Постанова № 64805210, 08.02.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 року Справа № 2а/2370/88/2011

14 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чалої А.С.,

при секретарі Журавлі В.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі міста Черкаси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення простроченої заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі міста Черкаси звернулося до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 1267 грн. 10 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за № 64/8663, зобовязаний вчасно та в повному обсязі здійснювати сплату страхових внесків. Проте, відповідач належні суми внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не сплачує, в звязку з чим позивач просить стягнути заборгованість в судовому порядку.

Представник позивача на розгляд справи прибув, позовні вимоги підтримав.

Відповідач про судове засідання належним чином був повідомлений, проте на адресу суду був повернутий конверт, на якому було вказано, що повернувся за закінченням терміну зберігання. Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізична особа підприємець ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: 18029, АДРЕСА_1, на яку і направлялася кореспонденція.

Розглянувши подані документи та вислухавши думку представника позивача, суд приходить до наступного.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно пункту 3 статті 11 Закону № 1058-IV, загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № 162865, зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 18.12.2001 року № 2 026 017 0000 010273, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та зареєстрований в Пенсійному фонді, а тому є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Абзацом 9 частини 2 статті 19 зазначеного Закону встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Пунктом 6 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для сплати страхових внесків фізичними особами підприємцями, які сплачують єдиний податок, є квартал. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV Закону № 1058-IV фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Мінімальний розмір заробітної плати згідно Законів України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 року № 1646-VI та «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року № 2154-VI з 1 липня по 1 жовтня 2010 року становив 888 грн., в звязку з чим розмір мінімального страхового місячного внеску за цей період становив 294 грн. 82 коп. (888 грн. х 33,2%).

Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Соснівському районі міста Черкаси було проведено перевірку відповідача щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 01.11.2010 року № 1728.

В ході перевірки встановлено, що сума страхових внесків на пенсійне страхування за місяць, сплачених позивачем, нижча мінімального страхового внеску, в звязку з чим за період з липня по вересень 2010 року відповідачу було донараховано 632 грн. 46 коп.

На підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV відповідачу направлялась вимога про сплату боргу № Ф 1728 від 01.11.2010 року, яка була ним отримана.

Частина 3 ст. 106 Закону №1058 передбачає, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом України становить 632 грн. 46 коп. (294 грн. 82 коп. х 3 місяці 252 грн. - сума зарахованої частини (єдиного чи фіксованого податку).

Крім того, згідно пункту 4 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV, страхувальники зобовязанні подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

У відповідності до частини 6 статті 20 Закону № 1058-IV, страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників календарний місяць.

Згідно звітності поданої відповідачем, загальна сума страхових внесків, що належить до сплати за жовтень, листопад 2010 року, згідно розрахунків суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, строк сплати яких настав 20.11.2010 року, 20.12.2010 року становить 638 грн. 52 коп. За період з 20.11.2010 року по 28.12.2010 року ОСОБА_2 частково сплатила заборгованість зі сплати страхових внесків на суму 17 грн. 76 коп. Станом на 04.01.2011 року залишок боргу становить 620 грн. 76 коп. (638 грн. 52 коп. 17 грн. 76 коп.).

Пунктами 2 та 3 статті 106 Закону № 1058 передбачено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі-недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 9 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до п. 2 цієї статті за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

20.10.2010 року у відповідача виникла недоїмка зі сплати страхових внесків в розмірі 103 грн. 94 коп., яка була сплачена відповідачем 17.11.2010 року з простроченням платежу на 28 днів, станом на 28.10.2010 року виникла заборгованість на суму 28 грн. 82 коп., яка сплачена 17.11.2010 року, з простроченням платежу на 20 днів, про що свідчить розрахунок фінансової санкції та пені.

На підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058-ІV за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 20.10.2010 року до 17.11.2010 року, було винесено рішення № 2215 від 30.11.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно якого до відповідача застосовано штрафну санкцію в сумі 10 грн. 39 коп. та нарахована пеня за затримку платежу в сумі 3 грн. 49 коп., про що свідчить також розрахунок фінансової санкції та пені.

Отже, станом на 04.01.2011 року заборгованість ОСОБА_2 становить 1267 грн. 10 коп. (страхові внески 1253 грн. 22 коп. (632 грн. 46 коп. + 620 грн. 76 коп.), штрафна санкція 10 грн. 39 коп. та пеня 3 грн. 49 коп.).

Частиною 13 ст. 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених ч. 9 і ч. 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив.

Так як в установлений строк відповідач борг не сплатив, то відповідно до ст. 106 Закону № 1058-ІV позивач має право вимагати стягнення з відповідача зазначеного боргу в судовому порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (18029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі міста Черкаси (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 21367650) прострочену заборгованість в сумі 1267 (одна тисяча двісті шістдесят сім) грн. 10 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Чала