Ухвала суду № 64831354, 06.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 753/21370/16-ц Головуючий у суді першої інстанції: Комаревцева Л.В.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2081/17 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Кирилюк Г.М., Слюсар Т.А.

при секретарі Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року у цивільній справі за поданням старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Києві ОСОБА_6, заінтересовані особи: ОСОБА_7, ОСОБА_5 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_7.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року в задоволенні подання старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Києві ОСОБА_6, заінтересовані особи: ОСОБА_7, ОСОБА_5 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_7 відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції заінтересована особа: ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Києві ОСОБА_6 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_7 до виконання майнових зобов'язань за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 травня 2015 року про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 боргу в розмірі 450 471,86 грн., мотивуючи тим, що ухвалу суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що боржникові відомо про набрання законної сили рішення про стягнення з нього боргу, наявність виконавчого провадження та можливостей до виконання судового рішення, він умисно ухиляється від його виконання, використовуючи для цього різні засоби протидії, а саме безпідставні оскарження до суду дій державного виконавця, отримання паспортів різних країн, формальну зміну адреси реєстрації, незважаючи на фактичне місце проживання в м. Києві, що у сукупності свідчить про наявність достатніх правових підстав для вжиття обраної державним виконавцем виконавчої дії у вигляді тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Незастосуваннґя судом першої інстанції положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 1, 377-1 ЦПК України, статей 1, 2, 11, 12 Закону України «Про виконавче провадження» призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги. Заявник Дарницький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Києві та заінтересована особа ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні подання старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Києві ОСОБА_6 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив із того, що ВДВС Дарницького районного управління юстиції м. Києва не надано будь-яких доказів про те, що державним виконавцем вжито всіх, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів для виконання рішення суду, а також про те, що боржник постійно виїжджає за кордон, не вказано правових підстав, що боржник має намір виїхати за межі України. Відсутні такі докази і в додатках до подання, в тому числі не надано завіреної копії матеріалів виконавчого провадження.

Однак, суд першої інстанції допустив неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи та допустив порушення норм процесуального права.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому ст. 377-1 ЦПК, яка міститься у гл. VI ЦПК "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)".

З матеріалів справи вбачається, що у липні 2016 року старший державний виконавець ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до суду із поданням, в якому просила тимчасово обмежити боржника ОСОБА_7 у праві виїзду за межі України до моменту виконання останнім своїх майнових зобов'язань за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06.05.2015 про стягнення з боржника на користь ОСОБА_5 суми боргу в розмірі 450 471, 86 грн., посилаючись на те, що боржник тривалий час ухиляється від виконання рішення суду, а на вимоги державного виконавця не реагує.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року подання задоволено, тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_7

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 08 листопада 2016 року скасовано ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року.

Передаючи питання на новий розгляд, колегія суддів зазначила про те, що суд першої інстанції, розглянувши питання без повідомлення державного виконавця та без витребування матеріалів виконавчого провадження, не з`ясував наявність такого провадження станом на дату звернення державного виконавця з поданням, оскільки із наданої до апеляційної скарги копії постанови державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва від 17 червня 2016 року вбачається про закінчення виконавчого провадження ще до пред'явлення подання до суду.

Висновки та мотиви, з яких скасовано судове рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Перевіряючи матеріали подання, а також додержання судом першої інстанції вимог процесуального законодавства, колегією суддів встановлено, що при новому розгляді справи судом першої інстанції не враховані мотиви, з яких скасована ухвала суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи розгляд справи, з постановленням ухвали від 30 листопада 2016 року, відбувся без участі державного виконавця.

Про час та місце розгляду справи Дарницький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві та державний виконавець сповіщались судом першої інстанції шляхом письмового повідомлення, з направленням на їх адресу копію ухвали від 23 листопада 2016 року, якою зобов'язано Дарницький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві надати суду завірену копію виконавчого провадження (а.с. 93-95).

Виходячи із положень статей 74-76 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими належним чином щодо яких у суду є відомості про вручення їм судових повісток.

Разом з тим, доказів вручення судового повідомлення, адресованого Дарницькому районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Києві та державному виконавцю, матеріали справи не містять.

Таким чином, заявник належним чином не був повідомлений про дату розгляду справи на 30 листопада 2016 року, також відсутні відомості про отримання відділом та державним виконавцем ухвали від 23 листопада 2016 року, якою зобов'язано відділ надати суду завірену копію виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 377 1 ЦПКвирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за відсутності державного виконавця не є виправданим, оскільки саме він зобов'язаний довести суду, надавши відповідні матеріали виконавчого провадження, необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Проте, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності заявника - Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Києві та без вжиття заходів щодо належного сповіщення вказаної особи про розгляд справи.

Також залишились без з'ясування обставини щодо наявності відкритого виконавчого провадження станом на дату звернення державного виконавця з поданням, оскільки долучена до апеляційної скарги копія постанови державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва від 17 червня 2016 року вказує про закінчення виконавчого провадження ще до пред'явлення подання до суду. Вказана постанова підлягала перевірці на предмет її винесення державним виконавцем в рамках виконавчого провадження, оскільки до матеріалів долучена лише ксерокопія постанови.

Таким чином, судом першої інстанції не досліджено усіх передбачених нормою процесуального права юридичних (доказових) фактів, наявність яких впливає на остаточний результат розгляду подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвалу суду не можна вважати законною та обґрунтованою, вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: