаходився у відпустці та до отримання трудової книжки, яка знаходилась у відповідача, його право не порушено.

Вважає, що його позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а відповідачі при звільненні та укладенні з ним трудового контракту порушили вимоги чинного трудового законодавства з підстав, наведених ним у позовній заяві.

У поданих до суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача - Полтавської міської ради, зазначає, що, у відповідності до положень ст.233 КЗпП України, позивачем пропущено місячний строк звернення з позовом до суду, оскільки ОСОБА_6 з 07.06.2016 року був обізнаний про існування наказу Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради №198-в/тм від 03.06.2016 року та №488к від 06.06.2016 року.

Вказує, що за приписами ст.233 КЗпП України встановлено альтернативність щодо визначення строку звернення що суду, а саме: з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Проте вважають, що даний строк необхідно обраховувати з дня, коли учинена більш рання дія, тобто з дня коли працівник дізнався про порушення свого права.

Зазначає, що позивачем також пропущено строк звернення до суду з позовом про оскарження контракту та додаткової угоди до контракту про продовження дії терміну контракту, оскільки ОСОБА_6 було відомо або повинного було бути відомо про порушення його права їх укладенням.

Вважає, що прийняття ОСОБА_6 на посаду директора Полтавської спеціалізованої шкоди І-ІІІ ступенів №3 на умовах контракту не суперечить та відповідає положенням ч.3 ст. 21 КЗпП України, ч.ч.2,3 ст.54 ЗУ «Про освіту».

Окрім того, в поданих запереченням посилається на те, що нормами трудового законодавства не передбачено можливості визнання трудового договору чи контракту недійсним з підстав, визначених ст.ст. 203,215 ЦК України, а тому дані статті не можуть бути застосовані до даних правовідносин.

Зазначає, що посилання апелянта на те, що трудові відносини після закінчення трудового договору (контракту) продовжились та існують, не відповідають нормам права, оскільки за змістом ст.3 ЗУ «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому надається невикористана відпустка з наступним звільненням та датою звільнення є останній день відпустки.

Враховуючи вищевикладене прохали у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6 відмовити в повному обсязі та залишити рішення місцевого суду від 14.12.2016 року без змін.

Також, до суду апеляційної інстанції свої заперечення подав представник Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради, посилаючись на те, що не можуть бути підставою для скасування контракту відсутність з боку відповідача Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради наміру щодо продовження терміну його дії, оскільки саме такі умови та зміст контракту погодили сторони, про що свідчать їх підписи у контракті.

Зазначають, що з ОСОБА_7, роботодавцем Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради, неодноразово переукладалися контракти, з умовами яких позивач погоджувався та їх не оспорював.

Вказують, що судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах саме на підставі контракту, тобто між сторонами виникли правовідносини, які чітко визначені контрактом, у тому числі і щодо дати припинення таких правовідносин. З урахуванням наведеного вважає, що, оскільки строк дії контракту закінчився, продовжений або укладений на новий строк за згодою сторін, як це передбачено контрактом, не був, тому підстави вважати, що відповідач при звільненні позивача порушив норми діючого законодавства, відсутні.

Окрім того, зазначають, що, враховуючи обставини справи, місцевий суд вірно встановив, що позивачу було відомо або повинно було бути відомо про порушення його права укладенням контракту 06.06.2014 року - з моменту укладення такого контракту, або з моменту укладення оскаржуваної додаткової угоди від 30.04.2015 року. Також, представник відповідача погоджується з висновком суду про те, що ОСОБА_6 пропущено строк для звернення до суду, встановлений ст.233 КЗпП України щодо оскарження контракту, додаткової угоди, укладених між ним та Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради 06.06.2014 року та 30.04.2015 року відповідно.

У наданих суду поясненнях Управління державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області, які прохали взяти до уваги при постановленні судового рішення, вказувало, що позивач обгрунтовував заподіяну йому моральну шкоду виключно словами, що містяться в позовній заяві, не надавши належних та допустимих доказів, які б підтвердили заподіяну йому моральну шкоду та відповідно розмір її компенсації в сумі, яка становитиме саме 50000,00 грн.

Також зазначають, що на сьогодні в Управлінні не відкрито рахунків для Полтавської міської ради, у звязку з чим Управління не зможе здійснити безспірне списання коштів.

У звязку з цим прохали відмовити ОСОБА_6 у задоволенні апеляційної скарги на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14.12.2016 року за безпідставністю, а рішення суду залишити без змін.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала та прохала її задовольнити.

Представники відповідачів апеляційну скаргу не визнали, прохали її відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам рішення місцевого суду не відповідає.

Судом першої інстанції установлено та убачається з матеріалів справи, що, відповідно до наказу Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради від 07.07.2010 року № 435-к «Про прийняття ОСОБА_6Л.» прийнято ОСОБА_6 на посаду директора Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 на умовах контракту з 07.07.2010р. по 06.07.2011р. у порядку переведення з посади вчителя англійської мови Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №29 (т.1, а.с.99,100,103).

З вказаним наказом ОСОБА_6 ознайомився, що підтверджується його підписом на наказі від 07.07.2010 року №435-к.

07 липня 2010 року між Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради в особі ОСОБА_8, заступника начальника управління освіти, та гр. ОСОБА_6 укладено контракт, згідно з яким ОСОБА_6 приймається на посаду директора Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області з 7 липня 2010 року по 6 липня 2011 року (т.1, а.с.6-13).

Вказаний контракт було підписано ОСОБА_6, з зазначенням дати 07.07.2010 року.

06.05.2011 року між Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради в особі начальника управління ОСОБА_9 та ОСОБА_6, директором Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області, було укладено додаткову угоду до контракту від 7 липня 2010 року з директором Полтавської спеціалізованої ніколи І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області, про продовження терміну дії контракту (т.1, а.с.14).

Згідно з п.1 вказаної додаткової угоди від 06.05.2011 року термін дії контракту від 07 липня 2010 року, укладеного між управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради ОСОБА_6, директором Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 3, продовжено по 30 червня 2014 року.

Вказана додаткова угода від 06.05.2011 року була підписана позивачем.

23 червня 2011 року директором Полтавської спеціалізованої ніколи І-ІІІ ступенів №3 ОСОБА_6 було подано заяву на ім'я начальника управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради ОСОБА_9 про продовження йому терміну дії контракту на посаді директора Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 по 30 червня 2014 року (т.1, а.с.112).

Згідно з наказом управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради від 06.07.2011 року №471-к «Про продовження терміну дії контракту з ОСОБА_6Л.» продовжено термін дії контракту з ОСОБА_6, директором Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3, по 30 червня 2014 року (т.1, а.с.111).

На вказаному наказі міститься підпис позивача про ознайомлення з ним.

30.04.2014 року між Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради в особі начальника управління ОСОБА_10. та ОСОБА_6, директором Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області, було укладено додаткову угоду до контракту від 07 липня 2010 року, якою: термін дії контракту від 07.07.2010 року, укладеного між Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради та ОСОБА_6, директором Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області, продовжено по 30.06.2015 року; викладено контракт з директором Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 3 Полтавської міської ради Полтавської області в новій редакції.(т.1, а.с.15).

Вказана додаткова угода від 30.04.2014 року була підписана позивачем.

06 червня 2014 року ОСОБА_6 було подано заяву на ім'я начальника управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради ОСОБА_10 щодо продовження терміну дії контракту на посаді директора Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 3 по 30 червня 2015 року (т.1, а.с.110).

Згідно з наказом Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради від 06.06.2014 року №359-к «Про продовження терміну дії контракту ОСОБА_6Л.» продовжено термін дії контракту з ОСОБА_6, директором Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3, по 30 червня 2015 року, викладено контракт у новій редакції.

Також, 06 червня 2014 року між Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради в особі начальника управління ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_6 було укладено контракт, згідно з яким ОСОБА_6 продовжує працювати на посаді директора Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області по 30 червня 2015 року (т.1, а.с.16-22).

Вказаний контракт було підписано ОСОБА_6

Згідно п.6 даного Контракту, він діє з 01.07.2014 року по 30.06.2015 року та пунктом 5.2, підпункт А, встановлено, що цей контракт припиняє свою дію, зокрема, після закінчення строку контракту.

30 квітня 2015 року між Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради в особі начальника управління ОСОБА_10 та ОСОБА_6, директором Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа I- III ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області» укладено додаткову угоду до контракту з директором Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № З Полтавської міської ради Полтавської області від 06 червня 2014 року про продовження терміну дії контракту (т.1, а.с.24).

Згідно з п.1 вказаної додаткової угоди термін дії контракту від 06.06.2014 року, укладеного між управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради та ОСОБА_6, директором Полтавської спеціалізованої школи I- III ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області, продовжено по 30.06.2016 року.

18 червня 2015 року директором Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 ОСОБА_6 було подано заяву на ім'я начальника управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради ОСОБА_10 щодо продовження терміну дії контракту на займаній посаді по 30 червня 2016 року (т.1, а.с.108).

Відповідно до наказу Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради від 30.06.2015 року №560-к «Про продовження терміну дії контракту з ОСОБА_6Л.» продовжено термін дії контракту з ОСОБА_6, директором Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №З Полтавської міської ради Полтавської області» по 30 червня 2016 року (т.1, а.с.107,195).

З вказаним контрактом було ознайомлено ОСОБА_6, що засвідчується його власноручним підписом.

03 червня 2016 року Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради видано наказ №198-в/тм «Про надання щорічної основної відпустки з наступним звільненням ОСОБА_6Л.», згідно з яким надано ОСОБА_6, директору Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №З Полтавської міської ради Полтавської області», щорічну відпустку за робочий рік з 07.07.2015 року по 06.07.2016 року тривалістю 56 календарних днів з 13.06.2016 року по 09.08.2016 року з наступним звільненням в останній день відпустки (т.1, а.с.197).

На зазначеному наказі міститься підпис позивача про ознайомлення з ним та проставлена дата ознайомлення - 07.06.2016 року.

06 червня 2016 року Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради видано наказ №488-к «Про звільнення ОСОБА_6Л.», відповідно до якого звільнено ОСОБА_6 з посади директора Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області» у зв'язку із закінченням строку дії контракту згідно з п.2 ст.36 КЗпП України 09.08.2016 року (т.1, а.с.197).

На даному наказі міститься підпис про ознайомлення з ним та проставлена дана ознайомлення - 07.06.2016 року.

Окрім того, згідно листа Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради від 07.06.2016 року № 01-09-01-33/2138, адресованого Директору Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області» ОСОБА_6 повідомлено про видачу наказів від 03.06.2016 року № 198- в/тм «Про надання щорічної основної відпустки з наступним звільненням ОСОБА_6Л.» та від 06.06.2016 року №488-к «Про звільнення ОСОБА_6Л.» та про факт звільнення 09.08.2016 року (т.1, а.с.199).

07.06.2016 року головним спеціалістом відділу загальної середньої, дошкільної та спеціальної освіти управління освіти ОСОБА_11, виконуючою повноваження головного спеціаліста відділу загальної середньої, дошкільної та спеціальної освіти управління освіти ОСОБА_12, провідним фахівцем міського методичного кабінету управління освіти ОСОБА_13 складено акт про те, що ОСОБА_6Л, директор Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №З Полтавської міської ради Полтавської області», 07.06.2016 року об 11 год. 20 хв. в присутності ОСОБА_13, провідного фахівця міського методичного кабінету управління освіти, ОСОБА_14, виконувача повноважень головного спеціаліста відділу загальної середньої, дошкільної та спеціальної освіти, отримав від ОСОБА_11, головного спеціаліста відділу загальної середньої, дошкільної та спеціальної освіти управління освіти, лист управління освіти від 07.06.2016 № 01-09-01-33/2138 «Щодо звільнення» та засвідчив цей факт своїм підписом (т.1, а.с.200).

На вказаному акті міститься підпис про ознайомлення та зазначено дату ознайомлення - 07.06.2016 року.

Ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий суд виходив із того, що ОСОБА_6 пропущено визначені ст.233 КЗпП України строки на звернення з даним позовом до суду, щодо оскарження контракту, додаткової угоди до контракту та наказів №198-в/зм від 03.06.2016 року та №488-к від 06.06.2016 року. Також, судом зазначалось, що позивачем не надано доказів, що саме дії відповідачів спричинили негативні наслідки у вигляді моральних страждань чи іншу шкоду здоров'ю позивачу, втрати нормальних життєвих зв'язків та необхідності додаткових зусиль для організації свого життя тощо, а тому в частині стягнення моральної шкоди також було відмовлено.

Такий висновок місцевого суду не відповідає обставинам справи і нормам матеріального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.

Згідно з ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Для встановлення початку перебігу строку у справах про звільнення визначальними є такі юридично значимі обставини, як вручення копії наказу про звільнення або день видачі трудової книжки.

Отже, статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду.

Так, перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).

Аналогічний висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі №6-2426цс15, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року №9 встановлені статями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст.233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Статтею 47 КЗпП України передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Тобто, на відміну від інших трудових спорів, коли строк звернення до суду обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, місячний строк для звернення до суду за вирішенням спору про поновлення на роботі обчислюється не інакше як з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Початком перебігу місячного строку для звернення особи до суду з позовом про поновлення на роботі слід вважати день вручення наказу про звільнення або день видачі трудової книжки.

Зі змісту наказу Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської №488-к від 06.06.2016 року «Про звільнення ОСОБА_6Л.», вбачається, що позивача звільнено з посади директора Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області» у зв'язку із закінченням стоку дії контракту згідно з п.2 ст.36 КЗпП України 09.08.2016 року (т.1, а.с.197). На долученій до матеріалів справи копії даного наказу міститься відмітка про ознайомлення ОСОБА_6 з даним наказом, датована 07.06.2016 року. Проте, в даному наказі відсутня відмітка про дату отримання ОСОБА_6 його копії.

Наявність у матеріалах справи ОСОБА_5 від 07.06.2016 року з відміткою про ознайомлення з ним того ж дня ОСОБА_6, про отримання позивачем від головного спеціаліста відділу загальної середньої, дошкільної та спеціальної освіти управління освіти ОСОБА_11, листа управління освіти від 07.06.2016 №01-09-01-33/2138 «Щодо звільнення», в якому містилась інформація про видачу наказів від 03.06.2016 року №198- в/тм «Про надання щорічної основної відпустки з наступним звільненням ОСОБА_6Л.» та від 06.06.2016 року № 488-к «Про звільнення ОСОБА_6Л.» та про факт звільнення 09.08.2016 року, не може підмінити факту відсутності в матеріалах справи даних про отримання ОСОБА_6 копії наказу про звільнення.

У судовому засіданні 16.02.2017 року в суді апеляційної інстанції адвокатом позивача - ОСОБА_2 було зазначено, та не заперечувалось сторонами, що копію трудової книжки ОСОБА_6 отримав 09.08.2016 року.

Ураховуючи вищевикладені норми й установлені судом обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про отримання позивачем копії наказу про звільнення, а трудова книжка ним отримана 09.08.2016 року, то початок перебігу місячного строку звернення до суду в цьому разі для працівника повинен починатися з дня видачі останньому трудової книжки.

З матеріалів справи вбачається, що датою звільнення позивача є 09.08.2016 року, того ж дня ним отримана трудова книжка, з вказаним позовом до суду ОСОБА_6 звернувся 05.08.2016 року та на момент звернення не отримав копії наказу про звільнення, а тому колегія суддів приходить до висновку, що передбачений статтею 233 КЗпП України строк звернення до суду позивач не пропустив.

Доводи відповідачів стосовно того, що ОСОБА_6 також було пропущено строк на оскарження контракту від 06.06.2014 року та додаткової угоди від 30.04.2015р. до контракту не заслуговують на увагу, оскільки право позивача, на думку останнього, було порушено саме звільненням, відтак, не може обраховуватися моментом укладення контракту та, відповідно, додаткової угоди до нього.

З огляду на наведене висновок місцевого суду про те, що ОСОБА_6 пропущено визначені ст.233 КЗпП України строки на звернення з даним позовом до суду, щодо оскарження контракту, додаткової угоди до контракту та наказів №198-в/зм від 03.06.2016 року та №488-к від 06.06.2016 року є передчасним та не відповідає обставинам справи, що є підставою для скасування рішення місцевого суду та постановлення нового рішення.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.20 ЗУ «Про освіту» навчальний заклад очолює його керівник (завідуючий, директор, ректор, президент тощо). Керівники навчальних закладів, що є комунальною власністю, призначаються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти, відповідними обласними, міськими, районними органами управління освітою за попереднім погодженням з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

За змістом частини першої статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Так, відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України, контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обовязки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно з положеннями пункту 6 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці. Пунктом 8 цієї ж статті визначено, що підставою припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Разом із тим, відповідно до Положення №778, затвердженого постановою КМУ від 27 серпня 2010 року «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад»,загальноосвітній навчальний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної ОСОБА_4 України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами МОН, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, цим Положенням та Статутом такого закладу.

Заклад може бути заснований на державній, комунальній чи приватній формі власності. Заклад є юридичною особою, має рахунки в установах банків, самостійний баланс, штамп, печатку.

Пунктом 93 Положення №778 передбачено, що керівник державного та комунального закладу і його заступники призначаються на посаду та звільняються з посади відповідним органом управління освітою згідно із законодавством.

Відповідно до п.1.3 загальних положень Статуту Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області» (нова редакція), затвердженого рішенням сорок пятої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 27.11.2014 року, Комунальний заклад «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області» є юридичною особою, яка має печатку, штамп, бланки зі своєю назвою, ідентифікаційний номер (т.1, а.с.153-170).

Згідно п.1.4 Статуту засновником (власником) Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області» є Полтавська міська рада Полтавської області.

Як убачається з п.8.1 Статуту керівництво закладом здійснює його директор.

Пунктом 8.2 визначено, що директор Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області» і його заступники призначаються на посаду та звільняються з посади відповідним органом управління освітою виконавчого комітету Полтавської міської ради, згідно із законодавством.

У разі найму керівника комунального закладу з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

З аналізу вказаних норм закону та Статуту вбачається, що на загальноосвітні навчальні заклади поширюються права та обов'язки юридичних осіб, а керівники навчальних закладів, що є комунальною власністю, призначаються органом виконавчої влади, відповідними органами управління освітою за попереднім погодженням з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду трудових спорів» від 6 листопада 1992 року №9 роз»яснено, що власник або уповноважений ним орган може вимагати від працівника, який працює за трудовим договором, укладення контракту тільки в тому разі, коли він відноситься до категорії працівників, які згідно з законодавством працюють за контрактом.

За змістом ч.3 ст.54 Закону України «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. N963 (з подальшими змінами) затверджено перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, до яких віднесено у т.ч. і посаду директора загальноосвітнього навчального закладу.

У відповідності до ч.2 ст.23 та ч.2 ст.39-1 КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, тобто щодо строкових трудових договорів укладених у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що контракт є особливою формою трудового договору, права та обовязки визначені в ньому встановлюються за угодою сторін.

Зі змісту ч.3 ст.54 ЗУ «Про освіту» вбачається, що дана правова норма не містить імперативного припису щодо обовязковості укладення контракту з директором загальноосвітнього навчального закладу, проте, законом також не встановлена і заборона на укладення такого.

З наведеного вбачається, що відповідачу - Управлінню освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради, власником комунального навчального закладу - Полтавською міською радою, делеговані повноваження, зокрема, щодо призначення на посаду та звільнення з посади директора Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 3 Полтавської міської ради Полтавської області» та його заступників.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради має право на визначення форми та умов договору з керівником цього закладу, у тому числі шляхом укладення контракту.

Матеріали справи не містять відомостей, що ОСОБА_6 заперечував проти оформлення з ним трудових відносин шляхом укладення контракту, відповідні заяви ні до Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради, ні до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, ні до Полтавської міської ради не надходили.

Таким чином, оскільки при оформленні трудових відносин сторонами за взаємною згодою було обумовлено укладення трудового договору саме у формі контракту, то права працівника жодним чином не були порушені.

Пунктом 6.1 Контракту від 06.06.2014 року визначено, що він діє з 01.07.2014 року по 30.06.2015 року та пунктом 5.2, підпункт А встановлено, що цей контракт припиняє свою дію, зокрема, після закінчення строку контракту, з умовами якого ОСОБА_6 погодився, засвідчивши згоду власноручним підписом (т.1, а.с.16-22)..

30.04.2015 року між Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради в особі начальника управління ОСОБА_10 та ОСОБА_6, було укладено додаткову угоду до контракту про продовження терміну дії контракту. За п.1 вказаної додаткової угоди термін дії контракту від 06.06.2014 року продовжено по 30.06.2016 року, згоду за даною додатковою угодою позивач також засвідчив власним підписом (т.1, а.с.24).

У подальшому, 03.06.2016 року Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради було видано наказ №198-в/тм «Про надання щорічної основної відпустки з наступним звільненням ОСОБА_6Л.», згідно з яким надано ОСОБА_6 щорічну відпустку за робочий рік з 07.07.2015 року по 06.07.2016 року тривалістю 56 календарних днів з 13.06.2016 року по 09.08.2016 року з наступним звільненням в останній день відпустки (т.1, а.с.197).

Так, 06.06.2016 року Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради видано наказ №488-к «Про звільнення ОСОБА_6Л.», відповідно до якого звільнено ОСОБА_6 з посади директора Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 3 Полтавської міської ради Полтавської області» у зв'язку із закінченням строку дії контракту згідно з п.2 ст.36 КЗпП України 09.08.2016 року (т.1, а.с.197).

З наведеного вбачається, що позивач перебував у трудових відносинах на підставі контракту, строк дії якого закінчився 30.06.2016 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.36 КЗпП підставами припинення трудового договору є, зокрема, закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_6 проведене з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради за обсягом делегованих повноважень наділений правом визначення форми та умов договору з керівником цього закладу, у тому числі шляхом укладення контракту, що також не суперечить нормам трудового законодавства та відповідає положенням Закону України «Про освіту». Окрім того, сторонами контаркту обумовлено та позивач не заперечував щодо оформлення з ним трудових відносин саме шляхом укладення контракту.

А тому, оскільки ОСОБА_6 погодився з умовами контракту від 06.06.2014 року та додаткової угоди до нього від 30.04.2015 року, строк дії яких закінчився 30.06.2016 року, припинення трудових відносин між Управлінням освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради та ОСОБА_6 відповідає вимогам закону.

З урахуванням наведеного підстави для встановлення факту укладення трудового договору на невизначений строк, визнання недійсним контракту та додаткової угоди до контракту, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, відсутні.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що контракт закінчився 30.06.2016 року, проте Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради за власною ініціативою продовжило дію контракту, оскільки датою звільнення згідно наказів є 09.08.2016 року, тобто трудові відносини продовжували тривати після закінчення строку дії трудового договору (контракту), не заслуговують на увагу суду, виходячи з наступного.

За змістом ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.

Пунктом 17 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992р. №9 визначено, що правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч.3 ст.40 КЗпП) стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

З матеріалів справи вбачається, що, відповідно до наказу №198-в/тм від 03 червня 2016 року ОСОБА_6 надано щорічну відпустку за робочий рік з 07.07.2015 року по 06.07.2016 року тривалістю 56 календарних днів з 13.06.2016 року по 09.08.2016 року з наступним звільненням в останній день відпустки (т.1, а.с.197), та наказом №488-к від 06 червня 2016 року звільнено ОСОБА_6 з посади директора Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області» у зв'язку із закінченням строку дії контракту згідно з п.2 ст.36 КЗпП України з 09.08.2016 року (т.1, а.с.197).

Відповідно до ст.3 ЗУ «Про відпустки» за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

З наведеного вбачається, що звільнення ОСОБА_6 в останній день відпустки, а саме з 09.08.2016 року відповідає вимогам закону, та не може підмінювати факту продовження трудових відносин.

Також, посилання апелянта на положення ст.215 ЦК України не заслуговують на увагу, оскільки, згідно правової позиції Верховного суду України, висловленої при розгляді цивільної справи №6-530цс15 від 24.06.2015 року, враховуючи, що відповідно до статті 21 КЗпП України предметом трудового договору (контракту) є праця (трудова функція) особи, яка є обєктом саме трудових правовідносин, які повною мірою врегульовані трудовим законодавством (зокрема, статтями 3, 7, 9, 91 , 44 КЗпП України) положення ЦК України щодо умов дійсності правочину та правових наслідків недійсності правочину не підлягають застосуванню для регулювання суспільних відносин, які виникають у звязку з укладенням трудового договору (контракту). Установивши наявність між сторонами договору трудових правовідносин, які регулюються нормами трудового й спеціального законодавства, та факт укладення цього договору саме у зв'язку з існуванням трудових правовідносин, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що укладений договір не є правочином у розумінні статті 202 ЦК України, на який поширюються передбачені нормами статей 203, 215 цього Кодексу загальні вимоги щодо чинності правочину та який може бути визнаний недійсним із передбачених ЦК України підстав із застосуванням наслідків недійсності правочину.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що, відповідно до п.5.7 Контракту про наміри розірвати трудовий договір директор повинен письмово попередити управління освіти за 2 тижні до його звільнення, також не заслуговують на увагу, оскільки даний пункт регулює правовідносини сторін щодо розірвання трудового договору (контракту) за ініціативою працівника, а контракт від 06.06.2014 року було припинено за закінченням строку його дії.

Відповідно до положень ст.1167 ЦК України компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювача.

На підставі ст.237-1 КЗпП України позивач має право на відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди, слід мати на увазі, що винна у заподіянні цієї шкоди особа може бути звільнена від обов'язку відшкодування тільки за умови, якщо вона доведе відсутність своєї вини (умислу або необережності).

Згідно п.3 постанови Пленуму ВСУ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995р. (з подальшими змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) особи, та за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (п.7 постанови).

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи, що дії відповідачів спричинили йому негативні наслідків у вигляді моральних страждань чи іншу шкоду здоров'ю позивача, втрати нормальних життєвих зв'язків та необхідності додаткових зусиль для організації свого життя тощо, окрім того, дана вимога є похідною, а оскільки в задоволенні інших позовних вимог відмовлено, то колегія суддів приходить до висновку, що в частині стягнення моральної шкоди також необхідно відмовити.

Згідно з п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст.15-16,303,304,307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, - задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2016 року, - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради, Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської міської ради, Комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області», третя особа - Управління державної казначейської служби у м. Полтаві, про встановлення факту укладення трудового договору на невизначений строк, визнання недійсним контракту та додаткової угоди до контракту, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди, - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

ГОЛОВУЮЧИЙ : /підпис/ ОСОБА_1

СУДДІ : /підпис/ ОСОБА_15 /підпис/ ОСОБА_16

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1