Ухвала суду № 64841991, 21.02.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №287/583/16-ц Головуючий у 1-й інст. Ковальчук М. В.

Категорія 47 т Доповідач Кочетов Л. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Кочетова Л.Г.,

суддів: Микитюк О.Ю., Гансецької І.А.,

за участю секретаря: Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі матеріали за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Тепеницької сільської ради Олевського району Житомирської області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1, Управління економічного розвитку, інфраструктури і торгівлі Олевської районної державної адміністрації про визнання недійсним наказу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та зобов»язання її повернути за апеляційною скаргою заступника прокурора Житомирської області на ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 19 грудня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2016 року заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Тепеницької сільської ради звернувся до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 19 грудня 2016 року вищезазначена позовна заява визнана неподаною та повернута позивачу.

В апеляційній скарзі заступника прокурора Житомирської області просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із змісту позовної заяви, прокурор звернувся з позовом, в якому просив скасувати наказ держземагенства про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, скасувати рішення реєстраційної служби про реєстрацію прав на цю земельну ділянку та зобов»язати ОСОБА_1 цю земельну ділянку повернути. Позовна заява також містила вимогу про забезпечення позову.

Ухвалою судді від 21 листопада 2016 року позовна заява залишена без руху з тих підстав, що позивачем не зазначена ціна позову, не в повному обсязі сплачено судовий збір, не встановлено місцезнаходження земельної ділянки на місцевості, не надано підтвердження повноважень прокурора, не повно зазначено адресу місця знаходження особи, в інтересах якої заявлено позов, додатки та копія позовної заяви нечитаємі. Крім того заява про забезпечення позову не оформлена окремим документом.

На виконання вимог вищевказаної ухвали на адресу суду надійшла позовна заява у новій редакції та лист, в якому зазначено про неможливість встановити ціну позову та дійсну вартість нерухомого майна, яке підлягає поверненню.

Ухвалою судді від 19 грудня 2016 року позовна заява повернута позивачу в зв»язку з невиконанням вимог ухвали від 21 листопада 2016 року.

Повертаючи позовну заяву, суддя виходив з того, що прокурор не усунув недоліки щодо визначення ціни позову, не оформив окремо від позовної заяви заяву про забезпечення позову та не обґрунтував її.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судді першої інстанції, враховуючи наступне.

За змістом частини 2 статті 80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

За таких обставин, висновок суду про визнання позовної заяви неподаною та її повернення позивачеві з підстав не встановлення прокурором ціни позову у випадку, коли встановити точну ціну спірного майна неможливо, є помилковим.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про повернення позову з підстав не подання прокурором окремої заяви про забезпечення позову, оскільки у відповідності до п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» клопотання про забезпечення позову може міститись як безпосередньо в позовній, так і в окремій заяві.

Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу, суддя допустив порушення норм процесуального права, а тому ухвала підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задовольнити.

Ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 19 грудня 2016 року скасувати, а матеріали повернути до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді