Ухвала суду № 64838221, 20.02.2017, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4033/15-ц

Провадження № 8/0182/1/2017

У Х В А Л А

Іменем України

20.02.2017 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької Шаховал І.О.

секретар Скоробогатова А.О.

за участю заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

представника ПАТ КБ „Приватбанк ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 03.02.2016 року у цивільній справі № 182/4033/15-ц в звязку з нововиявленими обставинами, -

В С Т А Н О В И В:

03.02.2016 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області було постановлено рішення, за яким позовні вимоги ПАТ КБ „Приватбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ „Приватбанк заборгованість за кредитом в загальному розмірі 4525,52 доларів США, що за курсом НБУ на день звернення до суду складає 93089, 86 грн. та судові витрати на загальну суму 930, 90 грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ „Приватбанк про визнання недійсними умов кредитного договору - відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.04.2016 року рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.02.2016 року змінено. Виключено з мотивувальної частини рішення посилання на пропуск ОСОБА_1 позовної давності для звернення до суду, в іншій частині рішення суду залишено без змін.

13.09.2016 року в Нікопольський міськрайонний суд від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона просить скасувати рішення Нікопольського міськрайонного суду від 03.02.2016 року в звязку з нововиявленими обставинами, посилаючись на наступне.

ПАТ КБ „Приватбанк не є належним позивачем. Такий висновок ґрунтується на підставі наявних документів, що надані представниками ПАТ КБ „ Приватбанк на звернення відповідача. Листом від 12.07.2016 року за № 20.1.0.0.0/7-20160705/1403 на звернення відповідача за № 106 від 05.07.2016 року, представником ПАТ КБ „Приватбанк відповідачу надана виписка про рух коштів за період з 20.06.2007 року до 08.07.2016 року за рахунком № 29096050242209. Аналіз руху коштів за вказаним рахунком свідчить, що 19.12.2007 року відбулося погашення суми заборгованості кредиту, що мала місце на вказану дату. Погашення заборгованості відбулося шляхом відступлення прав вимоги за договором відступлення прав вимоги між ЗАТ КБ „ПриватБанк та ЗАТ „АкцентБанк від 01.12.2007 року. Листом від 30.08.2016 року за № 20.1.0.0.0/720160825/219 на звернення відповідача за № 62 від 25.08.2016 року представник ПАТ „АкцентБанк підтвердив факт відступлення прав вимоги від ПАТ КБ „Приватбанк до ПАТ „АкцентБанк. За таких обставин належним кредитором за кредитним договором від 20.06.2007 року за № NIH0G100493447 є ПАТ „АкцентБанк. На час розгляду справи у відповідачів була відсутня належна інформація про відступлення прав вимоги між ПАТ КБ „Приватбанк та ПАТ „АкцентБанк. За таких обставин позивач, яким є ПАТ КБ „Приватбанк, звернувся до суду з позовом, фактично не маючи ніяких підстав, а судом не було досліджено первинні платіжні документи (рух коштів за рахунками), які б підтверджували повноваження ПАТ КБ „Приватбанк як сторону у кредитному договорі. Крім того, відповідно до висновку, викладеному у п.7 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 „Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах у редакції (зі змінами) від 25.09.2015 року, згідно якого, оскільки стаття 5 Закону України „Про судовий збір не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, а саме статтею 22 Закону України „Про захист прав споживачів. У відповідності до п.3 ст.22 Закону України „Про захист прав споживачів„ встановлено, що від сплати судового збору звільняються споживачі - за позовами, що повязані з порушенням їхніх прав. Враховуючи, що кредитний договір № NIH0G100493447 має характер споживчого договору, заявник (відповідач) звільняється від сплати судового збору. Тому просить скасувати рішення суду за нововиявленими обставинами і за результатами перегляду заяви прийняти нове рішення, за яким позовну заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 „Приватбанк від 04.06.2015 року до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 10 червня 2007 року за № NIH0G100493447 залишити без розгляду.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 свою заяву підтримала і просила суд її задовольнити.

Представник заявника ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву своєї довірительки про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підтримав і також просив задовольнити. Суду пояснив, що його довірителька ніяких повідомлень про відступлення прав банком іншому банку не отримувала. Ніяких прав представляти інтереси ПАТ „АкцентБанк стосовно того договору кредиту, що стосується саме його довірительки ОСОБА_1 ПАТ КБ „Приватбанк не надавалось. Договір аутсорсингу, на який посилається представник ПАТ КБ „Приватбанк, не надає йому права виступати стягувачем по договору кредиту саме з ОСОБА_1, на це повинна бути довіреність, в якій зазначається, що „АкцентБанк надає ПАТ КБ „Приватбанк право стягувати борг з ОСОБА_1 Тому вважає, що договір аутсорсингу не відповідає чинному законодавству і ніякої передачі майнових прав не відбувається. Крім того, його довірителька сплачувала кошти на розрахунковий рахунок ПАТ „АкцентБанку, тому ПАТ КБ „Приватбанк не міг виступати позивачем та стягувати борг по кредиту на свій рахунок по даній конкретній справі. Звернення ПАТ КБ „Приватбанк до суду є незаконним та необґрунтованим.

Представник ПАТ КБ „Приватбанк ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про скасування рішення суду за нововиявленими обставинами, згідно письмових заперчень, в яких посилається на те, що 19.12.2007 року ПАТ КБ „Приватбанк було переуступлене право вимоги ЗАТ „АкцентБанк. В той же час, 01.11.2007 року ПАТ КБ „Приватбанк та ІІАТ „АкцентБанк уклали Договір № 1.07 про надання послуг (аутсорсинг). Згідно до п.1.1 Договору, „Виконавець надає в розпорядження замовника своїх співробітників для надання послуг замовника, а замовник зобов'язується оплатити послугу виконавця на умовах, встановлених в додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору. Згідно до п.1 Додаткової угоди № 2 до Договору № 1.07 надання послуг (аутсорсинг) від 01.11.2012 року, сторони виклали п.1.4 Договору в новій редакції: „Послуги, що надаються виконавцем, включають в себе: стягнення заборгованості з боржників замовника, а саме вчинення від свого імені замовника дій, спрямованих на погашення заборгованості, що виникла на підставі кредитних договорів, стороною в яких є замовник, в зв'язку з чим виконавець представляє інтереси замовника в судах всіх інстанцій з правами, які передбачені відповідним законодавством для позивача, в тому числі правом подачі позову (заяву про видачу судового наказу); зміну предмета або підстав позову, включаючи укладення мирової угоди, отримання рішень, ухвал, постанов, виконавчих листів, наказів суду, пред'явлення виконавчих документів до виконання, оскарження ухвал, рішень, постанов судів у передбаченому законодавством порядку. Для виконання зазначених повноважень, виконавцю надається право подавати заяви, документи у відповідні органи, установи та організації, отримувати необхідні довідки, документи або іншу інформацію в будь - яких державних та не державних установах, організаціях, підписувати від імені замовника та виконувати інші дії, необхідні для виконання даного договору. Отже, ПАТ КБ „Приватбанк відступив свої права за спірним кредитним договором ПАТ „Акцент банк. В той же час, ПАТ КБ „Приватбанк правомірно звернувся до суду із позовом, оскільки він діяв від імені ПАТ „Акцент банк на підставі договору аутсорсингу від 01.11.2007 року. Згідно вказаного договору, ПАТ КБ „Приватбанк наділений повноваженнями подавати від свого імені позовні заяви, а також представляти інтереси ПАТ „Акцент банк в судах всіх інстанцій. Згідно до ст.516 ЦК

України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням. Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Крім того, порядок перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами у цивільних справах регулюється главою 4 розділу V Цивільного процесуального кодексу України. Переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ судом, який їх ухвалив. Підставами для такого перегляду є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановленім ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 30 березня 2012 року надано роз'яснення (постанова № 4) поняття „нововиявлені обставини. Так, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦІІК України). Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Рішенням суду від 03.02.2016 року в справі за позовом ПАТ КБ „Приватбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_4 було встановлено факт невиконання умов кредитного договору та існування простроченої заборгованості за кредитними договором. Інші факти під час розгляду зазначеної справи не розглядалися. З заяви про перегляд рішення за нововияленими обставинами не вбачається, яким саме чином нововиявлені обставини суперечать змісту рішення чи спростовують його дію. Тим більше, відповідачем надані суду виписки по рахунку, з яких вбачається, що всі кошти, сплачені нею в рахунок погашення заборгованості за кредитом, надійшли на рахунок та відображені в виписці. В свою чергу, ОСОБА_1 не надала доказів виконання зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі. Тому просять в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відмовити в повному обсязі.

Вислухавши заявника, її представника, представника ПАТ КБ „Приватбанк, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.2 ст.361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у звязку з нововиявленими обставинами є:

-істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

-скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановленні ухвали, що підлягають перегляду;

-встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення ще не виконане.

Відповідно до ч.1 ст.362 ЦПК України, заяви про перегляд у звязку з

нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

Як встановлено в судовому засіданні, 03.02.2016 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області було постановлено рішення, за яким позовні вимоги ПАТ КБ „Приватбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ „Приватбанк заборгованість за кредитом в загальному розмірі 4525,52 доларів США, що за курсом НБУ на день звернення до суду складає 93089, 86 грн. та судові витрати на загальну суму 930,90 грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ „Приватбанк про визнання недійсними умов кредитного договору відмовлено (а.с.78-81). Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.04.2016 року рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.02.2016 року змінено. Виключено з мотивувальної частини рішення посилання на пропуск ОСОБА_1 позовної давності для звернення до суду, в іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с.134-136).

Посилання заявника на ту обставину, що ПАТ КБ „Приватбанк не є належним позивачем, не є обгрунтованим, оскільки не спростовує висновки суду першої інстанції та встановлені ним обставини, а зводяться до незгоди з висновками суду та особистого тлумачення заявником норм права.

Дана правова позиція була визначена й в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.04.2016 року, в якій зазначено, що суд першої інстанції „...правильно встановив фактичні обставини справи; висновок суду відповідає обставинам справи та грунтується на вимогах закону; рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону...

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.231, 361 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відмовити в звязку з безпідставністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня проголошення через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя: ОСОБА_6