Постанова № 64803439, 15.02.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 лютого 2017 р. № 820/4341/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С., суддів Мар'єнко Л.М., Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Мараєвої О.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Ткаченко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про скасування розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), в якому просить суд скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 19.05.2016 року №01.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 19.05.2016 року №01 ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, тому є неправомірним та прийнятим з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити посилаючись на письмові заперечення.

Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що 01.01.2016 року між ОСОБА_4 (в якості орендодавця) та ФОП ОСОБА_3 (в якості орендаря) укладено договір оренди автомобіля(а.с.10-11).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає в строкове платне користування орендареві для господарської діяльності останнього автомобіль марки Ман ТGА 26.410, рік випуску, номер шасі НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1.

Згідно п. 1.2 договору за цим договором орендодавець передає орендарю автомобіль у користування строком з 01 січня 2016 р. по 31 листопада 2016 р.

Крім того, 01.01.2016 року між ОСОБА_4 (в якості орендодавця) та ФОП ОСОБА_3 (в якості орендаря) укладено договір оренди на причіп(а.с.12-13).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає в строкове платне користування орендареві для господарської діяльності останнього причіп KAL 218, рік випуску, номер шасі НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_6.

Зміст пункту п. 1.2 договору оренди на причіп є аналогічним з змістом пункту п. 1.2 договору оренди автомобіля.

На підставі викладеного вище, між позивачем та ОСОБА_5 укладено трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю(а.с.14-15).

Як вбачається з товарно-транспортної накладної №18/085-1 водій ОСОБА_5 18.05.2016 року виїхав з с. Мальцівське до м. Миколаїв з вантажем «пшениця»(а.с.16-17).

Під час здійснення перевезення вантажу транспортний засіб було зупинено з метою здійснення габаритно-вагового контролю.

За результатами контролю складено:

- акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №081689 від 19.05.2016 року(а.с.18);

- акт №0005001 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів(а.с.19);

- довідку про результати здійснення габаритно-вагового контрою від 19.05.2016 року(а.с.23);

- розрахунок №1 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно з яким до сплати належать 5490 євро(а.с.21).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Спірні правовідносини в даній адміністративній справі регулює Закон України "Про автомобільний транспорт", Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок № 879), Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху) та Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.

В статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.

Відповідно до п. 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно п. п. 5, 27 п. 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Пунктом з постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1378-р від 16.12.2015р. «Питання Державної служби з безпеки на транспорті» здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

Відповідно до п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (зі змінами)).

Пунктом 4 вказаних Правил визначено, що рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно із пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т).

Суд зазначає, що механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначається Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі Порядок №879).

Згідно п.18 Порядку №879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Пунктом 21 Порядку №879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

Відповідно до п.28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Згідно п. 30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Відповідно до п. 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

В ході слухання справи колегією суду встановлено, що розрахунок плати за проїзд №01 від 19.05.2016 р. відповідачем складено наступним чином:

Рзм - 0,27 Євро/км; Рнв- 1,56 Євро/км (0,27+0,27+1,02); Рг-0; В - пройдена відстань 600 км; К - більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

П= (0,27 + 1,56 + 0) * 600 * 5=5490 Євро.

Відповідно до наданих пояснень представником відповідача при визначенні відстані працівники управління користуються електронною бізнес картою «Україна автодорожна» 2004 року державного науково-виробничого підприємства «Картографія».

Проте, відповідно до наданої товарно-транспортної накладної та подорожнього листа вантажного автомобіля, було встановлений наступний маршрут: пункт навантаження - с. Мальцівське, пункт розвантаження - м. Миколаїв.

Таким чином, відстань, яку мав намір проїхати водій вантажного автомобіля має визначатися з пункту - с. Мальцівське, до пункту - м. Миколаїв.

Згідно відкритої інформації в мережі Інтернет відстань, яка була пройдена водієм з пункту А до пункту Б становить 545 км., а не 600 км. як вказано у розрахунку.

Доказів протилежного представником відповідача до суду не надано.

Тобто, посадовою особою відповідача при складанні розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування невірно вказана відстань, що потягло за собою невірне визначення загальної суми до сплати позивачем у розмірі 5490 євро.

Крім того, Відповідно до квитанції № 29473 від 19.05.2016 року визначено навантаження на осі: ось 1 - 8500, ось 2 - 15150, ось З - 7500, ось 4 -12350, ось 5 - 12750.

Суд зазначає, що відповідно до Порядку від 27 червня 2007 р. № 879 осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

В ході слухання справи, колегією суддів встановлено, що транспортний засіб, яким керував водій ОСОБА_5 має здвоєні осі 2 та 3. Тобто між осями 2 і 3 транспортного засобу відстань менше 2,5 метрів. Товаром, який перевозився у транспортному засобі, була пшениця, виходячи з об'єму та розміру транспортного засобу, а також властивостей зернової культури, була рівномірно розсипана.

У зв'язку з цим є неможливим навантаження на суміжні осі різницею у 7650 кг, що свідчить про не вірність визначення навантаження на осі.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 19.05.2016 року №01 не відповідає вимогам чинного законодавства України, що є підставою для його скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П ОС Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про скасування розрахунку - задовольнити.

Скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 19.05.2016 року №01.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_3) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1571 (одна тисяча п'ятсот сімдесят одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) (код ЄДРПОУ - 39816845).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 17 лютого 2017 року.

Головуючий суддя Нуруллаєв І.С.

Суддя Мар'єнко Л.М.

Суддя Полях Н.А.