Ухвала суду № 64802851, 14.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 р.Справа № 816/1918/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представників позивача Бондар Н.А., Козачук О.С.

представника відповідача Біленко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2016р. по справі № 816/1918/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-Центр" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Долина-центр", 24.10.2016 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.10.2016 № 0004261401. (а.с.4-52 т.1)

Позовні вимоги обгруетовані протиправністю висновку про нереальність господарських операцій з контрагентами , відсутністю ділової мети, заниження податку на прибуток та винесенння оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки чинне законодавство не ставить реальність господарських операцій в залежність від статутного капіталу юридичної особи, проведення розрахунку з контрагентами, а виконання робіт щодо виробництва хімічних речовин за рахунок праці найманих працівників не призвело до зменшення операційних витрат. Крім того, у зв'язку із зміною асортименту виробництва мікродобрив товариство змушено було звернутися до МПНДП "Долина" та ТОВ "Метафракс" для проведення налагоджувальних робіт. З метою реалізації виготовленого товару товариством було укладено договір з ТОВ "Сілістар" по просуванню товарів на ринку. Також для покращення обсягів реалізації готової продукції товариством було проведено інформаційно-рекламні заходи, навчально-демонстративний семінар "День поля" проведення якого доручено ТОВ "АУРАТ". Крім того, позивач стверджував, що за результатами вказаних господарських операцій було складено належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2016р. адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.10.2016 № 0004261401; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) на користь ТОВ "Долина - центр" (код ЄДРПОУ 37287274) судові витрати у розмірі 99 487 грн. 86 коп. (а.с.152-158 т.10).

На зазначену постанову суду Головним управлінням ДФС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2016р. та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог "Долина-Центр" в повному обсязі, (а.с.164-175 т.10)

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що вищевказана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесувпальнрого права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи з огляду на наступне.

На думку апелянта, за результатами проведеної перевірки позивача правильно встановлено порушення вимог пп. 14.1.36 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 8, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88, П(С)БО 16 "Витрати", П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", а саме занижено податок на прибуток за 1-ше півріччя 2016 року на суму 5306019 грн. При цьому, судом першої інстанції не враховано, що надані позивачем до матеріалів справи копії документів не спростовують висновків податкового органу. Крім того, апелянт звертає увагу, що надані до перевірки акти та звіти виконаних робіт по підприємствам-контрагентам не містять повного змісту господарських операцій, інформації про виконані роботи/надані послуги, їх вимірники у натуральному вираженні, не підтверджують безпосередній зв'язок з діяльністю підприємства та не містять економічного обгрунтування, не підтверджують виконання сторонами зобов'язань по укладеним угодам. Таким чином, апелянт вказує на відсутність зв'язку витрат по відповідним господарським операціям з господарською діяльністю позивача.

Представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Долина-центр" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 37287274, взято на податковий облік та зареєстровано платником податку на додану вартість. (а.с.57-59 т.1, а.с.22-42 т.2)

Основними видами діяльності позивача є виробництво неорганічних речовин та виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції КВЕД 20.20, КВЕД 20.13. (а.с.59 т.1)

Податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013 по 30.06.2016, своєчасності, з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2013 по 30.06.2016, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2016 та збору за першу реєстрацію транспортних засобів з 01.07.2013 по 31.12.2014, військового збору за період з 03.08.2014 по 30.06.2016, транспортного податку з 01.01.2015 по 30.06.2016, податку на нерухоме майно, від'ємне від земельної ділянки з 01.01.2015 по 30.06.2016, за наслідками якої складено акт від 28.09.2016 №416/16-31-14-01-09/37287274 з відповідними додатками. (а.с.210-250 т.6, а.с.1-62, 63-111 т.7)

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст.ст.1, 8, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88, П(С)БО 16 "Витрати", П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток за І півріччя 2016 року на суму 5 306 019 грн. (а.с.60 т.7)

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.10.2016 року № 0004261401 (а.с.53-56 т.1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, код платежу 11021000, на суму 6 632 523,75 грн., в тому числі, за основним платежем - 5 306 019,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 326 504,75 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Полтавській області, ТОВ "Долина-Центр" звернулось до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять належним чином оформлені первинні документи, а спірні господарські операції позивача мали реальний характер та були безпосередньо пов'язані із здійсненням позивачем господарської діяльності, а тому позивачем правомірно включено до витрат за І півріччя 2016 року суму 5 306 019,00 грн.

При цьому, суд першої інстанції взяв до уваги доводи позивача, що продукція вироблена ТОВ "Нітол", ТОВ "Акрон-Хім" та ТОВ "Галаполімер" не є органічною сільськогосподарською продукцією яка потребує наявності сертифікату якості.

Також, суд першої інстанції відмітив, що сама собою наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю. Таким чином, окремі недоліки у оформленні первинних документів не є беззаперечним свідченням фіктивності господарської операції.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За змістом статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У зв'язку із наведеними процесуальними приписами суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у справі.

За приписами частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частин четвертої та п'ятої цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

При цьому, необхідно враховувати, що статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як слідує з висновку, викладеному у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.

У свою чергу частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Вказані вимоги чинного законодавства зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин, з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту. При цьому, з урахуванням вимог чинного процесуального законодавства, суди повинні перевірити відповідність рішення контролюючого органу вимогам, зокрема, принципу обґрунтованості, справедливості та співрозмірності заподіяної платником шкоди державним інтересам та настання відповідальності останнього за такі дії.

Крім того, презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (ч. 2 ст. 71 КАС України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Як вбачається із розрахунку, доданого до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11.10.2016 року № 0004261401 (а.с.53 т.1) податковим органом виявлено заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток за звітний період І півріччя 2016 року по податковій декларації від 20.07.2016 року №9125685750 та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 25 %.

Так, із акту перевірки від 28.09.2016 №416/16-31-14-01-09/37287274 (а.с.216-250 т.6, а.с.1-9 т.7) вбачається, що витрати підприємства за 2015 рік та І півріччя 2016 року становлять 261 259 972 грн., в тому числі 2015 рік - 140412285,89 грн., І півріччя 2016 року - 120847686,29 грн. При цьому, податковим органом встановлено заниження фінансового результату до оподаткування за І півріччя 2016 року на суму 29477881 грн. Зокрема, на думку податкового органу, позивачем неправомірно враховано у рядку 2180 фінансової звітності «Інші операційні витрати» послуги з конференц-сервісу по проведенню навчально-демонстраційного семінару конференції «День поля» (ТОВ «АУРАТ»), з пошуку і залучення покупців (ТОВ «СІЛІ-СТАР»), по переміщенню товару між складами (ТОВ «ГАЛЕН-ХІМ»), з технічного обслуговування виробничого устаткування (ТОВ «МЕТАФРАКС»), з фасування продукції (ТОВ «АКРОН-ХІМ», ТОВ «НІТОЛ»), по рядку 2050 фінансової звітності «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, послуг» по виготовленню сполуки (ТОВ «НІТОЛ», ТОВ «АКРОН-ХІМ», ТОВ «ГАЛОПОЛІМЕР») від суб'єктів господарювання-пов'язаних осіб на загальну суму 29 477 881 грн. (ТОВ «СІЛІ-СТАР» на суму 4146909 грн., ТОВ «МЕТАФРАКС» на суму 4874400 грн., ТОВ «АУРАТ» на суму 4771129 грн., ТОВ «ГАЛЕН-ХІМ» на суму 2999265 грн., ТОВ «НІТОЛ» на суму 3699548 грн., ТОВ «АКРОН-ХІМ» на суму 4507330 грн., ТОВ «ГАЛОПОЛІМЕР» на суму 4479300 грн.), господарські операції з якими не доводять їх фактичне виконання і отримані на підставі документів, які складені з порушенням норм податкового законодавства та мають юридичну дефектність.

Також, податковий орган в акті перевірки відмітив, що майже всі вказані контрагенти позивача були зареєстровані в якості юридичних осіб в один день, у всіх контрагентів одна юридична адреса, а засновником є одна й та сама особа. Отже, дані юридичні особи є пов'язаними.

При цьому, майже у всіх вказаних контрагентів позивача обліковується 1 працівник, яким є одна й та сама особа, або взагалі відсутні працівники., а за даними 1ДФ не встановлено виплати будь-яких винагород за роботи стороннім особам чи найманим працівникам. (а.с.219-221 т.6, а.с.5 т.7)

Крім того, податковий орган звернув увагу, що вищевказані контрагенти надавали позивачу послуги протягом квітня-червня 2016 року в межах вартості до 5 млн.грн., однак, ТОВ «ДОЛИНА-ЦЕНТР» оплачувало вартість таких послуг лише в межах 2-4 тис. грн. і навіть при формуванні актів виконаних робіт не оплачувало вартість таких послуг повністю. Така заборгованість залишалась непогашеною і станом на 30.06.2016 року, тобто, на останній день перевіряємого відповідачем періоду. В той час, як сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату. (а.с.222 т.6, а.с.4 т.7)

При цьому, вказані контрагенти позивача декларували обсяги по зданих податкових деклараціях саме в межах отриманих від ТОВ «ДОЛИНА-ЦЕНТР» 2-4 тис.грн., що, на думку податкового органу, свідчить про здійснення такими контрагентами взаємовідносин як постачальників послуг лише з ТОВ «ДОЛИНА-ЦЕНТР», тобто створені лише для діяльності з відповідним платником податків.

Також, ГУ ДФС у Полтавській області відмічено, що отримані позивачем послуги не відносяться до господарської діяльності, оскільки не підтверджено наявність у контрагентів позивача працівників відповідної кваліфікації, дані актів приймання-передачі послуг за змістом не відповідають умовам договорів, складені одним днем, без деталізації фактичного періоду надання таких послуг/робіт, розрахунок з контрагентами проведено всупереч умов договорів щодо розрахунку після повної оплати вартості товару третіми особами тощо. (а.с.4-9 т.7)

Враховуючи вказане, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «ДОЛИНА-ЦЕНТР» занижено податок на прибуток у загальному розмірі 5 306 019 грн. (29477881 грн. * 18%).

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що із акту перевірки від 28.09.2016 №416/16-31-14-01-09/37287274 (а.с.9-39 т.7) вбачається, що податковим органом не встановлено заниження/завищення позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям із вищевказаними контрагентами, проти чого представник апелянта не заперечував під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Положеннями п.п.134.1.1 п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу Кодексу.

Згідно з п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пп.138.4, 138.6 - 138.9, п.п.138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п.138.5, п.п.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, пп.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 і ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пп.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу.

Положеннями п.138.2 ст.138 Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу

Відповідно до абз."г" п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу інших витрат, зокрема, відносяться витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, крім іншого, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В той же час, відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно ст. 3 Закону України №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п.1.2 ст.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В той же час, наявність у суб'єкта господарювання формально складених первинних документів не може бути визнано судом достатньою підставою для включення відповідних сум до складу витрат, якщо факт реальності господарських операцій не знаходить свого підтвердження належними і допустимими доказами.

Перевіряючи факт здійснення господарської операції, на підставі якої платником податків сформовано дані податкового обліку, суд досліджує товарність такої операції в сукупності чинників, які впливають на її реальний зміст.

Так, 29.04.2016 між позивачем (клієнт) та ТОВ "АУРАТ" (виконавець) укладено договір надання послуг конференц-сервісу №000/01, за умов якого виконавець надає за плату послуги конференц-сервісу (проведення навчально-демонстраційного семінару-конференції "День поля") / т. 6, а.с. 24- 29/.

01.04.2016 між ТОВ "Долина-Центр" (замовник) та ТОВ "Гален-Хім" (виконавець) укладено договір про надання послуг №01/04/2016-ДЦ, за умов якого виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з переміщення хімічної сировини, напівфабрикатів та готової продукції, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором /т.8 а.с. 81-82/.

12.01.2015 між Малим приватним науково-дослідницьким підприємством "Долина" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Долина-Центр" (замовник) укладено договір №12/01/15-1, за умов якого виконавець за заявками замовника зобов'язується на свій ризик, протягом терміну дії цього договору з сировини замовника, виконати роботи з виготовлення регулятора росту рослин і мікродобрив згідно ТУ У 20.1-24051976-003:2013 від 03.12.2013 та ТУ У 20.2-24051976-002:2013 від 10.10.2013, а Замовник зобов'язується поставити сировину необхідну для виконання робіт за цим договором, прийняти та оплатити виконані роботи /т.3 а.с. 224-225/.

Крім того, 04.01.2016 між Малим приватним науково-дослідницьким підприємством "Долина" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Долина-Центр" (замовник) укладено договір №04/01/16, за умов якого виконавець за заявками замовника зобов'язується на свій ризик, протягом терміну дії цього договору з сировини замовника, виконати роботи з виготовлення регулятора росту рослин і мікродобрив згідно ТУ У 20.1-24051976-003:2013 від 03.12.2013 та ТУ У 20.2-24051976-002:2013 від 10.10.2013, а Замовник зобов'язується поставити сировину необхідну для виконання робіт за цим договором, прийняти та оплатити виконані роботи /т. 3 а.с. 233-234/.

01.04.2016 між позивачем (замовник) та ТОВ "Сілістар" (агент) уклали агентський №01/04/16 за умов якого агент зобов'язується надати замовнику послуги по залученню покупців регуляторів росту рослин та мікродобрив замовника, здійснення операційного супроводу господарської діяльності замовника, здійснення оперативного обліку та контролю складських приміщень відповідального зберігання та вчиняти інші дії за дорученням замовника /т. 2 а.с. 43-47/.

31.03.2016 між ТОВ "Долина-Центр" (замовник) та ТОВ "Метафракс" (виконавець) укладено договір на технічне обслуговування № 31/03/16, за умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання з технічного обслуговування виробничого устаткування замовника, а саме: його передпусковій підготовці, налаштуванні виробничих ліній з випуску регуляторів росту рослин та мікродобрив /т. 4 а.с. 117/.

Також 01.05.2016 між ТОВ "Нітол" (виконавець) та ТОВ "Долина-Центр" (замовник) укладено договір №2016/0105, за умов якого виконавець за завданням замовника зобов'язується на свій ризик, протягом терміну дії його договору з сировини замовника виконати роботи з виготовлення органічних сполук, а замовник зобов'язується поставити сировину необхідну для виконання робіт за цим договором, прийняти та оплатити виконанні роботи /т. 4 а.с. 159 - 160/.

01.04.2016 між ТОВ "Галаполімєр" (виконавець) та ТОВ "Далина-центр" (замовник) укладено договір №2016/0104Сп, за умов якого виконавець за завданням замовника зобов'язується на свій ризик, протягом терміну дії цього договору з сировини замовника виконати роботи з виготовлення органічних сполук, а замовник зобов'язується поставити сировину необхідну для виконання робіт за цим договором, прийняти та оплатити виконані роботи /т. 5 а.с. 183, 184/.

01.04.2016 між ТОВ "Акрон-Хім" (виконавець) та ТОВ "Дролина-центр" (замовник) укладено договір №01/04-2016, за умов якого виконавець за завданням замовника зобов'язується на свій ризик, протягом терміну дії цього договору з сировини замовника виконати роботи з виготовлення органічних сполук, а замовник зобов'язується поставити сировину необхідну для виконання робіт за цим договором, прийняти та оплатити виконані роботи.

01.04.2016 між ТОВ "Долина-центр" (замовник) та ТОВ "Акрон-Хім" (виконавець) укладено договір №Ф-040116, за умов якого виконавець за завданням замовника зобов'язується на свій ризик, протягом терміну дії цього договору надати послуги з фасування готової продукції замовника в тару, а замовник зобов'язується поставити необхідну готову продукцію та тару для надання послуг за цим договором, прийняти та оплатити наданні послуги.

На підтвердження реальності вказаних господарських операцій позивачем суду надано: акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору №01/04/16 від 01.04.2016, звіти по проведеним роботам по договору №01/04/16 від 01.04.2016, звіти по роботі з контрагентами по договору №01/04/16, звіти по роботі з рекламаціями по договору №01/04/16 від 01.04.2016, заяви на виробництво, акти прийому-передачі, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), матеріальні звіти (від переробника), рахунки на оплату, акт наданих послуг, видаткові накладні (в переробку), зведені прибуткові накладні (з переробки), прибуткова накладна (з переробки), плани заходів по договору №000/01 від 29.04.2016, планові кошториси по договору №000/01 від 29.04.2016, акти про надання послуг конференц-сервісу, згідно з договору №000/01 від 26.04.2016, звіт про проведення навчально-демонстраційного семінару - конференції "День поля", копії запрошень на "День поля", презентація регулятора росту рослин "Випмел", презентація мікродобрива групи "Оракул", презентація переваги та вигоди застосування препаратів "Вимпел-К" та "Оракул семена" в обробленні озимих культур, завдання на виготовлення органічних сполук, акти надання послуг, завдання на фасування готової продукції, накладні на переміщення.

На підтвердження наявності у контрагентів можливостей виконати умови вказаних договорів позивачем суду надано: накладні на переміщення, товарні чеки на придбання соди каустичної, кислоти лимонної та миючих засобів, договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей №04/16 від 04.01.2016, видаткові накладні, договір підряду №1 від 08.04.2016 укладений між ТОВ "Метафракс" та ОСОБА_5, договір підряду №2 від 08.04.2016 укладений між ТОВ "Метафракс" та ОСОБА_6, договір підряду №3 від 08.04.2016 укладений між ТОВ "Метафракс" та ОСОБА_7, договір оренди нежитлових приміщень №01042016-1 від 01.04.2016 укладений між ПП "Дол-Інвест" та ТОВ "Акрон-хім", акт прийому-передачі нежитлового приміщення, акти надання послуг, договір оренди обладнання №010416 від 29.03.2016 укладений між ТОВ "Акрон-Хім" та ТОВ "Лідербуд Плюс", акти прийому-передачі, договір підряду на виконання монтажних робіт №03/16/1 від 30.003.2016 укладений між ТОВ "Акрон-Хім" та ФОП ОСОБА_8, договір підряду № 1 від 05.04.2016 укладений між ТОВ "Акрон-Хім" та ОСОБА_9, договір підряду № 2 від 05.04.2016 укладений між ТОВ "Акрон-Хім" та ОСОБА_10, договір підряду № 3 від 05.04.2016 укладений між ТОВ "Акрон-Хім" та ОСОБА_11, договір оренди рухомого майна №010421 від 01.04.2016 укладений між ТОВ "Долина-Центр" та ТОВ "Гален-Хім", акти прийому - передачі рухомого майна, рахунки на оплату, накладні на переміщення, договір оренди рухомого майна №2016/04/01 від 04.04.2016 укладений між ТОВ "Агропул" та ТОВ "Гален-Хім", договір оренди нежитлового приміщення №010416 від 01.04.2016 укладений між ПП "Дол-Інвест" та ТОВ "Гален-Хім", акти прийому-передачі нежитлових приміщень, договір підряду № 1 від 05.04.2016 укладений між ТОВ "Гален-Хім" та ОСОБА_12, договір підряду № 2 від 05.04.2016 укладений між ТОВ "Гален-Хім" та ОСОБА_13, договір підряду № 3 від 05.04.2016 укладений між ТОВ "Гален-Хім" та ОСОБА_14, накладні на переміщення, договір оренди нежитлового приміщення №01/05/16 від 01.05.2016 укладений між ПП "Дол-Інвест" та ТОВ "Нітол", договір підряду на виконання монтажних робіт №05/16/1 від 01.05.2016, договір оренди обладнання №010516 від 01.05.2016 укладений між ТОВ "Лідербуд Плюс" та ТОВ "Нітол", акти прийому-передачі, акти надання послуг, договір підряду № 1 від 06.05.2016 укладений між ТОВ "Нітол" та ОСОБА_15, договір підряду № 2 від 06.05.2016 укладений між ТОВ "Нітол" та ОСОБА_9, договір підряду № 3 від 06.05.2016 укладений між ТОВ "Нітол" та ОСОБА_16, договір підряду № 1 від 05.04.2016 укладений між ТОВ "Галаполімєр" та ОСОБА_17, договір підряду № 2 від 05.04.2016 укладений між ТОВ "Галаполімєр" та ОСОБА_18, договір оренди нежитлових приміщень №01042016-2 від 01.04.2016 укладений між ПП "Дол-Інвест" та ТОВ "Галаполімєр", договір підряду на виконання монтажних робіт №04/16/1 від 01.04.2016 укладений між ТОВ "Галаполімєр" та ФОП ОСОБА_8, договір оренди обладнання №010416/1 від 01.04.2016 укладений між ТОВ "Лідербуд Плюс" та ТОВ "Галаполімєр".

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Долина-Центр» здійснює свою господарську діяльність з виробництва агрохімікатів давальницькою схемою, в якій виконавцями послуг з виробництва напівфабрикатів та готов продукції є інші особи.

Згідно статті 14.1.41 ПКУ давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикат комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, подальшим переданням або поверненням такої продукції або ії частини їх власникові або за йо дорученням іншій особі.»

Згідно статті 14.1.134 ПКУ «операція с давальницькою сировиною - операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій) з метою одержання готової продукції : відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировт замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартос готової продукції».

Отже ПК України визначає операції з давальницькою сировиною, як виробництво, в якому приймають участь як замовник так і виконавець.

Виробнича діяльність позивача організована за давальницькою схемою залученням третіх осіб, витрати на оплату послуг яких TOB «Долина-Центр» враховує для визначень фінансового результату до оподаткування.

Залучення до господарської діяльності пов'язаних осіб, як зазначав представник позивача під час розгляду справи, мало на меті звільнити позивача від ризиків, що пов'язані з виробничою діяльністю, а також повинно було забезпечити збереження конфіденційної інформації про регламент виготовлення хімічних препаратів, патент на які належат засновнику TOB «Долина-Центр» - ОСОБА_19 (а.с.64-65 т.1) .

Враховуючи те, що виробництво хімічних речовин передбачає значні ризики пов'язані вимогами дозвільного, законодавства, законодавства про працю (про охорону праці) дотримань яких вимагає від суб'єкта господарювання значних фінансових витрат та витрат часу, виконання ці діяльності власними силами було визнано позивачем недоцільним та доручене пов'язаним суб'єктам господарювання.

Крім того, оскільки виробництво хімічних речовин передбачає доступ до їх регламенту (рецептури) виробництва, ОСОБА_19 заснував три юридичні особи (TOB «АКРОН-ХІМ», TOB «НІТОЛ», TOB «ГАЛА ПОЛІМЕР»), на які покладено здійснення окремих етапів виробництва хімічних сполук, які в подальшому використовувались іншою юридичною особою -МПНДП «Долина» у якості напівфабрикатів для виготовлення запатентованого ОСОБА_19 препарату

Колегія суддів вважає що здійснення виробництва з залученням третіх осіб замість організації виробництва власними силами з залученням додаткових штатних працівників є питанням господарської компетенції позивача, яке вирішується ним самостійно, виходячи з певних обставин та міркувань. Можливість організації виробництва вищевказаним способом прямо передбачене положеннями п.п. 14.1.36. 14.1.134 ст. 14 ПК України та само по собі не може свідчити про нереальність господарських операцій з давальницькою сировиною.

Для виробництва продукції позивач користується послугами своїх контрагентів, які виготовляють продукцію з давальницької сировини позивача, а також з використанням орендованого у позивача та третіх осіб, обладнання та приміщень, що знаходяться за адресою: м. Сєвєродонецьк, ву. Механізаторів, 3.

Продукцією позивача є зареєстровані згідно до вимог чинного законодавства агрохімікаті РРР «Вимпел», мікродобриво «Оракул» та інші, які виробляються з імпортованої сировини (гумат натрію, кислоти борної технічної, моноеталоміну, інше). Виробничий процес розподілений між окремими виконавцями: TOB «АКРОН-ХІМ», TOB «ГАЛАПОЛІМЕР» та TOB «НІТОЛ», які переробляють давальницьку сировину в хімічні сполуки-напівфабрикати: солі гумінових кислот, органічну сполуку бору та інші. Виготовлені напівфабрикати позивач передає - МПНДП «ДОЛИНА» для виготовлення кінцевої продукції.

Надані позивачем первиниі документи послідовно розкривають зміст виробничого процесу та рух товару від закупів; сировини до виготовлення кінцевої продукції, включаючи всі пов'язані з ним господарсьі операції, а саме: придбання сировини, її переміщення на перероблення, переробленн сировини та виготовлення напівфабрикатів, переміщення напівфабрикатів для виготовлення кінпевої продукції, виготовлення кінцевої продукції та її фасування.

Колегія суддів також приймає до уваги , що рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.10.2016р. справі № 917/1511/2016 за позовом TOB «АКРОН-ХІМ» до TOB «Долина-Центр» про стягнення частини заборгованості за договором № 01/04-2016 про виготовлення органічних сполук, що підтверджує реальність господарських операцій за вказаним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням і адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуютьо при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ц обставини.

TOB «Долина-центр» є підприємством, яке здійснює оптовий продаж мікродобрив та стимуляторів росту для сільськогосподарських рослин, що виробляється на давальницьких умовах. Колегія суддів вважає заслуговуючи ми увагу доводи позивача про те, що провадження маркетингової політики дозволяє не лише розширював коло покупців, але й утримувати вже існуючих , як це вбачається з договорів з TOB «Силістар» та TOB «Аурат»).

Як вбачається з економічного аналізу діяльності позивача за 2016 рік чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства виріс в 2016р. в порівнянні з 2015р. на 54 641 911,86 грн, або 37,31%., та зростання відбулося за рахунок значного росту обсягів реалізації РРР «Вимпел», Мікродобрив «Оракул» в 2016р. порівняно з 2015р. на 54 589 810 грн (або 37,29%). Ріст обсягу реалізації продукції відбувс, зокрема, враховуючи маркетингові послуги TOB «CIJIICTAP» та послуги з конференц-сервісу TOB «АУРАТ».

Господарські операції між TOB «Долина-Центр» та TOB «ГАЛЕН-ХІМ» щодо переміщення товару за допомогою навантажувачів, а також господарські операції між TOB «Долина-Центр» та TOB «Метафракс» щодо технічного обслуговування обладнання безпосередньо пов'язані з виробничим процесом та були виконані за місцем виробництва продукції позивача, а саме: м. Сєвєродонецьк, вул. Механізаторів, 3. При цьому, реєстрація контрагентів за іншою адресою ніж вказана вище не може свідчити про неможливість здійснення контрагентами позивача господарських операцій у будь-якому іншому місці, в тому числі й у м. Сєвєродонецьку по вул. Механізаторів, 3 в орендованих приміщеннях та за допомогою орендованого обладнання.

Доводи апелянта про відсутність у контрагентів позивача штатних працівників спростовуютьс наданими до суду першої інстанції суду докази залучення контрагентами позивача виконавців послуг на умовах договорів підряду та звіти 1 ДФ з відображенням витрат на оплату послуг залучених осіб та врховуючи, що на тривалість виробничої діяльності контрагентів TOB «Долина-Центр», не перевищує 2-х місяців на рік, що може свідчити про недоцільність залучення штатних працівників для виконання короткотривалого виробничого циклу.

За вказаних обставин, відсутність відомостей про наявність у контрагентів позивача штатних працівників з врахуванням встановлених під час судового розгляду обставин, сама по собі не може доводити нереальний характер господарських операцій позивача.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо реальності зазначених господарських операцій з огляду на рух товару, який призвів до зміни складу активів позивача та наявність ділової мети, яка полягала в отриманні підприємством-позивачем по справі позитивного економічного результату (прибутку) від виробництва та реалізації агрохімікатів. Зміст господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами узгоджується з основними видами їхньої діяльності та безпосередньо пов'язані з забезпеченням виробництва продукції позивача.

Колегія суддів приймає також до уваги доводи позивача про те, що наявність кредиторської заборгованості перед постачальниками послуг на час перевірки та його дебіторською заборгованістю, обумовлена сезонним характером господарської діяльності, який полягає в реалізації продукції, що користується попитом серед сільгоспвиробників лише в певні пори року, що в свою чергу обумовлює відстрочку розрахунків покупців продукції, який зазвичай відбувається після збору врожаю, тобто зі значною відстрочкою з моменту постачання продукції позивача.

Зазначені обставини пояснюють причини наявності у позивача значної неоплаченої дебіторської заборгованості з боку покупців продукції, яка в свою чергу може обумовлювати кредиторську заборгованість позивача перед постачальниками послуг.

Інші доводи апеляційної скрги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Положеннями ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд акцентує увагу на положеннях ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

А відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2016р. по справі № 816/1918/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17 лютого 2017 року.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Старосуд М.І. Яковенко М.М.