Ухвала суду № 64831360, 08.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Головачова Я.В., Вербової І.М.

при секретарі: Горак Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Траст Груп» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 листопада 2016 року

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 листопада 2016 року задоволено заяву ТОВ «Фінанс Траст Груп» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Замінено сторону виконавчого провадження - кредитора ТОВ «Факторингова компанія «Глобал Фінанс» на ТОВ « Фінанс Транс Груп» по заочному рішенню Дніпровського районного суду міста Києва від 10 серпня 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованості у розмірі 1340323, 44 грн. та судових витрат у розмірі 1820,00 грн.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить ухвалу суду скасувати та відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Фінанс Траст Груп» про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки судом порушені норми процесуального права.

Справа № 755/15673/16-ц № апеляційного провадження № 22-ц/796/2204/2017Головуючий у суді першої інстанції: Н.А. ЧехДоповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д. ПоливачЗазначив, що не був належним чином повідомлений про розгляд заяви ТОВ «Фінанс Траст Груп» про заміну сторони виконавчого провадження, а тому був позбавлений можливості скористатися правом на захист своїх прав у суді. Вказав на те, що задовольняючи заяву, суд першої інстанції не взяв до уваги, що проти ТОВ «ФК Глобал Фінанс» порушено богато кримінальних справ щодо передачі боргових зобов'язань від ПАТ «Ерсте Банк» незаконним шляхом.

Вважає, що угода по якій відступлено право вимоги є нікчемною, підписана неуповноваженими особами, не містить квитанції про сплату винагороди, ніким не підтверджена дійсність печаток.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

ОСОБА_2 подав до суду телеграму про відкладення розгляду справу у зв'язку із його хворобою та неможливістю бути присутнім у судовому засіданні.

Від ТОВ «Фінанс Транс Груп» надійшла заява про розгляд справи у відсутність її представника, у якій Товариство просило також відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_2 не надав суду доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання. Колегія суддів розцінила ці причини як неповажні та вважала за можливе розглянути справи за відсутності осіб, які беруть участь у розгляді даної справи, з урахуванням вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України та розглянула справу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України. Неявка зазначених осіб в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї з сторін виконавчого провадження державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження. У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора усі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 серпня 2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ерсте Банк» борг у розмірі 1340323,44 грн. та судові витрати в розмірі 1820,00 грн.

На підставі вказаного заочного рішення Дніпровським районним судом м. Києва 08.09.2010 року було видано виконавчий лист № 2-2123/1-10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ерсте Банк» борг у розмірі 1340323,44 грн. та судових витрат в розмірі 1820,00 грн.

21.10.2010 року заступником начальника відділу органу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2123/1-10 виданого 08.09.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ерсте Банк» борг у розмірі 1340323,44 грн. та судових витрат в розмірі 1820,00 грн.

05.06.2013 року ПАТ «Ерсте Банк» змінив назву на ПАТ «Фідокомбанк», 30.10.2013 року на ПАТ «Фідобанк», який є правонаступником прав та обов'язків ПАТ «Ерсте Банк» та ПАТ «Фідокомбанк».

28.03.2014 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Скай Кепітал» укладено договір про відступлення права вимоги №5, згідно якого право вимоги за кредитним договором № 014/0398/6/2097 від 16.07.2008 року, укладеного між ПАТ «Ерсте Банк» (найменування банку на той час) та ОСОБА_2, перейшло на користь ТОВ «Скайп Кепітал».

04.06.2014 року між ТОВ «Скайп Кепітал» та ТОВ «ФК «Глобал Фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги № 11 у зв'язку з яким право вимоги до ОСОБА_2 перейшло ТОВ «ФК «Глобал Фінанс».

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 травня 2015 року стягувача в виконавчому провадженні замінено на ТОВ «ФК «Глобал Фінанс».

22.07.2015 року ТОВ «ФК «Глобал Фінанс» та ТОВ «Фінанс Транс Груп» уклали договір про відступлення права вимоги, згідно вимог якого продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну за винагороду.

На підставі договору про відступлення права вимоги № 22/07/2015/02, укладеного між ТОВ «ФК «Глобал Фінанс» та ТОВ «Фінанс Транс Груп», останні отримали право вимоги за кредитним договором до ОСОБА_2

Задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд обґрунтовано виходив із того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є процесуальним правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що договір про відступлення права вимоги укладений між ТОВ «ФК «Глобал Фінанс» та ТОВ «Фінанс Транс Груп» є нікчемним, оскільки укладений з порушенням вимог закону, а тому відсутні були підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні на ТОВ «Фінанс Траст Груп», не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Так, згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 627, 629 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання його недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин може бути визнаний недійсним лише в підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Проте, доказів на підтвердження нікчемності договору про відступлення права вимоги ОСОБА_2 суду не надав.

Заявник же надав суду Акт приймання - передачі прав вимоги за Договором про відступлення права вимоги № 22/07/2015/02 від 22 липня 2015 року, що підтверджує виконання зазначеного договору. Крім того, суду надано і копію платіжного документу, відповідно до якого було здійснено оплату за зазначеним вище договором відступлення.

Твердження щодо порушення проти ТОВ «ФК «Глобал Фінанс» кримінальних справ щодо передачі боргових зобов'язань від ПАТ «Ерсте Банк» незаконним шляхом колегіє суддів відхиляються, оскільки зазначене не підтверджуються будь - якими доказами та не спростовує правильність висновків суду про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Посилання ОСОБА_2 щодо неповідомлення його про розгляд даної заяви відхиляється колегіє суддів, оскільки спростовується наявними у матеріалах справи доказами.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 74 ЦПК України, судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Згідно зі ч. 4 ст. 74 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Положення цієї частини не поширюються на випадки, передбачені абзацом другим частини третьої статті 191 цього Кодексу.

В пункті 20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2 роз'яснено, що перевіряючи явку в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, суд установлює, чи повідомлені ті, хто не з'явився, про час і місце судового засідання з дотриманням вимог закону, чи вручені особам, які беруть участь у справі, судові повістки в строк, визначений частиною четвертою статті 74 ЦПК України.

Разом з тим, ч.2 ст. 378 ЦПК України визначено, що неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Так, із матеріалів справи вбачається, що особам, які беруть участь у справі були направлені повістки про виклик до суду за відповідними адресами.

Відповідач ОСОБА_2 отримав судову повістку про призначення заяви ТОВ «Фінанс ТрансГруп» про заміну сторони виконавчого провадження на 28.11.2016 року 21.11.2016 року, тобто за тиждень до розгляду даної зави, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.160).

Беручи до уваги ту обставину, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження, а представник ТОВ «Фінанс ТрансГруп» подав заяву про розгляд справи без його участі, а також враховуючи, що законодавець надав суду право розгляду такої заяви у відсутність сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законного дійшов висновку розглянувши справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів та необхідності задоволення скарги, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, вони є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду по суті спору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу та залишає ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: