Ухвала суду № 64840637, 16.02.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/1090/17 Головуючий у 1-й інст. Адамович О.Й.

Категорія в порядку КПК України Доповідач Кіянова С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року Апеляційний суд Житомирської області

в складі: головуючого Кіянової С.В.,

суддів: Ляшука В.В., Шевченко В.Ю.,

з участю: секретаря Гончарука С.С.,

прокурора Капало Р.І.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 09 лютого 2017 року, якою застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.04.2017 року включно та одночасно визначено розмір застави у двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 32 000 грн. -

в с т а н о в и в :

В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_1 ставиться питання про скасування вказаної ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали, якою змінити підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід на особисте зобов'язання. Посилається на недоведеність слідчим наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, вказує на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України. Також, зазначає, що ОСОБА_2 є особою літнього віку, пенсіонером, має постійний дохід у вигляді пенсійних нарахувань та стійкі соціальні зв'язки.

В ухвалі слідчого судді зазначено, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060000000134 від 23.09.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190 КК України.

Слідчий СУ ГУ НП в Житомирській області Поліщук О.О. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 в період часу з липня 2016 року по вересень 2016 року, за попередньою змовою групою осіб, вчинив шахрайські дії, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, заволодівши таким чином грошовими коштами потерпілої ОСОБА_4, за наступних обставин.

Так, у невстановлений слідством день, час, місці та обставинах ОСОБА_2 отримав інформацію про те, що 09.07.2016 року в Житомирській області в м.Малині по вул.Грушевського, водій автомобіля марки "Хундай" скоїв наїзд на ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, як наслідок останні від отриманих тілесних ушкоджень померли.

У цей же день та час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ОСОБА_4, яка у зв'язку зі смертю дітей - власної доньки ОСОБА_6 та племінниці ОСОБА_5, перебувала у вразливому стані та являлась особою яку легко ввести в оману.

Після чого, ОСОБА_2 вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_7 щодо заволодіння обманним шляхом грошовими коштами ОСОБА_6 З цією метою, у невстановлений слідством день та час наприкінці липня 2016 року, ОСОБА_7 зателефонувала ОСОБА_4 та представившись працівником прокуратури повідомила потерпілій, що у неї є важлива інформація стосовно ДТП, яке сталося за участю її покійної доньки та у тому разі, якщо ця інформація цікава, зателефонує пізніше, на що отримала згоду.

Таким чином, зацікавивши ОСОБА_4 своєю розмовою під час першого телефонного дзвінка, 11.09.2016 року ОСОБА_7, знову зателефонувала останній та під час розмови, усвідомлюючи незаконність своїх дій, під надуманим приводом, що вона являється працівником органів прокуратури, повідомила неправдиву інформацію про те, що працівники прокуратури мають намір сфальсифікувати матеріали кримінального провадження за фактом ДТП, у якій загинули донька та племінниця ОСОБА_4, та мають намір зробити загиблих дівчат винними у ДТП.

У такий спосіб викликавши недовіру до правоохоронних органів та органів прокуратури у ОСОБА_4, та продовжуючи втілювати свій злочинний намір в життя, ОСОБА_8 повідомила потерпілу, що має змогу познайомити ОСОБА_4 з жінкою, яка допоможе їй відновити справедливість та притягнути винних до кримінальної відповідальності.

Таким чином, будучи введеною в оману, потерпіла погодилась на пропозицію ОСОБА_7 щодо надання допомоги, та отримала від неї номер стільникового зв'язку, який належить вигаданій особі - ОСОБА_9, яка згідно недостовірної інформації є людиною, що допоможе у вирішенні проблемних питань, які виникли з правоохоронними органами, однак зазначений номер стільникового зв'язку також перебував у користуванні ОСОБА_7

У подальшому, під час телефонних розмов ОСОБА_7 запевнила потерпілу, що допоможе їй притягнути винних у смерті її доньки та племінниці до відповідальності, а також повідомила, що для цього необхідно буде провести ряд експертиз, за які необхідно сплатити грошові кошти, та зустрітися з особою, яка взмозі допомогти в направленні кримінального провадження до суду, послуги якої також потрібно оплатити. Будучи введеною в оману, ОСОБА_4 відправила два грошових перекази за системою "АВАЛЬ-ЕКСПРЕС" ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ім'я ОСОБА_2. Тобто, 12.09.2016 року здійснила грошовий переказ у сумі 4000 гривень за системою "АВАЛЬ-ЕКСПРЕС" ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (МФО: 380805, ЄДРПОУ: 14305909), контрольний номер грошового переказу: НОМЕР_1 від 12.09.2016 року на ім'я ОСОБА_2. Останній, цього ж дня в Олександрівському відділенні ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (№0663), разом з ОСОБА_7, використовуючи електронно-обчислювальну техніку, отримали вищезазначений грошовий переказ у сумі 4000 гривень.

Після чого, 13.09.2016 року потерпіла ОСОБА_4, будучи введеною в оману, знову здійснила грошовий переказ у сумі 16400 гривень за системою "АВАЛЬ-ЕКСПРЕС" ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (МФО: 380805, ЄДРПОУ: 14305909), контрольний номер грошового переказу: НОМЕР_2 від 13.09.2016 року на ім'я ОСОБА_2. Останній, цього ж дня, в Смілянському центральному відділенні ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (№0446), разом з ОСОБА_7, використовуючи електронно-обчислювальну техніку отримали вищезазначений грошовий переказ у сумі 16400 гривень.

Після чого, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_2 отримані незаконним шляхом від ОСОБА_4 грошові кошти привласнили та на зв'язок не виходили, таким чином заволоділи коштами в розмірі 20400 гривень, чим спричинили потерпілій матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_2 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, шляхом обману заволоділи чужим майном, чим спричинили ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 20400 гривень.

Тим самим своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України - шахрайство.

Дослідивши клопотання та надані докази, слідчий суддя вважав, що клопотання слідчого підлягає задоволенню оскільки з матеріалів доданих до клопотання вбачається наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, наявність існування ризиків визначених ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та доведеність прокурором неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вказаних вище підстав, слідчий суддя взяв до уваги строк покарання, що загрожує підозрюваному у разі доведеності вини.

Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, міркування прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання слідчого, які були надані апеляційному суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, слідчим суддею в повній мірі враховані вимоги ст.ст. 177, 178, 194, 197 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, слідчим суддею було встановлено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання до 8 років позбавлення волі. Зокрема, наявність обґрунтованої підозри підтверджується: заявою ОСОБА_4 про вчинення злочину від 23.09.2016 року; копіями заяв про переказ готівки на ім'я ОСОБА_2 від 12.09.2016 року та 13.09.2016 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 23.09.2016 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 23.09.2016 року; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 20.10.2016 року, відповідно до якого вилучено оптичний диск з відеозаписом та повідомленнями про отримання грошових переказів ОСОБА_2 від 12.09.2016 року та 13.09.2016 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 02.11.2016 року; протоколом огляду речей і документів від 06.12.2016 року (відеозапису з камер спостереження встановлених у Олександрівському відділенні ПАТ "Райффайзен Банк Аваль").

Також, судом враховано, що підозрюваний ОСОБА_2 з огляду на тяжкість покарання, передбаченого за кримінальне правопорушення у вчиненні якого останній підозрюється, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а тому вважав, що прокурором та слідчим в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи вищенаведене та доведеність прокурором неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку щодо обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, розміру застави.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 є особою літнього віку, пенсіонером, має постійний дохід у вигляді пенсійних нарахувань та стійкі соціальні зв'язки не спростовує того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків.

Отже, висновок суду про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є належним чином обґрунтований та відповідає вимогам кримінального процесуального закону України.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 09 лютого 2017 року, якою застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 06.04.2017 року, - без зміни.

Ухвала остаточна і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: