Ухвала суду № 64814857, 16.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/267/17 Головуючий у І інстанції Кравченко М.В.Провадження № 11-сс/780/80/17 Доповідач у 2 інстанції Говоруха В. І.Категорія 16.02.2017

УХВАЛА

Іменем України

16 лютого 2017 року. м. Київ.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Говорухи В.І.,

суддів - Полосенка В.С., Авраменка М.Г.,

при секретарі Коломиченко А.С., за участю прокурора Непомнящої О.В., потерпілого ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4, на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 27 січня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017110230000147, якою задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: м. Київ вул. Азербайджанська, 16/4, кв. 45, раніше судимого,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Згідно ухвали слідчого судді, 27 січня 2017 року слідчий звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України. Слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що підозрюваний спробує ухилитись від слідства та суду, переховуватись від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, продовжити злочинну діяльність.

24 січня 2017 року,близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_5 за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_6, ОСОБА_3 та невстановлено в ході досудового розслідування особою, незаконно проникли на територію домоволодіння, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2, в якому на той час перебував ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 та невстановлена досудовим розслідуванням особа на ім'я Григорій, почали наносити металевим прутом тілесні ушкодження ОСОБА_2, по різним частинам його тіла, а особа на ім'я Григорій, який був очевидцем вчинення неправомірних дій, в цей час вийшов з будинку, вслід за ним пішов невстановлений досудовим розслідуванням чоловік, який прийшов до будинку разом з ОСОБА_6, ОСОБА_5, та ОСОБА_3

Після чого ОСОБА_5, спільно з ОСОБА_7, ОСОБА_3, в супереч волі потерпілого перевезли його до підвального приміщення будинку № АДРЕСА_3, де за допомогою металевого тросу прив'язали його до батареї та продовжуючи наносити йому тілесні ушкодження вимагали в нього грошові кошти в сумі 260000 гривень.

25 січня 2017 року близько 07 години ранку, до підвального приміщення де знаходився прив'язаний ОСОБА_2, прийшли ОСОБА_5, та ОСОБА_6, які відв'язали його та наказали йому йти за ними, привівши ОСОБА_2, до лісу що розташований напроти будинку в підвальному приміщенні, в якому незаконно утримували цілу ніч останнього, та давши йому лопату, яку принесли з собою наказали копати яму для власного поховання, на що ОСОБА_2, відмовився, та сказав, що не буде цього робити. В подальшому

ОСОБА_5, та ОСОБА_6, сказали, що будуть продовжувати наносити ОСОБА_2, тілесні ушкодження, після чого останній взяв в руки лопату та почав копати.

В подальшому ОСОБА_2, повідомив ОСОБА_6, та ОСОБА_5, про те, що надасть їм грошові кошти, які вони вимагають, однак потрібно їхати до АДРЕСА_4, до його знайомого. В подальшому, вони на автомобілі НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить батькуНОМЕР_2, в трьох поїхали в напрямку АДРЕСА_4 куди запропонував їм їхати по грошові кошти ОСОБА_2 На виїзді з СТ «Ходосіївські сади» вони пересіли з автомобіля НОМЕР_1, до автомобіля марки «Форд Сієра» червоного кольору д.н.з. НОМЕР_2, який рухався їм на зустріч під керуванням ОСОБА_3, також в автомобілі знаходилась ОСОБА_8

Знаходячись в АДРЕСА_4 ОСОБА_2, попрохав зупинити автомобіль біля будинку, в якому начебто проживає знайомий який дасть грошові кошти. Після зупинки автомобіля ОСОБА_2, вийшов та забіг до магазину «Фора», де попрохав охоронця допомогти йому та викликати працівників поліції, так як його хочуть вбити.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 27 січня 2017 року задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного такий запобіжний захід як тримання під вартою.

Свою ухвалу слідчий суддя обґрунтував тим, що в ході розгляду даного клопотання прокурор довів, що відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Суд вважав що в повному обсязі виконано вимоги статей 178, 194 КПК України доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, встановлено і враховано слідчим суддею всі інші визначені законом обставини. В наданих до суду першої інстанції матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, має сім'ю, утримує дитину, не має офіційного місця роботи та джерела доходів, підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, враховуючи його майновий стан, репутацію, стан здоров'я, а також те, що санкція ч. 2 ст. 146 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, вважав, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків. Також було враховано наявність обставин, передбачених п.1 ч.4 ст.183 КПК України, оскільки злочин вчинено із застосуванням насильства, розмір застави у даному кримінальному провадженні не визначався.

Не погоджуючись з рішенням суду захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_3 інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Свою апеляційну скаргу захисник обґрунтовує тим, що рішення прийнято слідчим суддею Обухівського районного суду помилково, та з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону. В клопотанні слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою жодних підстав відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України наведено не було. В оскаржуваній ухвалі слідчого судді про обрання міри запобіжного заходу були порушені норми ч. 1 ст. 194 та ст.183 КПК України. З ухвали взагалі не вбачається, чим саме слідчий суддя обґрунтовує необхідність обрання ОСОБА_3, саме такого запобіжного заходу та чому був не обраний альтернативний запобіжний захід. Клопотання про застосування запобіжного заходу не відповідає вимогам ст. 184 КПК України та не містить доказів, які доводять факт причетності ОСОБА_3, до інкримінованого правопорушення, жодних інших документів суд не досліджував та як докази не перевіряв, оскільки суд не допитав жодного свідка. Слідчим суддею при розгляді даної справи не перевірив наявність обґрунтованої підозри, на підставі належних доказів, а сприйняв лише « на віру» слова слідчого і прокурора та поклав їх як достатню підставу для задоволення клопотання слідчого.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, пояснення потерпілого, який просив звільнити підозрюваного з під варти, оскільки вважає це надто суворим заходом, пояснення підозрюваного та його захисника в підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_3 слідчий суддя встановив обгрунтованість пред'явленої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, обґрунтував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, врахував характеризуючі дані про особу підозрюваного та дійшов висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Разом з тим, як вважає колегія суддів, застосовуючи до ОСОБА_3 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, а саме припустився таких порушень вимог ст.ст. 177, 178,183, 194 КПК України, які істотно вплинули на правильність прийнятого рішення та тягнуть за собою його скасування.

Так, колегією суддів з'ясовано, що у клопотанні слідчого, в порушення вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, немотивована недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Підозрюваний ОСОБА_3 органами досудового розслідування підозрюється у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості і відповідно до вимог ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до осіб, які підозрюються у скоєнні злочинів даної категорії і раніше не були судимі може бути застосований лише коли прокурор доведе, що перебуваючи на волі особа переховувалась від органу досудового розслідування, перешкоджала кримінальному провадженню. В суді апеляційної інстанції підозрюваний ОСОБА_3 заявив, що раніше він не судимий, притягувався лише до адміністративної відповідальності, на нього був накладений адміністративний штраф, в суді заявляв, що був судимий, оскільки юридично не обізнаний і не розумів різниці, під час досудового слідства від правоохоронних органів не переховувався, має постійне місце проживання, проведенню досудового слідства не перешкоджав і наміру такого не має.

Покази підозрюваного ОСОБА_3 прокурором не спростовані, незважаючи на те, що з часу затримання пройшов досить значний час органами досудового слідства в суді апеляційної інстанції не надано навіть доказів в підтвердження притягнення ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності.

Перевіряючи справу в апеляційній інстанції, колегією суддів встановлено, що необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід скасувати та застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний період доби, який, як вважає колегія суддів, забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розглядаючи клопотання та приймаючи рішення про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу, колегія суддів враховує вагомість наявних доказів про вчинення останнім кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного в їх сукупності, а саме, що він має сім'ю, утримує дитину, має батьків, міцність соціальних зв'язків, наявність місця реєстрації та проживання.

З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, як така, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону України, підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_3, запобіжного заходу у виді домашнього арешту на певний період доби, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 21 години до 7 годин наступної доби, за виключенням часу пов'язаного з явкою до органів досудового слідства та суду, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього, процесуальних обов'язків.

Керуючись ст. ст. 376, 181, 183,194,309, 407,422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника задовольнити .

Ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 27 січня 2017 року щодо ОСОБА_3, якою задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 - скасувати.

Клопотання слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою - з 21 години до 7 годин наступної доби за виключенням часу пов'язаного з явкою до органів досудового слідства та суду.

Визначити строк дії ухвали до 15 квітня 2017 року.

ОСОБА_3 з-під варти звільнити негайно.

Зобов'язати ОСОБА_3 після звільнення з-під варти негайно прибути до місця свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_3 протягом дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з'являтися за кожною вимогою слідчого, суду чи іншого органу державної влади.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що відповідно до частини 5 статті 181 КК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу апеляційного суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити до органу внутрішніх справ за місцем проживання ОСОБА_3 для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.І. Говоруха

Судді В.С. Полосенко

М.Г. Авраменко