Рішення № 64806774, 16.02.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/4844/15-ц 16.02.2017 16.02.2017 16.02.2017

Провадження №22-ц/784/504/17

Головуючий у першій інстанції-Лазарева Г.М.

Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем Шагаєм О.А.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

представника публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»

на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 5 лютого 2016 року у цивільній справі за позовом

ОСОБА_1

до публічного акціонерного товариства

«Державна продовольчо-зернова корпорація України»

про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди

У С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі ПАТ «ДПЗКУ») про захист трудових прав.

Позивачка зазначала, що перебувала з відповідачем у трудових відносинах, і з вересня 2012 року займала посаду заступника директора з виробництва філії ПАТ «ДПЗКУ» «Миколаївський портовий елеватор». Наказом №724 від 26 жовтня 2015 року її звільнено з роботи з 27 жовтня 2015 року за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України у звязку зі скороченням штату працівників.

Посилаючись на відсутність змін в організації виробництва та праці на підприємстві, а також те, що звільнення проведено без згоди профспілкового органу; без пропозицій зайняти вакантну посаду, яка дійсно відповідає її досвіду, кваліфікації, здобутим навичкам і знанням; та невчасне проведення повного розрахунку, ОСОБА_1 просила поновити її на роботі на посаді заступника директора з виробництва у філії ПАТ «ДПЗКУ» «Миколаївський портовий елеватор», стягнути 4594, 07 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 2473, 73 грн. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та 10000 грн. моральної шкоди.

Представник ПАТ «ДПЗКУ» позов не визнав, посилаючись на дотримання власником всіх вимог трудового законодавства при звільненні працівників, які передбачені статтями 40, 42, 43, 116, 252 КЗпП, та недоведеність порушень трудових прав ОСОБА_1

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 5 лютого 2016 року, в якому виправлена описка ухвалою того ж суду від 11 березня 2016 року, ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді заступника директора з виробництва у філії ПАТ «ДПЗКУ» «Миколаївський портовий елеватор», з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто 24 737, 30 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 10000 грн. моральної шкоди, а також 974, 40 грн. судового збору на користь держави. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «ДПЗКУ» просив рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невірну оцінку судом зібраних доказів та застосування норм трудового законодавства.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі, суд першої інстанції виходив з недоведеності належно оформлених змін в організації виробництва та праці у філії на час звільнення позивачки, а також порушення при звільненні правил частини 2 статті 40 КЗпП щодо попередньої пропозиції іншої роботи, статтей 43, 252 КЗпП щодо попередньої згоди профспілкового органу та гарантій для працівників, обраних до цих органів.

Проте не з усіма висновками суду модна погодитись.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини 2 статті 40 КЗпП звільнення з вищеназваних підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Змінами в організації виробництва і праці є, поряд з іншим, раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, впровадження нової техніки та технології виробництва, освоєння нових методів праці та інш., що може супроводжуватись скороченням численності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією (пункт 10 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1991 року).

Відповідно до частини 3 статті 64 ГК підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельністьпрацівників і штатний розпис.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем, та з 10 вересня 2012 року обіймала посаду заступника директора (з виробництва) філії ПАТ «ДПЗКУ» «Миколаївський портовий елеватор» (а.с. 10-11 том 1).

З 22 лютого 2011 року ОСОБА_1 є членом профспілкового комітету філії та заступником голови цього комітету (а.с. 13-16, 17 том 1).

Наказом № 724-к в.о. голови правління ПАТ «ДПЗКУ» від 26 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з 27 жовтня 2015 року за пунктом 1 статті 40 КЗпП у звязку зі скороченням штату працівників (а.с.12 том 1).

Філія, де працювала позивачка, є структурним підрозділом ПАТ «ДПЗКУ», яке діє на підставі Статуту ПАТ «ДПЗКУ» (далі Статут) (а.с.242-247 том 1).

Відповідно до пункту 3.9.18 Статуту товариство самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників і штатний розпис, що відповідає положенням статті 64 ГК.

Виключним повноваженням голови правління товариства є затвердження організаційної структуру та штатного розпису товариства, затвердження положень про структурні підрозділи, призначення та звільнення з роботи керівників філій тощо (підпункти 7,11,13 пункту 11 Статуту).

Філія, як структурний підрозділ юридичної особи, діє на підставі Положення про філію ПАТ «ДПЗКУ» «Миколаївський портовий елеватор» (далі - Положення) та Статуту (а.с. 249-254 том 1).

Директор філії здійснює управляння її поточною діяльністю та є представником товариства, повноваження якого визначаються довіреністю, виданою головою правління товариства ( пункти 7.1, 7.2 Положення).

Повноваження директора філії включають, поряд з іншим, розроблення структури та штатного розпису філії з урахуванням вимог колективного договору і подаються на затвердження голові правління товариства (пункти 7.8 Положення).

Такі ж повноваження директора філії передбачені і довіреністю № 478 від 20 червня 2015 року (пункт 6, а.с. 47 том 1).

Розпорядженням в.о. голови правління ПАТ «ДПЗКУ» №28-р від 13 липня 2015 року, з метою підвищення рівня оплати праці працівникам філій та для ефективного використання фонду оплати праці, директорів філій, в тому числі і філії «Миколаївський портовий елеватор», зобовязано надати пропозиції щодо можливості підвищення заробітних плат за рахунок оптимізації штатної чисельності працівників. При цьому належало врахувати чисельність штатних працівників, не задіяних у основному виробничому процесі філії (адміністративний персонал) ( а.с.97 том 1).

22 липня 2015 року директор філії ПАТ «ДПЗКУ» «Миколаївський портовий елеватор» надав товариству пропозиції щодо скорочення штату адміністративного апарату на 6 одиниць, в тому числі посаду заступника директора (з виробництва) (а.с. 84 том 1).

24 липня 2015 року в.о. голови правління затверджено Перелік змін у штатному розписі філії «Миколаївський портовий елеватор», яким зі штатного розпису виводились певні посади, в тому числі посада заступника директора (з виробництва), яку займала ОСОБА_1 (а.с. 98 том 1).

Наказом №108 від 27 липня 2015 року директором філіївнесено зміни до штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців філії з виведенням зі штатного розпису чотирьох посад заступників директорів, в тому числі посади заступника директора (з виробництва). Головному економісту філії доручено внести зміни в штатний розпис з 27 жовтня 2015 року (а.с. 99 том 1).

Наказом в.о. голови правління товариства № 546-к від 17 серпня 2015 року директора філії зобовязано до 27 серпня 2015 року повідомити під розпис про заплановане вивільнення з 27 жовтня 2015 року осіб, посади яких скорочуються (а.с. 100 том 1). Аналогічний за змістом наказ № 127 від 18 серпня 2015 року видано і директором філії (а.с. 126 том1).

21 серпня 2015 року до Заводського районного центру зайнятості м. Миколаєва відповідачем було направлено інформацію про заплановане вивільнення працівників у звязку із зміною в організації виробництва і праці (а.с. 256-257 том 1).

Наказом в.о. голови правління товариства №193-1 від 1 грудня 2015 року введено в дію штатний розпис філії «Миколаївський портовий елеватор», затверджений 30 листопада 2015 року, в якому відсутня посада заступника директора (з виробництва) (а.с. 101, 109 том 1).

Отже, зазначені дії керівництва товариства та філії свідчать про те, що у період липня-листопада 2015 року на підприємствах ПАТ «ДПЗКУ», в тому числі і в філії «Миколаївський портовий елеватор», запроваджені зміни в організації виробництва і праці, зокрема раціоналізація робочих місць та введення нових форм організації праці, що супроводжувалось скороченням штату працівників, змінами у їх складі за посадами та кваліфікацією.

Скорочення чисельності та штату працівників філії здійснено в.о. голови правління ПАТ «ДПЗКУ» шляхом затвердження зміни до штатного розкладу філії у липні 2015 року та затвердження нового штатного розпису у листопаді 2015 року з введенням його в дію з грудня 2015 року (а.с. 98,101.109 том 1).

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про недоведеність запровадження змін в організації виробництва та праці у філії ПАТ «ДПЗКУ» «Миколаївський портовий елеватор».

Зміни в організації виробництва та праці філії можуть запроваджуватись не тільки наказами голови правління товариства про скорочення штату та чисельності працівників, а й наказом про внесення змін до існуючого штатного розпису з зазначенням посад, які підлягають скороченню. Головним є те, що б ці дії вчинялись керівником в межах його повноважень та відповідали вимогам до документування управлінської діяльності та організації роботи, передбачених Інструкцією з діловодства в ПАТ «ДПЗКУ» (а.с. 19-57 том 2).

Не може свідчити про відсутність скорочення чисельності працівників філії і введення до штатного розпису філії з вересня 2015 року нової посади помічника керівника з економічної безпеки (а.с. 231 том 1).

Заходи щодо скорочення чисельності та штату працівників не перешкоджають введенню нових посад, що також свідчить про зміни організаційної структури філії. Такі зміни повязані з виробничою необхідністю, а оцінка доцільності змін, запроваджених керівництвом юридичної особи, виходить за межі повноважень суду.

Таким чином, колегія суддів вважає доведеним, що станом на жовтень 2015 року внаслідок запроваджених змін в організації виробництва і праці в філії ПАТ «ДПЗКУ» «Миколаївський портовий елеватор» виникли умови для вивільнення працівників, посади яких підлягали скороченню.

Вирішуючи питання про дотримання відповідачем вимог трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1 за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП, колегія суддів виходить з наступного.

Звільнення за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП провадиться з дотриманням встановленого порядку та з наданням гарантій, пільг та компенсацій, передбачених главою ІІІ-А КЗпП.

За положеннями статті 43 КЗпП таке звільнення може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Додатковою гарантією для працівників, обраних до профспілкових органів, є, крім загальних умов, і вимога попередньої згоди на звільнення вищого виборного органу цієї профспілки (частина 3 статті 252 КЗпП).

Профспілковий орган розглядає питання про надання згоди про розірвання трудового договору на підставі подання власника або уповноваженого ним органу у пятнадцятиденний строк. Виборний орган первинной профспілкової організації повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строку після його прийняття.

У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган дав згоду на розірвання трудового договору ( частини 2,5 статті 43 КЗпП).

Якщо відмова не обґрунтована, власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу (частина 7 цієї норми).

За правилами частини 9 статті 43 КЗпП якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

З матеріалів справи вбачається, що 25 вересня 2015 року директор філії, діючи в межах повноважень наданих в.о. голови правління (а.с. 110 том 1), звернувся до профспілкового комітету філії ПАТ «ДПЗКУ» «Миколаївський портовий елеватор» з поданням про дачу згоди на звільнення працівників, посади яких підлягають скороченню, в тому числі ОСОБА_1 Подання отримано того ж дня (а.с. 92-93).

У встановлений строк ПАТ «ДПКЗУ» не повідомлений профспілковим органом про результати розгляду подання.

За правилами частини 5 цієї норми вважається, що профспілковий орган дав згоду на звільнення ОСОБА_1

Постановою № 3П-6-1 Президії Миколаївської міської організації профспілки працівників агропромислового комплексу харчової переробної та хлібопекарної промисловості від 22 січня 2016 року, як вищого виборного органу профспілки філії, надано згоду на звільнення позивачки в порядку частини 9 статті 43 КЗпП (а.с. 77, 113).

При цьому колегія суддів не може вважати відмовою у дачі згоди на звільнення рішення профспілкового комітету від 7 серпня 2015 року (а.с.19 том 1).

Це рішення прийнято профспілковим органом філії за інформацією про можливе вивільнення працівників, яка надана в порядку статті 49-4 КЗпП та пункту 3 статті 22 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», а не за поданням власника або уповноваженого ним органу про дачу згоди на звільнення.

Разом з тим, оцінюючи дотримання відповідачем вимог зазначених норм при звільненні ОСОБА_1, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на положення статті 43-1 КЗпП.

Так, абзацом 8 частини 1 статті 43-1 КЗпП передбачено, що звільнення з ініціативи власника заступників керівника підприємств, установ, організацій, в тому числі і філіалі або інших структурних підрозділів, здійснюється без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Таким чином, колегія суддів не вбачає порушень прав ОСОБА_1, передбачених статей 43, 252 КЗпП.

Порядок вивільнення працівників за частиною 1 статті 49-2 КЗпП передбачає, що про наступне вивільнення працівник повідомляється не пізніше ніж за два місяці.

Правила частини 3 цієї статті передбачають обовязок власника або уповноваженого ним органу запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві за його професією чи спеціальністю, тобто роботу відповідної кваліфікації.

За правовою позицією Верховного Суду України (постанова від 7 листопада 2011 року (справа № 6-45цс11) поняття кваліфікації включає не лише освітній рівень працівника та стаж його роботи, а і здатність виконувати особливі доручення.

Отже ці питання власник вирішує з урахуванням конкретних особливостей такої роботи та можливістю її виконання тим чи іншим працівником, виходячи з його особистих якостей та досвіду.

Судом встановлено, що про наступне звільнення ОСОБА_1 повідомлена належним чином 18 серпня 2015 року, що не заперечує і позивачка (а.с. 20,36).

ОСОБА_1 було запропоновано іншу роботу у філії «Миколаївський портовий елеватор» (а.с. 21,23 том 1). Від наданих пропозицій вона відмовилась.

Відповідачем надано докази і пропозицій іншої роботи на інших підприємствах товариства (а.с. 73,74,76 том 1), але цей факт ОСОБА_1 заперечує.

Проте зі змісту частини 1 статті 49-2 КЗпП обовязок власника пропонувати іншу роботу на інших підприємствах корпорації не вбачається.

При цьому колегія не може погодитись з посиланням позивачки на те, що їй мали запропонувати посаду помічника керівника з економічної безпеки, введену у штатний розпис з вересня 2015 року.

За посадовою інструкцією помічника керівника з економічної безпеки кваліфікаційною вимогою є досконале володіння англійською та китайською мовами (а.с.30-31 том 1). Такої кваліфікації позивачки не має.

Отже, колегія суддів не вбачає порушень вимог статті 49-2 КЗпП при звільненні ОСОБА_1

Таким чином, колегія суддів вважає доведеними підстави для звільнення ОСОБА_1 у звязку зі скороченням чисельності та штату працівників філії ПАТ «ДПЗКУ» «Миколаївський портовий елеватор» та не вбачає порушень вимог статей 42,43,49-2,252 КЗпП при звільненні позивачки за пунктом 1 статті 40 КЗпП, а тому і підстав для її поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до статті 235 КЗпП .

Оскільки суд першої інстанції не звернув належної уваги на вимоги трудового законодавства та дав невірну оцінку зібраним доказом, судове рішення в частині задоволених вимог підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішення суду в частині відмови в позові про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не оскаржується.

Згідно зі статтею 88 ЦПК з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДПЗКУ» підлягають стягненню судові витрати, понесені відповідачем при подачі апеляційної та касаційної скарг.

Керуючись статтями 309,316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» задовольнити частково.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 5 лютого 2016 року в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та судових витрат скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» 3608 грн. судових витрат.

В іншій частині судове рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.О.Данилова

Судді: І.В.Лівінський

ОСОБА_3