Ухвала суду № 64802726, 16.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 р. м. Львів Справа № 876/8682/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Мікули О. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Андрушківа І. Я.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року у справі № 813/2874/16 за позовом ОСОБА_2 до Городоцького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до Городоцького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо передачі її майна (нежитлового приміщення - будівлі пилорами загальною площею 363,0 кв.м., розташованого за адресою: Городоцький район, с. Лівчиці, вул. Колгоспна, 14) на реалізацію в межах виконавчого провадження № 49458298.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що необхідною умовою для передачі майна на реалізацію є відсутність заперечень проти визначення вартості (оцінки) арештованого майна, однак, оцінка належного їй майна оскаржена в судовому порядку, що унеможливлює передачу вказаного майна на реалізацію.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на неї, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом безпідставно не враховано наведені нею обставини щодо неправомірної передачі відповідачем арештованого майна на реалізацію. Зазначає, що оскарження оцінки майна у виконавчому провадженні перешкоджає набранню чинності відповідним звітом про оцінку майна та унеможливлює його використання з метою реалізації арештованого майна.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги поданої апеляційної скарги та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Городоцького районного управління юстиції у Львівській області перебуває виконавчий напис від 01 липня 2009 року № 792 приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про звернення стягнення на нежитлове приміщення загальною площею 363,0 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Колгоспна, 14, село Лівчиці, Городоцький район, Львівська область та належить ОСОБА_2 (виконавче провадження № 49458298).

На виконання вимог статті 58 Закону України Про виконавче провадження та постанови державного виконавця про призначення експерта, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 09 лютого 2016 року субєктом оціночної діяльності ОСОБА_4 (сертифікат № 15506/13 від 30 жовтня 2013) було складено висновок про вартість майна, в якому зазначено, що ринкова вартість обєкта оцінки, яка рекомендується оцінювачем в якості початкової ціни реалізації на прилюдних торгах, за адресою: Львівська область, Городоцький район, с. Лівчиці, вул. Колгоспна, буд. 14, станом на 19 лютого 2016 року становить: 345 809 грн без ПДВ. Розрахунок вартості проводився за допомогою витратного та порівняльного підходу.

25 березня 2016 року до відділу державної виконавчої служби Городоцького районного управління юстиції у Львівській області надійшло заперечення позивача на висновок про вартість майна, у звязку з чим 31 березня 2016 року призначено рецензування звіту про оцінку вищезазначеного майна від 19 лютого 2016 року.

30 травня 2016 року Експертним бюро ТОВ Айстра (сертифікат субєкта оціночної діяльності Фонду державного майна України від 07 травня 2015 року № 377/15) складено рецензію на звіт про незалежну оцінку майна нежитлового приміщення будівлі пилорами (літ. А-1) загальною площею 363,0 кв. м. за адресою: вул. Колгоспна, 14, село Лівчиці, Городоцький район, Львівська область, відповідно до якої встановлено відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, незважаючи на незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

06 липня 2016 року відповідачем надіслана ДП «СЕТАМ» заявка № 09-07/3948 на реалізацію нежитлового приміщення будівлі пилорами загальною площею 363,0 кв.м., розташованого за адресою: вул. Колгоспна, 14, село Лівчиці, Городоцький район, Львівська область, що належить на праві власності ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 49458298.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що дії відповідача щодо передачі на реалізацію майна є правомірними, оскільки він діяв на підставі та в межах повноважень, встановлених законом.

Порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5 (далі - Порядок).

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що згідно з цим Законом підлягають примусовому виконанню.

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України «Про виконавче провадження», Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами), які в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Частиною 3 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Частинами 3, 4 цієї ж статті передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію. Зокрема, у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення десятиденного строку для подання заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна у разі відсутності таких заперечень готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу, і направляє його начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі до Системи для проведення реалізації майна разом із відповідними документами.

У разі проведення рецензування звіту про оцінку майна зазначені документи готуються та направляються (передаються) не пізніше трьох робочих днів з дня закінчення десятиденного строку для оскарження у судовому порядку сторонами виконавчого провадження оцінки, визначеної за результатами рецензування такого звіту.

Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов'язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що оцінка нерухомого майна, на яке звернуто стягнення, здійснюється з метою визначення стартової ціни для здійснення подальшої реалізації арештованого нерухомого майна. У разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна та результатами рецензування звіту про оцінку майна сторона виконавчого провадження може оскаржити такі результати в порядку і в строки, встановлені законом.

Як видно з матеріалів справи, позивач реалізувала своє право на оскарження вартості (оцінки) арештованого майна в межах виконавчого провадження № 49458298, а саме ОСОБА_2 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Городоцького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення у межах виконавчого провадження № 49458298 оцінки вказаного вище нерухомого майна та встановлення вартості вказаного майна у розмірі 345809,00 грн, зобов'язання відповідача утриматись від використання (заборонити використання) в межах виконавчого провадження № 49458298 висновку суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_4, у розмірі 345809,00грн. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року у справі №813/2103/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Слід зазначити, що оскарження в судовому порядку оцінки майна не зупиняє її дію. Крім цього, статтями 37, 38 Закону України Про виконавче провадження визначені обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, а також обставини, за наявності яких державний виконавець може зупинити виконавче провадження. Такої підстави як оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна вказані норми не містять. Разом з тим, згідно з вимогами пункту 7 статті 37 цього Закону виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку зупинення судом реалізації арештованого майна, що здійснюється, зокрема, шляхом подання клопотання про забезпечення позову.

Таким чином, за наявності належним чином здійсненої оцінки майна позивача, відповідач зобовязаний був вчинити необхідні дії, спрямовані на реалізацію арештованого майна.

Отже, дії відповідача щодо передачі в межах виконавчого провадження № 49458298 майна позивача на реалізацію є правомірними, відтак, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року у справі № 813/2874/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяС. І. Богаченко

Суддя О. І. Мікула

СуддяД. М. Старунський

Повний текст ухвали виготовлено 17 лютого 2017 року.