КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/1652/16 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
У Х В А Л А
Іменем України
14 лютого 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Мамчура Я.С.
суддів: Желтобрюх І.Л., Горяйнова А.М.,
при секретарі Кривді В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аніка», звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС Київської області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення (лист) ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 09.10.2015 р. вих. №11538/10/10-13-11-02-10; визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Київській області від 14.12.2015 р. вих.№32558/10/10-36-11-01-10 про результати розгляду скарги; визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 12.03.2016 р. про результати розгляду скарги; зобов'язати ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області включити відомості з поданої ТОВ «АНІКА» податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць вересень 2015 р., доповнення та додатків до цієї декларації, до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Аніка» зареєстроване як юридична особа 18 серпня 2004 року, як платник податків, зборів та обов'язкових платежів перебуває на податковому обліку в податковому органі.
09 жовтня 2015 року позивач подав до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС Київської області податкову декларацію з ПДВ за звітний період календарний місяць вересень 2015 року з додатками №2, 3, 4 та 5 та доповненнями до податкової декларації з ПДІВ за вересень 2015 року.
Листом від 09 жовтня 2015 року №11538/10/10-13-11-02-10 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області повідомлено позивача про те, що податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2015 року разом із додатками до неї визнані не прийнятими (не вважаються податковою звітністю) у зв'язку з порушенням вимог п. 49.4 статті 49 Податкового кодексу України, яким визначено, що податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, дійшов висновку про те, що контролюючий орган протиправно відмовив ТОВ «Аніка» у прийнятті декларації з ПДВ за вересень 2015 року, а отже така декларація вважається поданою у момент її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС Київської області
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
У відповідності до п. 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Пунктом 49.3 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
В силу положень пп. 49.12.2 пункту 49.12 статті 49 ПК України передбачено, що у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Відповідно до п. 49.4. статті 49 ПК України, податкова звітність з податку на додану вартість подається до контролюючого органу всіма платниками в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, на думку контролюючого органу, подана позивачем декларація не може вважатися податковою звітністю, оскільки подана з порушенням податкового законодавства, тобто не в електронному вигляді.
Однак, колегія суддів не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на наступне.
Так, пунктом 49.8 статті 49 ПК України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Відтак, податковий орган не має права не прийняти фактично отриману декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України.
Отже, колегія суддів вважає, що судом вірно не прийнято до уваги доводи відповідачів про те, що у зв'язку з внесенням змін до Податкового кодексу України з 01 січня 2015 року до подачі декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Аніка» має застосовуватись виключно п. 49.4 статті 49 ПК України, а не п. 49.3 статті 49 ПК України, оскільки норми п. 49.3 статті 49 ПК України не було скасовано.
Крім того, слід звернути увагу, що згідно п. 56.21 статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку (п.п. 48.5.1 ст. 48 ПК України).
Таким чином, не подання податкової звітності в електронній формі не є порушенням п. 48.3 та п. 48.4 статті 48 ПК України.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного твердження про те, що відмова ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року з підстав невідповідності поданої податкової звітності нормам п. 49.4 статті 49 ПК України є протиправною, як наслідок таке рішення підлягає скасуванню.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 49.13 статті 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що подана позивачем декларацій з ПДВ за вересень 2015 року з додатками до неї, вважається поданою у момент її фактичного отримання ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи або неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Я.С. Мамчур
Судді І.Л. Желтобрюх
А.М. Горяйнов
Повний текст складено 17.02.2017 р.
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Желтобрюх І.Л.
Горяйнов А.М.
Судове рішення № 64802279, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/1652/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: