Ухвала суду № 64832967, 14.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1918/15

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря: Авраменко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, прийняту за наслідком розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами справи за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому позивач просив: визнати протиправним та скасувати наказ № 101-о від 24.03.2015 року про звільнення його з посади старшого слідчого контрольно-методичного відділу слідчого управління розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області у запас Збройних сил України за п. «д» ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України; поновити його на раніше займаній посаді; стягнути з відповідача на його користь кошти за вимушений прогул.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року, яку було залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2

20.04.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року по справі № 815/1918/15.

В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено, що 24.03.2015 року під час допиту в управлінні ВБ ГУ ДФС в Одеській області йому стало відомо про наявність вільних робочих місць в податковій міліції ГУ ДФС в Одеській області, котрі не потребували допуску до державної таємниці та на які його могли перевести. Зазначену обставину заявник вважає істотною для справи, та такою, що не була і не могла бути відома заявнику на час розгляду справи, що є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 02.07.2015 року по адміністративній справі № 815/1918/15 залишено без розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 року було скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2016 року, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 02.07.2015 року по адміністративній справі № 815/1918/15 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 року, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду. Апелянт просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, переглянути за нововиявленими обставинами постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року по справі № 815/1918/15.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, посилався на те, що вказані в заяві обставини не можуть бути визнані нововиявленими в розумінні ст. 245 КАС України.

Так, суд першої інстанції зазначив, що викладені в заяві обставини досліджувались судом під час судового розгляду справи по суті. Крім того, обставини, на які посилається заявник, могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи, а тому не можуть бути визнані нововиявленими обставинами.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, та зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Частиною 2 статті 245 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Пунктом 4 частиною 2 статті 248 КАС України передбачено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.

Таким чином, нововиявленими вважаються обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі на той час особі, що звертається із заявою. Саме наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

«Істотність» обставини означає, що, якби суд міг урахувати її при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення справи.

Ознаку «не були і не могли бути відомі особи» слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.

Нововиявлені обставини, як факти, слід відрізняти від нових доказів, як підтвердження факту. Нововиявлені обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами й не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом у процесі розгляду справи.

Отже, істотними для розгляду в адміністративному суді адміністративної справи обставини, які представляють сутність адміністративної справи та можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили по ній, та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду адміністративної справи, мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що є учасниками розгляду справі в суді. Не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття рішення, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, або ті, які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи.

Вирішуючи спір по справі № 815/1918/15, суд першої інстанції, з висновком якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що наказ ГУ ДФС в Одеській області №101-о від 24.03.2015 року (зі змінами внесеними наказами від 23.04.2015 року №143-о, від 19.05.2015 року №204-о) прийнятий з дотриманням вимог законодавства.

Зокрема, судом зазначено, що до прийняття на службу в міліцію стосовно осіб, які претендують на цю службу, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". Питання щодо надання допуску до державної таємниці, якщо такий допуск необхідний за умовами своєї службової діяльності, вирішується не інакше як після прийняття на службу. Саме на виконання вимог законодавства позивач був прийнятий відповідачем на службу, а саме на посаду, яка згідно номенклатури потребує допуск до державної таємниці, оскільки всі службові посади в СУ ГУ Міндоходів в Одеській області (ГУ ДФС в Одеській області) потребують допуску до службової таємниці, під умовою - без права ознайомлення з матеріальними носіями секретної інформації до надання допуску до державної таємниці. Враховуючи, що позивачу було відмовлено у наданні допуску до державної таємниці, суд першої інстанції дійшов висновку, що його обґрунтовано був звільнено з посади, оскільки обов'язковою умовою проходження служби на цій посаді, на яку він був прийнятий, є наявність допуску до державної таємниці.

Позивач, оскаржуючи наказ про звільнення, та вважаючи своє звільнення протиправним, посилався, в тому числі на те, що йому повинні були запропонувати інші вакантні посади, які не потребують допуску до державної таємниці.

У період розгляду справи по суті в суді першої інстанції, а саме 24.04.2015 року позивачем направлявся запит до Державної фіскальної служби України про наявність вакантних посад, що не потребують допуску до державної таємниці.

Запит позивача був розглянутий та листом ДФС України № 4821/Ш/99-99-04-04-14 від 22.05.2015 року позивачу надана відповідь, що відповідно довідки управління персоналу ГУ ДФС в Одеській області станом на 25.03.2015 року в підрозділах податкової міліції посади, що не потребують допуску до державної таємниці були відсутні (т.1 а.с. 117).

При розгляді справи по суті, судом першої інстанції в своїй постанові від 02.07.2015 року надавалась оцінка доводам позивача про те, що йому повинні були запропонувати іншу роботу в ГУ ДФС України в Одеській області, не пов'язану з допуском до державної таємниці (т.1 а.с.142).

Крім того, при оскарженні постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року в апеляційній скарзі від 14.08.2015 року ОСОБА_2 зазначалось також про обов'язок відповідача перевести його на інше робоче місце чи іншу посаду, не пов'язану з державною таємницею. Апелянтом наголошувалось, що вказані обставини судом першої інстанції не досліджено.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що питання наявності вакантних посад, які не потребують допуску до державної таємниці у структурах ГУ ДФС України в Одеській області порушувалось ОСОБА_2 неодноразово під час розгляду справи по суті як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, а відтак не може сприйматись судом як нововиявлена обставина.

Разом з тим, ОСОБА_2 зазначив, що лише 24.03.2016 року під час допиту в управлінні ВБ ГУ ДФС в Одеській області йому стало відомо про наявність вільних робочих місць в податковій міліції ГУ ДФС в Одеській області, котрі не потребували допуску до державної таємниці, та на які його могли перевести.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 248 КАС України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду

Проте, ОСОБА_2 не було надано до суду жодних доказів на підтвердження наявності в штаті відповідача вакантних посад, що не потребували допуску до державної таємниці, а лише було заявлено клопотання про витребування у Управління персоналу Головного управління ДФС в Одеській області завірений належним чином документ про кількість вільних посад, які не потребують допуску до державної таємниці у ДФС Одеської області та її структурних підрозділах на момент звільнення позивача зі служби (23.03.2015 року).

Колегія суддів наголошує, що на час звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у ОСОБА_2 не було жодних доказів на підтвердження своєї позиції.

Разом з тим, колегією суддів апеляційної інстанції під час розгляду справи для повноти з'ясування обставин у справі було витребувано у відповідача належним чином засвідчені докази наявності вакантних посад в структурі ДФС в Одеській області, що не потребували допуску до державної таємниці, та на які міг бути переведений позивач.

Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області надало до суду лист № 1650/Ш/15-32-04-02-10 від 14.12.2016 року, в якому зазначено, що в ГУ ДФС в Одеській області не ведеться облік колишніх вакантних посад та надання інформації про наявність чи відсутність вакантних посад на час звільнення позивача, що не потребували допуску до державної таємниці, не надається можливим.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, які зазначались ОСОБА_2 у поданій ним заяві не є нововияленими обставинами та не можуть бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Також, колегія суддів зазначає, що Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Правєдная проти Росії» від 18.10.2004 року визначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.

В ході розгляду даної адміністративної справи, наявності таких виняткових обставин судом не встановлено.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст.200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв