Постанова № 64823737, 08.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 644/7567/16-п Головуючий суддя І інстанції: Бабенко Ю.П.

Провадження № 33/790/40/17 Суддя доповідач Колтунова А.І.

Категорія: ч.2 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Колтунова А.І., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 02 грудня 2016 року про притягнення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Харкова, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 02 грудня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Постановлено стягнути судовий збір у розмірі 275,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 вересня 2016 року о 02 год. 50 хв. ОСОБА_2 у місті Харкові по бульвару Івана Каркача, в районі будинку №71 в місті Харкові, керував автомобілем «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків відмовився.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Оскільки правопорушення вчинено повторно протягом року, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП.

Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді від 02 грудня 2016 року скасувати та закрити провадження у справі, вважаючи що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину.

Апелянт вважає, що до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП його притягнуто безпідставно та спростовує факт його керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння; вважає, що протокол складено з порушенням норм ст.256 КУпАП, і працівники поліції вийшли за межі своїх повноважень; вважає, що безпідставно визнано, як за доказ керування транспортним засобом інформацію з відеозапису, наданого представниками управління національної поліції міста Харкова, оскільки його досліджено судом за його відсутності, як і опитано в якості свідків без його участі працівника поліції ОСОБА_4 і свідка ОСОБА_5; судом першої інстанції справу розглянуто без додержання вимог ст.ст.250,252, 245, 247 КУпАП, з порушенням вимог ст.268 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_2 не згоден з висновком, що саме він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від огляду на стан сп'яніння.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 02 грудня 2016 року і закрити провадження по справі, вважаючи, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_3 і ОСОБА_2 зазначив, що працівники поліції незаконно встановили факт керування ним автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння. Що протокол про адміністративне правопорушення складений з грубим порушенням вимог закону, що він взагалі не знаходився за кермом автомобіля, та йому не було запропоновано пройти огляд на наявність алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні апеляційної інстанції за обставин, які слугували причиною до складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП ОСОБА_2 пояснив, що 03 вересня 2016 року він разом з ОСОБА_6, з яким перебуває у дружніх стосунках, відпочивав у гостях в своєї знайомої ОСОБА_7, яка мешкає в місті Харкові по бульвару Івана Каркача в будинку №73. Автомобіль був припаркований навпроти цього дому поблизу скверу. Разом вони вживали алкогольний напій - пиво. Зазначив, що вирішивши заночувати у ОСОБА_7, він вийшов в пізній час проводити ОСОБА_6 Проходячи біля свого припаркованого автомобіля, він сів в салон автомобіля на водійське крісло, з метою забрати сигарети. ОСОБА_6 при цьому знаходився за переднім пасажирським сидінням автомобілю. Уточнив, що ключ запалювання у відповідний відсік автомобіля взагалі не вставляв. Працівники поліції запропонували йому пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, але він відмовився. Наполягав на тому, що працівники поліції не мали законних підстав до складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Не заперечував сам факт перебування у стані алкогольного сп'яніння, проте стверджував, що за кермом свого автомобілю він не перебував, і не управляв ним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу; пояснення свідків ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9; перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 суддею повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду, та сумніву не викликає.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, з чим погоджується і апеляційний суд.

Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Іструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

В якості свідків в суді апеляційної інстанції опитані ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9

З приводу обставин вчиненого правопорушення свідок ОСОБА_8 пояснив, що раніше зі ОСОБА_2 знайомий не був. Зазначив, що 04 вересня 2016 року приблизно о 02:00 - 03:00 годинах його було залучено працівниками поліції в якості свідка при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП. В його присутності водій автомобіля «Mitsubishi Lancer» ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп'яніння відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння.

При цьому свідок ОСОБА_8 наполягав, що саме ОСОБА_2 і є суб'єктом даного правопорушення, і саме він керував автомобілем, і рухався заднім ходом в місті Харкові, в парковій зоні по бульвару Івана Каркача, в районі будинку №73.

Опитаний в якості свідка т.в.о. заступника командира роти №1 УПП у місті Харкові лейтенант поліції ОСОБА_4, за обставинами адміністративного правопорушення зазначив, що при виконанні своїх професійних обов'язків у складі екіпажу 703, разом з інспектором роти №7 батальйону №2 УПП у місті Харкові лейтенантом поліції ОСОБА_9, 04 вересня 2016 року, приблизно о 02-00 отримали усне повідомлення від громадян, що в парковій зоні, розташованій в місті Харкові по Бульвару Івана Каркача, невідомі розпивають алкогольні напої в автомобілі «Mitsubishi Lancer». Для перевірки інформації екіпаж спрямував до вказаного місця, де було помічено зазначений автомобіль, який рухався заднім ходом в бік виїзду з паркової зони на вулицю Івана Каркача. Автомобіль було зупинено. В ході спілкування, виявлено, що водієм автомобілю «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_2, який керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротовою порожнини і мляву мову. Посвідчення водія пред'явити відмовився, а надав лише паспорт громадянина України. Свідок ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на приладі «Драгер», або проїхати до спеціального медичного закладу, від чого він, в присутності двох свідків, відмовився, що і було зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення.

Свідок ОСОБА_4 наполягав, що ОСОБА_2 саме керував своїм автомобілем, рухаючись заднім ходом в парковій зоні, за відсутності належної посвідки в темну добу номерного знаку, що слугувало підставою для складання відносно нього постанови за ст.126 КУпАП, з якою він був згоден. Зазначив, що, як в постанові про адміністративне правопорушення, так і в самому протоколі, складеному за ч.2 ст.130 КУпАП, ОСОБА_2 власноруч проставив свої підписи.

Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що факт пересування автомобілю під керуванням ОСОБА_2 було зафіксовано відеореєстратором автомобілю і нагрудної камери поліцейського. Сумніву відеозапис не викликав, оскільки з нього чітко вбачалося, як автомобіль рухається з явними ознаками порушень вимог Правил дорожнього руху України.

Опитана в якості свідка інспектор роти №7 батальйону №2 УПП у місті Харкові лейтенант поліції ОСОБА_9 з приводу обставин правопорушення надала пояснення, аналогічні свідка ОСОБА_4

Як свідки ОСОБА_4, ОСОБА_11, так і свідок ОСОБА_8 наполягали на тій обставині, що водій ОСОБА_2 саме керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Свідки стверджували, що саме керування автомобілем і було зафіксовано записом камери з відеореєстратору у встановленому законом порядку.

За таких обставин, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено наявність в діях ОСОБА_2 ознак складу адміністративного правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від огляду на стан сп'яніння, чим порушено вимоги п.2.5 ПДР України.

Протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 №401575 від 04 вересня 2016 року складений саме за керування ОСОБА_2 автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, що підтверджується: рапортами інспектора роти №7 батальйону №2 УПП у місті Харкові лейтенанта поліції ОСОБА_9 (а.с.4,5); письмовими поясненнями т.в.о. заступника командира роти №1 УПП у місті Харкові лейтенанта поліції ОСОБА_4 (а.с.61); поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_12В.(а.с.2,3); інформацією, зафіксованою нагрудною камерою інспекторів УПП у місті Харкові поліцейського (а.с.62), дослідженою, як судом першої, так і апеляційної інстанцій.

Пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8 в повному обсязі підтверджуються зібраними по справі доказами, узгоджуються поміж собою та сумніву у суду не викликають, чим підтверджують факт винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним правопорушення, встановленого в протоколі про адміністративне правопорушення та дослідженого судом першої і апеляційної інстанцій.

За таких обставин доводи апелянта про відсутність в його діях складу правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП з приводу того, що він не керував автомобілем, спростовуються здобутими в ході розгляду справи, як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, належними доказами винуватості, і не є безумовною підставою до скасування законного і обґрунтованого рішення суду.

Доводи ОСОБА_2 та захисника про те, що ОСОБА_2, дійсно відмовися від проходження тесту на стан сп'яніння, оскільки освідомлював, що в його діях відсутні кваліфікуючи ознаки правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом, навпаки, свідчать про доказ факту його відмови. А версія апелянта в частині того, що він не керував автомобілем і саме поліцейські спровокували події, суд апеляційної інстанції розцінює як спосіб уникнути ОСОБА_2 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки притягується він до адміністративної відповідальності вдруге протягом року за ст.130 КУпАП, і, в даному випадку такі обставини мають для нього чіткі наслідки, передбачені законодавством.

Виходячи з викладеного, підстав до скасування законної і обґрунтованої постанови суду першої інстанції за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 02 грудня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя -