Рішення № 64823663, 13.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 646/396/16-ц Головуючий 1 інстанції: Корекян Н.Р.

Провадження: № 22ц/790/170/17

Категорія: договірні Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Гуцал Л.В.,

суддів Піддубного Р.М., Котелевець А.В.,

за участю секретаря Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 22 червня 2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,-

встановила:

15 січня 2016 року Публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) «УкрСиббанк» звернулось до суду з даним позовом. Позивач просив стягнути на свою користь солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем (далі ФО-П) ОСОБА_7 заборгованість по поверненню кредитних коштів та відсотків за користування кредитом в розмірі 41082,44 долари США, а також пеню у розмірі 38825,31 гривень.

Позивач посилався на те, що 18 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», який в подальшому змінив назву на ПАТ «УкрСиббанк» та став правонаступником всіх прав і зобов'язань АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11373285000. За умовами договору банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 46750 доларів США, а позичальник зобовязався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 16 липня 2038 року згідно з графіком погашення кредиту, та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 13,50 % річних.

Виконання зобовязань позичальника було забезпечено договорами поруки, укладеними 18 липня 2008 року між банком та ОСОБА_6 за №218108, між банком та ОСОБА_4, між банком та ОСОБА_5 за №218113, та між банком та ФО-П ОСОБА_7 за №218115.

Внаслідок систематичного порушення позичальником умов кредитного договору, станом на 15 грудня 2015 року утворилась заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, яка становить 41082,44 долари США та пеня у розмірі 38825,31 гривень, з яких: 37009,75 доларів США заборгованість за простроченим кредитом; 4072,69 доларів США заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом; 10317,09 гривень пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 28508,22 гривень пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 22 червня 2016 року позов задоволено стягнуто на користь позивача з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №11373285000 від 18 липня 2008 року в сумі 41082,44 долари США 44 центи, та заборгованість по сплаті пені в сумі 38825, 31 гривень; вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на те, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам закону, постановлено за неповно зясованих обставин у справі та неправильного застосування судом норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції представник позивача проти задоволення скарги заперечував, вважав рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим. Інші особи, що брали участь у справі, жодного разу до суду не зявились.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, що 18 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», який в подальшому змінив назву на ПАТ «УкрСиббанк» та став правонаступником всіх прав та зобов'язань АКІБ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11373285000.

За умовами договору банк надав позичальнику ОСОБА_2 кредит в іноземній валюті в сумі 46750 доларів США, а позичальник зобовязався на умовах договору повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 16 липня 2038 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 13,50 % річних.

На забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 за зазначеним вище кредитним договором, 18 липня 2008 року було укладено: договір поруки між банком та ОСОБА_6 за №218108, між банком та ОСОБА_4, між банком та ОСОБА_5 за №218113, та між банком та ФО-П ОСОБА_7 за №218115.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13 лютого 2017 року провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ФО-П ОСОБА_7 закрито.

За умовами договорів поруки ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 кожен окремо, поручилися за виконання ОСОБА_2 всіх зобовязань, які виникли на підставі кредитного договору .

АКІБ «УкрСиббанк» свої зобовязання за договором виконав.

Натомість позичальник зобовязання за кредитним договором належним чином не виконував, що призвело до утворення заборгованості.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на підставі ст.ст.526,530,625,1050 ЦК України, дійшов обгрунтованого висновку, що ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобовязання за кредитним договором, а тому є підстави для стягнення заборгованості з позичальника.

Судова колегія погоджується з висновком суду, що на користь позивача з відповідачів підлягає стягненню заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, яка утворилась станом на 15 грудня 2015 року та складає 41082,44 долари США, а саме: 37009,75 доларів США заборгованість за простроченим кредитом; 4072,69 доларів США заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом.

Проте з розміром пені, яка стягнута оскаржуваним рішенням на користь банку у розмірі 38825,31 гривень, з яких: 10317,09 гривень пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, та 28508,22 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, судова колегія не погоджується.

Так, матеріали справи свідчать, що суд першої інстанції не перевірив порядок нарахування пені, а саме, при обчисленні пені в доларах (всієї суми) і після цього переведення цієї суми до еквівалента у гривні, суд не звернув уваги на ч.3 ст.559 ЦК України відповідно до якої пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання, тобто відповідальність за прострочення. При цьому у національній валюті пеня повинна обчислюватися за кожен день прострочення і переводитись у гривню на час прострочення, а не на кінцевий строк нарахування пені, що значно впливає на кінцеву суму у звязку із зміною курсу іноземної валюти.

Оскільки позивач не надав розрахунку пені відповідно до вимог закону, судовою колегію було здійснено власний розрахунок на підставі наявних у матеріалах справи вихідних даних (а.с.34,44,т.1). Так, розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 20 грудня 2014 року по 20 листопада 2015 року, з урахуванням зміни курсу долару США по відношенню до національної валюти (за ставкою НБУ), складає 9546,76 гривень. Розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 20 грудня 2014 року по 20 листопада 2015 року, з урахуванням зміни курсу долару США по відношенню до національної валюти (за ставкою НБУ), складає 26465,89 копійок. Загальний розмір пені, яка підлягає до стягнення на користь позивача складає 36012,65 гривень.

При стягненні суми крединої заборгованості з відповідачів, суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що поручителі повинні нести солідарну з позичальником відповідальність за невиконанням останнім кредитних зобовязань, що узгоджується з умовами перелічених вище договорів поруки.

Разом з тим, суд безпідставно стягнув спірну заборгованість солідарно з позичальника та всіх поручителів одночасно.

Так, ч.3 ст.554 ЦК України передбачено, що особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом же зазначених вище договорів поруки, кожен з поручителів окремо взяв на себе зобовязання відповідати перед кредитором солідарно з позичальником. Слід зазначити, що в позовній заяві банк просив стягнути на його користь кредитну заборгованість з позичальника в солідарному порядку з кожним з поручителей окремо. За таких обставин заборгованість підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6, солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4, солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає за необхідне рішення суду першої інстанції змінити в частині визначення розміру пені, яка підлягає до стягнення з відповідачів, та в частині солідарного стягнення заборгованості з боржника та поручителей, виклавши резолютивну частину рішення в новій редакції.

Доводи апеляційної скарги стосовно невірного застосування судом положень ч.ч.1,2 ст.533 ЦК України та безпідставного стягнення на користь позивача кредитної заборгованості в іноземній валюті, не грунтуються на законі.

Так, згідно зі ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 533 ЦК України установлено, що грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Оскільки виконання договірних зобовязань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то водночас зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за користування кредитом в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією.

Отже, положення ч.2 ст.192, ч. 3 ст.533 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» можуть бути застосовані при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом. Пеня заявлена до стягнення у національній валюті.

Посилання в апеляційній скарзі на правову позицію Верховного Суду України від 25 листопада 2009 року справа №6-19596св07 та іншу судову практику, є помилковим.

Безпідставними є і доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом не встановлено з якої дати почалося неналежне виконання позичальником договірних зобовязань та не зясовано питання щодо пропуску позивачем строку позовної давності. Матеріали справи свідчать, що спірна заборгованість виникла в межах встановленого законом строку загальної позовної давності три роки, а заявлена позивачем до стягнення пеня обрахована в межах спеціального строку позовної давності один рік. Крім того про застосування строку позовної давності жоден з відповідачів у суді першої інстанції не заявляв.

Враховуючи презумпцію правомірності правочину, закріплену в ст.204 ЦПК України, посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на невідповідність договору кредиту вимогам ст.ст.11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Питання про розподіл судових витрат судова колегія вирішує відповідно до приписів ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.303,304, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309,313,ч.2 ст.314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 22 червня 2016 року змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок №29090000000113 в АТ «УкрСиббанка», МФО 351005, код 09807750) солідарно з ОСОБА_2 (ІІН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІІН НОМЕР_2) заборгованість за кредитним договором №11373285000 від 18 липня 2008 року, а саме: заборгованість за простроченим кредитом та по простроченим процентам за користування кредитом в загальному розмірі 41082 (сорок одна тисяча вісімдесят два) долари США 44 центи, та заборгованість по сплаті пені в розмірі 36012 гривень (тридцять шість тисяч дванадцять) гривень 65 копійок.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок №29090000000113 в АТ «УкрСиббанка», МФО 351005, код 09807750) солідарно з ОСОБА_2 (ІІН НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ІІН НОМЕР_3) заборгованість за кредитним договором №11373285000 від 18 липня 2008 року, а саме: заборгованість за простроченим кредитом та по простроченим процентам за користування кредитом в загальному розмірі 41082 (сорок одна тисяча вісімдесят два) долари США 44 центи, та заборгованість по сплаті пені в розмірі 36012 гривень (тридцять шість тисяч дванадцять) гривень 65 копійок.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок №29090000000113 в АТ «УкрСиббанка», МФО 351005, код 09807750) солідарно з ОСОБА_2 (ІІН НОМЕР_1) та ОСОБА_5 (ІІН НОМЕР_4) заборгованість за кредитним договором №11373285000 від 18 липня 2008 року, а саме: заборгованість за простроченим кредитом та по простроченим процентам за користування кредитом в загальному розмірі 41082 (сорок одна тисяча вісімдесят два) долари США 44 центи, та заборгованість по сплаті пені в розмірі 36012 гривень (тридцять шість тисяч дванадцять) гривень 65 копійок.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок №29090000000113 в АТ «УкрСиббанка», МФО 351005, код 09807750) з ОСОБА_2 (ІІН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІІН НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ІІН НОМЕР_3) та ОСОБА_5 (ІІН НОМЕР_4) судові витрати в розмірі по 3814 (три тисячі вісімсот чотирнадцять) гривень з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: