Ухвала суду № 64846598, 21.02.2017, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/778/16-к

УХВАЛА

21.02.2017 м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

секретар - Самолюк А.В.

за участі прокурора Ковальчук Л.В.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Острозі Рівненської області кримінальне провадження, по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Оженин Острозького району Рівненської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою одруженого, непрацюючого, раніше судимого: 03.03.2016 року Острозьким районним судом Рівненської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки із іспитовим строком один рік, 26.04.2016 року Острозьким районним судом Рівненської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу розміром 55 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

Згідно обвинувальних актів встановлено, що ОСОБА_3, будучи раніше судимим 03.03.2016 року Острозьким районним судом Рівненської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки із іспитовим строком один рік, 26.04.2016 року Острозьким районним судом Рівненської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу розміром 55 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на шлях виправлення та перевиховання не став, до погашення чи зняття судимості у встановленому законом порядку, повторно вчинив новий умисний злочин. Так, діючи повторно, 14.07.2016 року близько 15 год., ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні аптеки МПП «Глорія», яка знаходиться за адресою с. Оженин вул. Мирна,9, Острозького району Рівненської області маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тимчасовою відсутністю фармацевта, зайшовши за торгівельний прилавок, відкрив шухляду де зберігався виторг від продажу лікарських засобів та викрав грошові кошти в сумі 800 грн, які на праві приватної власності належали МПП «Глорія», чим спричинив потерпілому майнової шкоди. Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто крадіжка- таємне викрадення чужого майна вчинене повторно.

Діючи повторно, 07.09.2016 року близько 20 год. 25 хв., ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», який знаходиться за адресою АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою власного збагачення, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись тимчасовою відсутністю продавця та сторонніх осіб у приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» відкрив шухляду робочого столу продавця, де зберігався виторг від продажу продуктів харчування та викрав грошові кошти в сумі 1000 грн, які на праві приватної власності належали ФОП ОСОБА_1, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму. Таким чином ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна ( крадіжка) вчинена повторно.

Кримінальне провадження надійшло до суду 22.08.2016 року та було об'єднане з кримінальним провадженням, яке надійшло до суду 01.11.2016 року.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 28.12.2016 року кримінальні провадження № 567/1036/16-к та 567/778/16-к об'єднані в одне провадження, справа призначена до судового розгляду на 30.01.2017 року.

Надалі, 30.01.2017 року на адресу суду надійшла угода про примирення між потерпілими та обвинуваченим від 27.01.2017 року.

Згідно даної угоди, обвинувачений з потерпілими дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України. Також, сторонами погоджене покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення з застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінумумів доходів громадян.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілими ОСОБА_5, ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_3, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Частиною 3 статті 469 КПК України передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В судовому засіданні обвинувачений цілком визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень та повністю підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень.

Суд, вислухавши в судовому засіданні, думку прокурора, яка заперечила проти затвердження угоди про примирення, обвинуваченого, захисника та потерпілих, які просили затвердити угоду про примирення, рахує, що в затвердженні угоди про примирення слід відмовити з таких підстав.

При перевірці угоди на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону судом встановлено наступне.

Стаття 471 КПК України, передбачає, що в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк її вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.

За даною нормою покарання, яке узгоджується сторонами в угоді, повинно відповідати межам, передбаченим у санкції статті Особливої частини КК України, за наявності підстав, сторони можуть погодити покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.

В судовому засіданні прокурор заперечила проти затвердження угоди про примирення, вказуючи, що умови угоди суперечать вимогам КК та КПК України.

Відповідно до п. 7, ч. 1 ст. 474 КПК України суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та /або закону.

Як вбачається з розділу угоди, при узгодженні покарання, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за 2 ст.185 КК України у вигляді штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що порушує норму ст.78 КК України, оскільки останній вчинив новий злочин під час іспитового строку.

У відповідності до ч.3 ст.78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобовязань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Таким чином, судом, встановлено, що умови угоди суперечать вимогам Кримінального Кодексу України, оскільки в угоді про примирення сторонами не було враховано межі санкціїї статті Особливої частини КК України, що є підставою для відмови у затвердженні угоди, а судове провадження слід продовжити в загальному порядку.

Керуючись ст. 468-469, 471, 474, 475 КПК України, суд -

ухвалив:

в затвердженні угоди про примирення між потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_1, та підозрюваним ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України по кримінальному провадженні - відмовити.

Роз'яснити, що повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.