Ухвала суду № 64820449, 15.02.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 542/963/16-ц Номер провадження 22-ц/786/150/17Головуючий у 1-й інстанції Гавриленко Т. Г. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

Суддів: Карпушина Г.Л, Триголова В.М.

при секретарі: Коротун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21 вересня 2016 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку " ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з указаним позовом. В обґрунтування позову вказано, що 06 листопада 2007 року між сторонами у справі укладено кредитний договір за умовами якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 8500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 30 квітня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 16959 грн. 64 коп. Посилаючись на наведене, просили задовольнити позов.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21 вересня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: с. Мала Перещепина Новосанжарського району Полтавської області, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором без номера від 06 листопада 2007 року в розмірі 16959 грн. 64 коп.,яка складається з заборгованості за кредитом - 8498 грн. 36 коп.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 6327 грн. 49 коп.; заборгованість за пенею та комісією за користування кредитом - 850 грн. 00 коп.; штраф (фіксована складова) - 500 грн.; штраф (процентна складова) - 783 грн. 79 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1378 грн. 00 коп.

З даним рішенням суду не погодиласявідповідачка та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову. Вважає, що рішенням суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому вказала, що суд першої інстанції не звернув уваги, що вона не підписувала спірні Умови та Правила надання Банківських послуг. Також, відповідачка зазначила, що в різний період Банк здійснював нарахування процентів за кредитним договором за різними ставками. Крім того, суд безпідставно стягнув подвійний штраф за одне й те саме порушення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06 листопада 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, який складає собою анкету - заяву позичальника, за умовами якої остання отримала кредит у розмірі 8500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом..

Також судом встановлено, що анкета-заява містить згоду позичальника на те, що ця анкета-заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг, а також зазначення того, що відповідачка на момент укладення договору ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 30 квітня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 16959 грн. 64 коп., яка підлягає стягненню з ОСОБА_3.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює,виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, та в свою чергу не заперечувалося ОСОБА_3., кредитні правовідносини виникли між сторонами у справі з листопада 2007 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику а розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п.6.5 умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно п.6.6 Умов та правил надання банківських послуг, - У разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п.8.6 Умов та правил: надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 гри. + 5% від суми позову.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким, чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експерта.

Згідно ч. 1 ст. 58 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 59 ЦПК України).

При цьому у кредитному договорі кредитор зобов'язаний довести надання позичальнику кредиту, а на боржнику лежить обов'язок по доведенню його виконання згідно визначених таким договором умов.

Відповідач не заперечувала отримання кредитної картки « Універсальної» та її використання, що в свою чергу підтверджується матеріалами справи.

Також, ОСОБА_3 не спростовано належними та допустимими доказами розрахунок заборгованості, наданий ПАТ КБ « Приватбанк».

Крім того, як вбачається з апеляційної скарги, відповідач вказує, що вказаними кредитними правовідносинами порушено її право як споживача кредитних послуг, оскільки він є несправедливим.

В свою чергу, колегія суддів вважає, що при укладенні кредитного договору у вигляді анкет - заяв між сторонами у справі, волевиявлення його сторін було спрямовано на надання і отримання в кредит коштів для задоволення споживчих потреб відповідача, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, договір вчинений в письмовій формі, встановленій законом для його виду, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зміст цього договору також не суперечить вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, зокрема Закону України "Про захист прав споживачів", а також моральним засадам суспільства, в ньому передбачені всі умови, які є обов'язковими для цього виду договору, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, як права, так і обов'язки, а також відповідальність за неналежне виконання умов договору обох сторін, він підписаний обома сторонами, а тому є законним, правомочним, підлягає виконанню сторонами.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та спростовуються наведеними вище мотивами.

Таким чином, колегія суддів за результатами апеляційного розгляду справи вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом надана відповідна правова оцінка.

За таких обставин висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3- відхилити .

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя: Т.В. Одринська

Судді: Г.Л. Карпушин В.М.Триголов