Постанова № 64830242, 14.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2017 р. Справа№ 910/15529/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача : Грищенко А.А.- представник;

Від відповідача: Безсрочна А.М. - представник.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2016

у справі № 910/15529/16 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз"

про стягнення 240 332,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" (далі, відповідач) про стягнення 240 332,20 грн., що складається з пені у розмірі 223 459,62 грн. та 3% річних у розмірі 16 872,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач виконав неналежним чином зобов'язання за Договором № УГВ2949/06-11 від 20.04.2011 року, а саме оплатив надані послуги з порушенням строку, що стало підставою для нарахування, визначеної умовами договору пені та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України на суму простроченої оплати за надані у березні, квітні та травні 2016 року послуги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 позовні вимоги задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з відповідно до п. 6.2. договору у випадку несвоєчасного та/або неповного перерахування коштів відповідно до п. 4.2 даного договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" 223 459 грн. 62 коп. - пені, 16 872 грн. 58 коп. компенсаційної плати у вигляді 3 % річних та 3 605 грн. 00 коп. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 у справі №910/15529/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення компенсаційної плати у розмірі 3% річних та пені, нарахованих на суму попередньої оплати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Відповідач обґрунтував апеляційну скаргу тим, що суд неправомірно задовольнив вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та пені, нарахованих на суму попередньої оплати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" у справі № 910/15529/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.01.2017.

В судове засідання, призначене на 17.01.2017, повноважний представник позивача не з'явився.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" відкладено на 14.02.2017.

Представник позивача 13.02.2017 через відділ документального забезпечення суду надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні суду 14.02.2017 представник відповідача надав суду свої пояснення по справі в яких підтримав подану апеляційну скаргу на підставі доводів зазначених у ній та просив суд апеляційної інстанції скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення суду, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу в частині стягнення 3% річних та пені, нарахованих на суму попередньої оплати.

Представник позивача у судовому засіданні суду 14.02.2017 надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Представник позивача вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Представник просив залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2011 року між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якого являється Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (надалі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз", як оператором спільної діяльності між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" та Компанією "Місен Ентерпрайзіс АБ", згідно з договором про спільну діяльність від 10.06.2002 №3, як замовником, укладено Договір № УГВ 2949/06-11 на надання послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу, нафти та газового конденсату (а.с. 15-16).

Відповідно до п. 1.1 Договору, на виконання умов договору № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 р. (далі - договір № 3) виконавець надає замовнику на відремонтованих, відновлених або нових свердловинах, які є об'єктами спільної діяльності за договором № 3, послуги по видобутку, збору: підготовці та транспортуванню природного газу, нафти та газового конденсату замовника та передає замовнику обсяг товарного природного газу, нафти та газового конденсату у пункті поставки, визначеному п. 2.5 цього договору (п. 1.1.1.).

Також, відповідно до п. 1.1.2. виконавець надає замовнику на родовищах, об лаштованих компресорними станціями (установками) за рахунок спільної діяльності за договором № 3, послуги по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу та газового конденсату замовника, видобутого за допомогою компресорних станцій (установок), та передає замовнику обсяг товарного природного газу та газового конденсату у пункті поставки, визначеному п. 2.5. даного Договору.

Замовник зобов'язується оплатити виконавцю вартість наданих послуг згідно з п. 3.1. даного Договору (п. 1.2.).

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що фактичний обсяг товарних природного газу, нафти та газового конденсату замовника, визначається як різниця сумарної кількості товарних природного газу, нафти, газового конденсату (природний газ, нафта, газовий конденсат, подані у пункт поставки) та кількості природного газу, нафти та газового конденсату на виробничо-технологічні витрати і фактичні втрати. Кількість природного газу, нафти та газового конденсату, що використовується на виробничо-технологічні витрати і фактичні втрати, визначається згідно з діючими нормативами виконавця із врахуванням загального видобутку природного газу, нафти та газового конденсату.

Згідно із п. 1.4. Договору облік природного газу, нафти, газового конденсату замовника здійснюються за допомогою вузлів обліку Замовника, які встановлюються протягом одного року з моменту введення в експлуатацію відремонтованих, відновлених або нових свердловин. До встановлення таких вузлів обліку, здійснюються контрольні заміри дебітів свердловин не рідше одного разу на десять днів чи за узгодженим сторонами графіком з використанням існуючих вузлів обліку виконавця у відповідності з Тимчасовою методикою обліку вуглеводистої сировини.

Відповідно до п. п. 3.1 - 3.4 Договору, вартість послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню вуглеводнів та обслуговуванню необхідного для цього обладнання визначена згідно з додатками № 1, 2, 3.1, 3.2 до даного договору і складає: за 1000 м3 природного газу - 250 грн., в тому числі ПДВ, за одну тонну газового конденсату - 500 грн., в тому числі ПДВ, за одну тонну нафти Новотроїцького родовища - 500 грн., в тому числі ПДВ, за одну тонну нафти Яблунівського родовища - 500 грн., в тому числі ПДВ. Вартість послуг, визначених в п. 3.1 даного договору, може бути переглянута з ініціативи однієї із сторін у випадку зміни цін на ТМЦ, оплату праці, змін тарифів на електроенергію, змін в оподаткуванні господарської діяльності, або в інших випадках, що безпосередньо виливають на ціноутворення, про що складається додаткова угода до даного Договору.

Пунктами 4.1 - 4.3 Договору встановлено, що на підставі актів приймання-передачі вуглеводнів, які складаються сторонами на пунктах поставки вуглеводнів, виконавець складає та разом із замовником підписують акти приймання-передачі наданих послуг по видобутку, збору, підготовні та транспортуванню природного газу, газового конденсату та нафти не пізніше п'ятого робочого дня місяця, наступного за звітним. Оплата за послуги, що будуть надані в наступному місяці, здійснюється шляхом передоплати у розмірі 25% від вартості фактично наданих послуг за попередній місяць до 20 числа поточного місяця на підставі наданого оригіналу рахунку - фактури та сплати суми по факту надання послуг після підписання відповідних актів приймання - передачі наданих послуг до 20 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг (в редакції додаткової угоди №2 від 31 березня 2015 року ж договору).

Згідно із п. 6.2 Договору, у випадку несвоєчасного та/або неповного перерахування коштів відповідно до п.4.2 даного Договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Як вказує позивач, ПАТ "Укргазвидобування" свої зобов'язання за договором виконало належним чином, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг:

-за лютий 2016 року по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу №02/16-1 та №02/16-2 від 29.02.2016 року;

-за березень 2016 року по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу №03/16-1 та №03/16-2 від 31.03.2016року;

-за квітень 2016 року по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу №04/16-1 та №04/16-2 від 30.04.2016 року та по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню газового конденсату №04/16-3 від 30.04.2016 року;

-за травень 2016 року по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу №05/16-3 від 31.05.2016 року.

Проте відповідачем оплата наданих позивачем послуг була здійсненна з порушенням строків.

Так, розрахунок за послуги з видобутку, збору, підготовки та транспортування природного газу здійснений відповідачем з простроченням:

-за послуги березня 2016 у сумі - 14014328,54 грн. часткову оплату в сумі 3323815,82 грн. проведено 04.04.2016р., прострочення склало 13 днів; заборгованість в сумі 12399495,46грн. погашено 29.04.2016р., прострочення склало 9 днів

-за послуги травня 2016 у сумі - 13681285,93грн. часткову оплату в сумі 3388385,64грн. проведено 02.06.2016р., прострочення склало 13 днів.

Розрахунок за послуги з видобутку, збору, підготовки та транспортування газового конденсату здійснений відповідачем з простроченням:

-за послуги травня 2016 у сумі - 856800,68грн. часткову оплату в сумі 218200,42 грн. проведено 21.06.2016р., прострочення склало 32 дні.

Так, враховуючи вказані порушення умов договору щодо оплати наданих послуг зі сторони відповідача, ПАТ "Укргазвидобування" у серпні 2016 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Карпатигаз" про стягнення 240 332,20 грн., що складається з пені у розмірі 223 459,62 грн. та 3% річних у розмірі 16 872,58 грн.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг, які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень. Натомість, відповідач свої зобов'язання виконав не належним чином та розрахувався з позивачем з простроченням, тобто оплата наданих позивачем послуг була здійсненна з порушенням строків.

Відповідно до п. 6.2 Договору, у випадку несвоєчасного та/або неповного перерахування коштів відповідно до п.4.2 даного Договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду здійснивши перевірку розрахунку пені та 3% річних, вважає його арифметично вірним та обґрунтованим, а тому, як вірно вказав суд першої інстанції, відповідач за порушення зобов'язань за договором має сплатити 223 459,62 грн. пені 16 872,58 грн. 3 % річних.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду України від 15.10.2013 року по справі № 5011-42/13539-2012, як на судову практику в якій суд касаційної інстанції вказав, що на аванс не можуть бути нараховані штрафні санкції так як це не є грошовим зобов'язанням, суд вважає необґрунтованим у зв'язку з тим, що вказана постанова Верховного Суду України стосується інших правовідносин ніж ті які склалися у даній справі. Так, у наданій постанові по справі № 5011-42/13539-2012 йде мова про штрафні санкції, які були нараховані на неповернутий аванс по договору поставки по якому поставка не відбулася, тоді як у даній справі № 910/15529/16 договором не передбачено внесення авансу або попередньої оплати, а лише визначений порядок часткової оплати (25%) послуг поточного місяця, які через технологічні особливості надаються безперервно і споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України України).

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 у справі №910/15529/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/15529/16 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська