Ухвала суду № 64822582, 02.02.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/469/14 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.

Провадження № 22-ц/783/48/17 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.,

за участі секретаря: Куцика І.Б.,

з участю: ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, представника Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради Шаровського Р.М., ОСОБА_5 та його представника Кожан-Юрдиги О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на рішення Залізничного районного суду Львівської області від 19 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2, з участю третіх осіб Львівської міської ради, ОСОБА_5 про демонтаж самочинного будівництва, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року ОСОБА_5 звернувся із зазначеним позовом до ОСОБА_2 обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він та ОСОБА_2 в рівних частках успадкували будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку для обслуговування вказаного будинку.

З 2001 року по 2008 рік ним та ОСОБА_2 окремо проводилися добудови до основного житлового будинку АДРЕСА_1, внаслідок чого загальна площа будинку змінилась, і тому ними було визначено ідеальні частки, які склали для нього 35/100 частки, а для ОСОБА_2 65/100 частки.

У той же час, ОСОБА_2 самовільно, без погодження з ним, як співвласником даного будинку та без отримання дозволу органу місцевого самоврядування, центрального органу що здійснює контроль у сфері містобудування, без виготовлення відповідної технічної документації щодо можливості перепланування та зміни функціонального призначень будинку, самовільно здійснила прибудову (розміром 3,70 м х 2,40 м) до частини будинку

Проведення такого будівництва унеможливлює доступ до водяних труб, які прокладені до будинку у випадку їх пориву, а також порушує норми інсоляції його житлових приміщень.

Проведена самочинна прибудова проведена на земельній ділянці, яка межує з вигрібною ямою.

Крім цього, ОСОБА_2 самовільно змінила функціональне призначення приміщення позначеному у технічному паспорті як 1-8 з комори на кухню, для чого встановила відповідне газове обладнання, а також здійснила втручання у несучу капітальну стіну основного житлового будинку позначеного у Технічному паспорті під літерою А-1, довжиною 3.98 м. в межах приміщення позначеного літ. 1-3 шляхом встановлення у цій несучій стіні дверного отвору з приміщення позначеного під літ.1-3 пл.14 кв.м до приміщення під літ 2-4 пл. 16,3 кв.м.

Всі ці будівельні роботи здійснено ОСОБА_2 без виготовленої та затвердженої проектної документації, без права виконання будівельних робіт, на земельній ділянці, яка знаходиться у спільному користуванні, що порушує його права.

З урахуванням зазначених обставин, позивач ОСОБА_5 просив усунути йому перешкоди у здійсненні права приватної власності - володіння й користування 35/100 частинами житлового будинку АДРЕСА_1, 1/2 частиною земельної ділянки заг. пл. 0,0558 га по АДРЕСА_1 шляхом відновлення ОСОБА_2 за власний кошт стану житлового будинку АДРЕСА_1, який існував до порушення його прав, а саме до такого стану який існував на момент винесення розпорядження Залізничної районної адміністрації №633 від 22 липня 2009 року;

демонтувати (знести) об'єкт самочинного будівництва - прибудову розміром 3,70 х 2,40 м до частини індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1, а саме до приміщення позначеного у технічному паспорті виготовленому ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 21 червня 2013 року під літерою 1-8;

привести приміщення позначене у Технічному паспорті на садибний житловий будинок виготовленому ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 21 червня 2013 року під літерою 1-8 у попередній стан, а саме до розмірів 2,30 х 1,85 м та площі 3,7 кв.м;

демонтувати газову плиту з приміщення позначеного у Технічному паспорті виготовленому ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 21 червня 2013 року під літерою 1-8 та привести його планування відповідно до функціонального призначення - з самовільно переобладнаної кухні до комори;

привести несучу капітальну стіну основного житлового будинку позначеного у Технічному паспорті виготовленому ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 21 червня 2013 року під літерою А-1, довжиною 3,98 м в межах приміщення позначеного літ.1-3 у попередній стан, шляхом закладення самовільно встановленого у цій несучій стіні дверного отвору з приміщення позначеного під літ.1-3 пл.14 кв.м до приміщення позначеного під літ.2-4 пл.16,3 кв.м.

Для запобігання поширення корозії і триваючого нищення водяних труб, які здійснюють водопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 зобов'язати ОСОБА_2 обладнати підвальні приміщення позначені в Технічному паспорті виготовленому ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 21 червня 2013 року під літерою Пг (погріб а-1) в яких розміщені ці водяні труби, вентиляцією у строк що не перевищує 3-х місяців з дня винесення рішення суду.

Вирішити питання судових витрат (т.1 а.с.3-8).

У жовтні 2013 року Залізнична районна адміністрації Львівської міської ради звернулася з позовом до ОСОБА_2 про демонтаж самочинної прибудови розміром 3,70 х 2,40 м до належних їй приміщень в будинку АДРЕСА_1, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що остання самовільно добудувала таку на фундаменті, про що складено акт від 15 липня 2013 року.

Вказану добудову ОСОБА_2 здійснила без погоджувальних та дозвільних документів, у зв'язку з чим інспекцією ДАБК була притягнута до адміністративної відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 23 липня 2013 року зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати самочинну прибудову.

Після попереджень про демонтаж прибудови самочинне будівництво не було демонтовано.

З урахуванням зазначених обставин позивач на підставі ст.376 ЦК України та п. 1.4.1. Правил користування будинками та прибудинковими територіями від 17 травня 2005 року», Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові» затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 09 вересня 2011 року №835, просила суд зобов'язати ОСОБА_2 співвласницю будинку на АДРЕСА_1 демонтувати самочинну прибудову розміром 3,70 х 2,40 м до будинку АДРЕСА_1 (т.1 а.с.155-156).

Ухвалою Залізничного районного суду Львівської області від 12 листопада 2013 року відкрито провадження по даній справі (т.1 а.с.178).

Ухвалами Залізничного районного суду м. Львова від 25 лютого 2014 року та від 28 липня 2014 року зазначені справи об'єднані в одне провадження (т.1 а.с.152; 205).

Рішенням Залізничного районного суду Львівської області від 19 червня 2015 року позов Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2, з участю третіх осіб Львівської міської ради, ОСОБА_5 про демонтаж самочинного будівництва задоволено повністю.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_2, співвласника будинку АДРЕСА_1, демонтувати самочинно здійснену прибудову до будинку АДРЕСА_1, розміром 2,40 х 3,70 м.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 щодо відновлення стану житлового будинку, приведення приміщення до попереднього стану, демонтажу газової плити, приведення стіни у попередній стан, зобов'язання обладнання підвального приміщення, стягнення витрат на правову допомогу - відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Рішення суду оскаржили ОСОБА_2 та ОСОБА_5

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що звертаючись з позовом про знесення самочинного будівництва, Залізнична районна адміністрація не зазначила в позові, які її права та законні інтереси були порушені нею, як відповідачем та підлягають захисту в контексті вимог ст.ст. 3,15,16 ЦПК України, враховуючи що спір стосується будинку та земельної ділянки, які належать на праві приватної власності їй та ОСОБА_5, а Залізнична районна адміністрація ні права власності на будинок або його частину, а також на земельну ділянку немає.

Зазначає, що вказана судом не відповідність будівельним нормам полягає лише у недотриманні, порядку документального оформлення такого будівництва, зокрема, відсутності погодженої у встановленому порядку проектно-технічної документації та дозволу на початок будівництва, однак наведене не може бути наслідком знесення об'єкта.

Вважає, що суд всупереч вимогам ст. 376 ЦК України та з порушенням норм ст.ст. 10, 60 ЦПК України безпідставно вважав доведеним факт порушення прав позивача, а також не надав належної оцінки будівництву в контексті вимог ч.7 ст. 376 ЦК України, а також не переконався, що немає можливості здійснити перебудову об'єкта, тобто прийшов до помилкового висновку про необхідність демонтажу.

Просить рішення Залізничного районного суду м. Львова від 19 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Залізничної районної адміністрації та ОСОБА_5 відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 зазначає, що суд першої інстанції задовольняючи частково його позов, а саме в частині знесення ОСОБА_2 проведеної нею самочинної прибудови позначеної літ. 1-8, відмовив у задоволенні позовних вимог про приведення приміщення 1-8 у попередній стан. Адже саме по собі знесення цієї прибудови передбачає й приведення планування приміщень будинку у той стан, який існував до порушення ОСОБА_2 його прав як співвласника будинку АДРЕСА_1 на вільне користування та володіння своїм майном. А використання газової колонки у приміщенні пл.3.7 кв.м, без вікон і вентиляційних каналів унеможливлює безпечне проживання в АДРЕСА_1.

Зазначає, що з порівняння двох Технічних паспортів на його із відповідачкою будинок, а саме Технічного паспорта від 2008 року та Технічного паспорта від 2013 року, чітко видно, що у 2013 році відбулися зміни в несучій стіні цього будинку довжиною 3,98м. - в межах приміщення позначеного літ. 1-3 самовільно встановлено дверний проріз з приміщення позначеного під літ. 1-3 пл.14 кв.м до приміщення позначеного під літ.2-4 пл. 16.3 кв.м. Вважає, що таке перепланування є самочинним, бо ОСОБА_2 не отримала його згоди як співвласника житлового будинку на таке перепланування та не отримала відповідного дозволу органу місцевого самоврядування, центрального органу що здійснює контроль у сфері містобудування, не виготовила відповідної технічної документації щодо можливості перепланування та зміни функціонального призначення приміщень будинку.

Також судом не враховано положення чинного законодавства України про режим здійснення спільної сумісної власності та спільної часткової власності, відтак не застосовано закон, який підлягав до застосування. Крім того, суд неправомірно відмовив у задоволенні вимог про стягнення на користь позивача судових витрат у вигляді правової допомоги.

Просить рішення Залізничного районного суду м. Львова від 19.06.2015 року в частині: «позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю задовольнити частково. Зобов'язати ОСОБА_2, співвласника будинку АДРЕСА_1, демонтувати самочинно здійснену прибудову до будинку АДРЕСА_1, розміром 2,40 м x 3,70 м» змінити і викласти в такій редакції: «Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_5 у користуванні його власністю, шляхом приведення житлового будинку АДРЕСА_1, у попередній стан та знесення за власний кошт прибудови розміром 3,70 м x2,40 м»

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 19.06.2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про відновлення стану житлового будинку, приведення приміщення до попереднього стану, демонтажу газової плити, приведення стіни у попередній стан, зобов'язання обладнання підвального приміщення, стягнення витрат на правову допомогу - скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5 у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 на підтримання своєї апеляційної скарги та заперечення апеляційної скарги ОСОБА_5, представника Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради Шаровського Р.М. який підтримує апеляційну скаргу ОСОБА_5 та заперечує апеляційну скаргу ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що провадження в частині позовних вимог Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2, з участю третіх осіб Львівської міської ради, ОСОБА_5 про демонтаж самочинного будівництва підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України із наступних підстав.

Задовольняючи позов Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради суд першої інстанції дійшов висновку про те, ОСОБА_2 в порушення вимог містобудівного законодавства здійснила самочинну прибудову до будинку АДРЕСА_1 розміром 3,70 х 2,40 м без належного дозволу на здійснення будівництва, який надається відповідним органам місцевої ради, без належно затвердженого проекту, щодо дотримання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил необхідних для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, що відповідно до ст. 376 ЦК України є підставою для знесення прибудови.

З таким висновком повністю погодитися не можна виходячи із наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як зазначено у п.11 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», відповідно до абзацу першого частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Згідно з підпунктом 3 пункту «б» частини першої статті 31 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій, зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу.

З наведених норм законодавства вбачається, що спори, які виникають з приводу самочинного будівництва, є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізує у спірних відносинах надані йому законодавством владні управлінські функції стосовно забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян. Справи за позовом такого суб'єкта належить до юрисдикції адміністративних судів.

У даному випадку, предметом спору є об'єкт нерухомості - прибудова до приватного будинку АДРЕСА_1 розміром 3,70 х 2,40м., яку збудовано на земельній ділянці площею 0,0558 га, яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності.

Отже, Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради не є власником даної земельної ділянки, ані будинку АДРЕСА_1, спір стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин (позивач вважає, що ОСОБА_2 здійснила будівництво прибудови з порушенням вимог містобудівного законодавства та не виконала розпорядження про його демонтаж), а не пов'язаний з вирішенням питання щодо права власності на землю, тому відносини між сторонами є публічно-правовими й зазначений спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України із даного питання висловленою у справах: №6-137цс14 від 17 грудня 2014 року; №6-381цс15 від 24 червня 2015 року; №6-140цс16 від 09 листопада 2016 року.

В суді першої інстанції представник ОСОБА_5 - адвокат Кожан-Юрдига О.Я. 25 лютого 2015 року обґрунтовано подала заяву про роз'єднання цивільної справи за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2, третя особа - Львівська міська рада про демонтаж самочинно влаштованої прибудови до належних їй приміщень буд АДРЕСА_1, яку належить розглядати за правилами КАС, однак така заява помилково була залишена поза увагою судом першої інстанції. (т.1 а.с.124-125; 152).

При встановлених обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково прийняв до розгляду позовні вимоги Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2, з участю третіх осіб Львівської міської ради, ОСОБА_5 про демонтаж самочинного будівництва із позовними вимогами ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, відтак, спір в цій частині слід закрити.

Керуючись п.1 ч.1 ст.205,ст.ст.303,305, п.4 ч.1 ст.307, ч1 ст.310, ст.314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Провадження у справі позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2, з участю третіх осіб Львівської міської ради, ОСОБА_5 про демонтаж самочинного будівництва - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Левик Я.А.