Ухвала суду № 64814870, 14.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/2707/16-ц Головуючий у І інстанції Висоцька Г. В.Провадження № 22-ц/780/861/17 Доповідач у 2 інстанції Олійник В. І.Категорія 26 14.02.2017

УХВАЛА

Іменем України

14 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Олійника В.І.,

суддів Березовенко Р.В., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі Спеней І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 11 листопада 2016 року про скасування заходів забезпечення позову у справі за заявою ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2016 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, який обґрунтувала тим, що між сторонами 10 жовтня 2013 року було укладено договір позики грошових коштів на суму 34000 доларів США, який був оформлений у вигляді розписки. Кошти були передані відповідачу у день укладання договору.

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним (а.с.64). В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що ОСОБА_3 написав розписку про начебто отримання певної суми коштів. Дана розписка була складена ним за проханням ОСОБА_2, яка доводилася йому доброю подругою, для підтвердження її платоспроможності перед кредиторами, та ніяк не передбачала реального отримання коштів ним із їхнім наступним поверненням позивачу. За цією розпискою згідно домовленості ні для кого з них не виникали правові наслідки і цей документ мав бути використаним у відносинах із третіми особами.

Крім того, ОСОБА_3 подав заяву про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03.11.2016 року в цій справі на все майно ОСОБА_3 шляхом арешту.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що, накладені заходи є неспівмірними із позовними вимогами позивача. На підтвердження надав висновок незалежної оцінки, відповідно до якого станом на 31.10.2016 року вартість тільки частини приміщень (44/100), які знаходяться в нежитловій будівлі магазину роздрібної торгівлі та комерційних послуг площею 192,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, та перебувають у власності ОСОБА_3 становить 1186134 грн. Також відповідно до тверджень відповідача намірів розпродати своє майно він не має і відповідні об'яви в Інтернет ресурсі не мають до нього відношення.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 11 листопада 2016 року заяву задоволено частково.

Знято арешт, накладений ухвалою Обухівського районного суду Київського області від 03 листопада 2016 року на рухоме і нерухоме майно відповідача ОСОБА_3, окрім належного йому на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 транспортного засобу марки «Хонда» CR-V, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та магазину роздрібної торгівлі (автозапчастин), розташованого за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 119,3 кв. м. та загальною вартістю 142080 грн.

Виконання ухвали доручено Обухівському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З такими висновками суду повністю погодитися не можливо.

Згідно з ч.ч.1 та 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За ч.ч.1-3 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачу чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно роз'яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від

22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" з наступними змінами, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник майновий спір за договором позики, ціна якого 884000 грн.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03.11.2016 року накладено арешт на все майно відповідача ОСОБА_3

Як вбачається із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 на праві приватної власності належить: будівля загальною площею 119,3 кв. м., земельна ділянка площею 0,0225 га, житловий будинок загальною площею 224,4 кв. м., магазин роздрібної торгівлі загальною площею 119,3 кв. м. в м. Українка Обухівського району Київської області, на праві спільної часткової власності магазин роздрібної торгівлі та комерційних послуг за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 192,4 кв. м., на праві спільної часткової квартира по АДРЕСА_3 загальною площею 52,6 кв м. в м. Обухові Київській області та квартира по АДРЕСА_4 загальною площею 71,1 кв. м. в місті Обухові Київської області

Згідно матеріалів справи накладення арешту на майно відповідача є співмірним з вартістю позовних вимог і не порушує права відповідача та інших осіб. Крім того, накладення арешту на майно відповідача зробить виконання рішення неможливим. Також є доведеними вчинення дій відповідачем, направлених на відчуження майна та неможливості виконання рішення суду.

В оскаржуваній ухвалі арешт залишено на майно, вартість якого є занадто малою, щоб забезпечити виконання рішення суду.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права і має бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності скасування ухвали про задоволення клопотання про зняття арешту і передання питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 11 листопада 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: