Рішення № 64831390, 16.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 756/15276/15-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Васалатій К.А.

Апеляційне провадження Доповідач - Іванченко М.М.

№22-ц/796/1859/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Іванченка М.М.

суддів: Рубан С.М., Желепи О.В.

при секретарі: Перетятько А.К.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_3

відповідача: ОСОБА_4

відповідача: ОСОБА_5

представника відповідачів: ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягненні заборгованості

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_4, та просив стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за договором кредиту, яка станом на 23 жовтня 2015 року складає 166731,11 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ становить 3714866 грн 58 к.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягненні заборгованості - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 в інтересах ПАТ «Укрсоцбанк» направив апеляційну скаргу в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» у повному обсязі.

У поданій апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для розгляду справи. Зокрема зазначає, що судом першої інстанції не досліджено повідомлення про вручення поштового відправлення від 27 листопада 2015 року, що підтверджує факт отримання відповідачем ОСОБА_5 повідомлення про усунення порушення зобов'язань.

Представник позивача у суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу та просив позов ПАТ «Укрсоцбанк» задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі та їх представник заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29 травня 2008 року між ТОВ «УніКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 укладено договір про іпотечний кредит № MRTG-000000013153.

Пунктом 1.1 договору визначено, що банк зобов'язується надати позичальнику на положеннях та умовах договору грошові кошти в сумі 154000 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, використати за цільовим призначенням, як це встановлено договором та повернути (погасити) кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом розмірі 12 % річних, комісії, неустойки та інші платежі в порядку, на умовах визначених договором.

Кредит надається строком на 20 років зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 29 травня 2028 року включно (п.1.2 договору).

У п.2.5.2 договору сторони погодили, що повернення основної суми кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником рівними частинами (ануїтет), за рахунок коштів позичальника та пов'язаному рахунку НОМЕР_3, відкритому в ТОВ «УніКредит Банк» протягом дії цього договору згідно графіку погашення кредиту.

Сторони договору дійшли також згоди, що у разі невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання позичальником взятих на себе зобов'язань по погашенню основної суми кредиту та сплаті процентів за користування кредитом відбувається нарахування підвищеної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 17 % річної процентної ставки за кредитом, яка застосовується з моменту прострочення платежів по поверненню основної суми кредиту та сплаті процентів за користування кредитом до моменту погашення такої заборгованості ( п.2.5.3 договору).

На забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013153 від 29 травня 2008 року між ТОВ «УніКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки № MRTG-000000013153/Р від 29 травня 2008 року.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії заяви на видачу готівки №0100059296 від 29 травня 2008 року банк виконав взяті на себе зобов'язання та надав ОСОБА_5 кредит у сумі 154000 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання та здійснила останній платіж 27 лютого 2014 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписки по особовому рахунку ОСОБА_5 та копій квитанцій, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 156167,75 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі - 129789,91 доларів США.; заборгованості за процентами в розмірі - 26377,84 доларів США.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вважав, банк в порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» передчасно звернувся із даним позовом до відповідачів. Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з умовами договору поруки, укладеного ТОВ «УніКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4, поручитель зобов'язувався перед банком солідарно в повному обсязі відповідати за своєчасне виконання ОСОБА_5 усіх її зобов'язань, за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000013153 від 29 травня 2008 року (п.1.1). Пунктом 1.2 цього договору визначено, що поручитель ознайомлений з умовами кредитного договору та не має зауважень та заперечень до нього.

Порука припиняється з припиненням забезпечення нею зобов'язанням за кредитним договором.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Нормами ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України

18 листопада 2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» направило вимогу про усунення порушень зобов'язань до відповідачів, яку як встановлено у судовому засіданні відповідачами отримано 27 листопада 2015 року, в якій просило повернути заборгованість за кредитом та застережено, що у випадку неповернення кредитної заборгованості банком будуть вжиті заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, крім того запропоновано з метою досудового врегулювання спору звернутись до банку. Проте матеріали справи не містять доказів того, що відповідачами здійснено дії на позасудове врегулювання спору.

Отже, за змістом викладених вище норм закону звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. У зв'язку з порушенням боржником графіка погашення платежів та виникненням заборгованості за кредитним договором позивач скористався передбаченим ч.2 ст.1050 ЦК України та пунктом 4.3., 5.2.2.кредитного договору правом на односторонню зміну умов кредитного договору, пред'явивши та 25 листопада 2015 року позов як до позичальника, так і до поручителя про дострокове повернення всієї суми кредиту та пов'язаних із ним платежів.

А тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на вищевказане уваги не звернув та прийшов до необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

У договорі поруки № MRTG-000000013153/Р від 29 травня 2008 року строк його дії не встановлено, а тому порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Звернувшись до суду з позовом до позичальника і поручителя про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, банк в межах строку дії поруки пред'явив вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що правовідносини поруки за договором можна вважати припиненими в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами шестимісячного строку, передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України.

Так відповідно до правової позиції Верховного Суду України висловленої у справі №6-272цс16, яка у відповідності до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування, у разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом з тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині боргу, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.

З огляду на викладене та з наданого позивачем розрахунку, враховуючи умови кредитного договору (порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами), колегія суддів вважає, що з відповідачів підлягає стягненню солідарно: прострочена заборгованість по кредиту в сумі 123 308,53 доларів США, що за курсом НБУ становить 3 328 098 грн 30 к., відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 6 332,30 доларів США, що за курсом НБУ становить 170 908 грн 30 к.

З ОСОБА_5, як позичальника підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, що складається із 6 481,38 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, що за офіційним курсом НБУ становить 174 932 грн 44 к. та 20045,54 доларів США - процентів за користування кредитними коштами, що за офіційним курсом НБУ становить 541 029 грн 12 к.

Відповідно ст.549 ЦПK України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день простроченого зобов'язання.

Згідно п.2.5.3 договору, за невиконання або неналежне (несвоєчасне) виконання взятих на себе зобов'язань по погашенню основної суми кредиту та сплаті процентів за його користування, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку, а останній має право вимагати сплати неустойки за непогашення у погоджені графіком строки погашення кредиту та процентів у розмірі 50 грн за кожен випадок невиконання.

Зважаючи на викладені обставини, змісту умов договору та наданого позивачем розрахунку заборгованості колегія суддів вважає, що з відповідачів на користь позивача підлягає солідарному стягненню пеня у сумі 500 грн. та з ОСОБА_5 підлягає стягненню пеня у сумі - 700 грн.

Посилання відповідачів щодо необґрунтованості розрахунку колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором № MRTG-000000013153 від 29 травня 2008 року колегією суддів перевірено та він відповідає умовам договору, а відповідачами на його спростування не надано іншого розрахунку.

Також необхідно зазначити, щодо посилання відповідачів про те, що матеріали справи не місять доказів отримання ОСОБА_5 кредитних коштів не заслуговують на увагу з огляду на те, що матеріали справи місять належні та допустимі докази того, що нею отримувались кредитні кошти.

У відповідності до ст.88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги з відповідача ОСОБА_5 у розмірі 81912 грн 79 к. та з відповідача ОСОБА_4 у розмірі 35105 грн 48 к.

За таких обставин, рішення Оболонського районного суду м.Києва від 14 листопада 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк».

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року - скасувати нове рішення наступного змісту.

Позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягненні заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код 00039019) заборгованість за договором про іпотечний кредит №MRTG-000000013153 від 29 травня 2008 року у розмірі 123 308,57 доларів США - заборгованості за кредитом, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 3 328 098 (три мільйони триста двадцять вісім тисяч дев'яносто вісім) грн 30 к; 6 332,3 доларів США заборгованості по відсоткам що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 170 908 (сто сімдесят тисяч дев'ятсот вісім) грн 30 к., а всього підлягає стягненню 129 640,83 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 3 499 006 (три мільйони чотириста дев'яносто дев'ять тисяч шість ) грн 30 к., а також 500 грн - пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код 00039019) заборгованість за договором про іпотечний кредит №MRTG-000000013153 від 29 травня 2008 року у розмірі 6 481,38 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 174 932 (сто сімдесят чотири тисячі дев'ятсот тридцять дві) грн 44 к. - заборгованості за кредитом; 20 045,54 доларів США заборгованості по відсоткам, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ становить 541 029 (п'ятсот сорок одна тисяча двадцять дев'ять) грн 12 к., а всього підлягає стягненню 25 536,92 доларів США, що еквівалентно 689 241 (шістсот вісімдесят дев'ять тисяч двісті сорок одна) грн 47 к., а також 700 грн - пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків.

Стягнути судовий збір на користь публічного акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код 00039019) з ОСОБА_5, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у розмірі 81912 грн 79 к. та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) у розмірі 35105 грн 48 к.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: