Ухвала суду № 64802278, 14.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7613/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Файдюка В.В.,

при секретарі Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «УКРСНАБРЕСУРС»» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «УКРСНАБРЕСУРС»», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року - позов задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти рішення, яким у задовлені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, під час направлення ТОВ «Торговий дім «УКРСНАБРЕСУРС»» електронних документів до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва, позивач отримав квитанції, відповідно до яких зазначалось: «Документ не прийнято. Можливо розірвано Договір…» або «Невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів, виданий В.А. Болобан…».

20.11.2015 року позивач, засобами телекомунікаційного зв'язку, надіслав до контролюючого органу Договір про визнання електронних документів №201120151, який було прийнято відповідачем, що вбачається із квитанції №2 від 17.12.2015 року.

Після отримання зазначеної квитанції №2, ТОВ «Торговий дім «УКРСНАБРЕСУРС»» намагалось направити на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні, зокрема, №1, №2, №3 та №4 від 30.11.2015 року. Граничний термін реєстрації - 15.12.2015 року.

Натомість, листом від 17.12.2015 року №32780/10/26-55-10-02 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва повідомило позивача про розірвання в односторонньому порядку Договір про визнання електронних документів від 20.11.2015 року №201120151 на підставі того, що за результатами здійснення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної адреси, місцезнаходження ТОВ «Торговий дім «УКРСНАБРЕСУРС»» за податковою адресою - не встановлено.

У зв'язку з вищевикладеним, 11.01.2016 року позивачем повторно направлено ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва Договір про визнання електронних документів, на що отримав квитанцію №1, згідно якої зазначено: «Договір не прийнято. Діє договір про визнання електронних документів від 20.11.2015 року №201120151. Сертифікат директора ОСОБА_2 є чинним».

Так, ТОВ «Торговий дім «УКРСНАБРЕСУРС»» надіслало на адресу податкового органу листи від 11.01.2016 та 18.01.2016 року з проханням вжити заходів щодо відновлення процесу прийняття електронної податкової звітності, однак будь-якої відповіді від контролюючого органу позивачем не отримано.

Таким чином, представник ТОВ «Торговий дім «УКРСНАБРЕСУРС»» з'явився в приміщенні ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва з метою підписання нового Договору про визнання електронних документів від 12.01.2016 року №120120163/66, який фактично було підписано відповідачем - 28.01.2016 року.

В подальшому, податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Торговий дім «УКРСНАБРЕСУРС»» та даних Єдиного реєстру податкових накладних за листопад 2015 року.

У висновку Акту перевірки від 23.02.2016 року №268/26-55-11-02, відповідачем встановлено порушення ТОВ «Торговий дім «УКРСНАБРЕСУРС»» норм податкового законодавства, а саме: порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, що передбачений пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI, зокрема, податкові накладні №1,2,3,4 від 30.11.2015 року - дата реєстрації 28.01.2016 року, всього на загальну суму ПДВ 409 955,41 грн., кількість прострочених днів становить 44 дні.

На підставі вказаного Акту перевірки, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.04.2016 року №0002681205, яким, згідно з пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, до позивача застосовано штраф в розмірі у сумі 122086,62 грн., що становить 30% від суми ПДВ, що зазначено у податкових накладних.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку про незаконність розірвання договору про визнання електронних документів, що спричинило невчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в частині.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В силу положень пункту 201.10 статті 201.10 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Крім того, слід звернути увагу, що загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 "Про надання електронної податкової звітності".

Так, п. 1 розділу ІІ вказаної Інструкції закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Додатком 1 до Інструкції № 233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно пункту 6.4 якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для розірвання в односторонньому порядку відповідачем укладеного з ТОВ «Торговий дім «УКРСНАБРЕСУРС»» договору про визнання електронних документів від 20.11.2015 року №201120151, став факт відсутності позивача за адресою реєстрації, що зазначена у реєстраційних документах.

З цього приводу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 ПК України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

При цьому, згідно ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003 № 755-VI, місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Частиною 1 статті 16 Закону № 755 визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 вказаного Закону, відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. При цьому, в частині 2 статті 17 Закону №755 визначено, що в Єдиному державному реєстрі, містяться відомості, зокрема й щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статті 18 Закону №755, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

З аналізу викладеного вбачається, що єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з ЄДР.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.12.2015 місцезнаходженням позивача є: 01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 6, оф. 405. При цьому, в графі «Дані про підтвердження відомостей про юридичну особу» у вказаних витягах міститься запис «підтверджено».

Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що підприємство за даними з ЄДР знаходилось за своїм зареєстрованим місцезнаходженням, а посилання відповідача на відсутність за адресою знаходження ТОВ «Торговий дім «УКРСНАБРЕСУРС»» є необґрунтовані та безпідставні, оскільки податковим органом не надано жодних належних доказів на підтвердження викладеного.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва не було законних підстав для розірвання в односторонньому порядку, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «УКРСНАБРЕСУРС»», договору про визнання електронних документів.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2016 року №0002681205, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове їх задоволення, як наслідок, скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2016 року №0002681205 в частині визначеного штрафу у сумі 81 391,08 грн., оскільки, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про факт направлення позивачем до контролюючого органу податкових накладних від 30.11.2015 року у період з дня їх виписки по день розірвання договору про визнання електронних документів, а саме: з 30.11.2015 по 17.12.2015 року, натомість з матеріалів справи вбачається, що реєстрація таких накладних відбулася 28.01.2016 року. При цьому, також відсутні докази відмови податкового органу у прийнятті таких документів.

Отже, вищевикладене свідчить про бездіяльність позивача, яка полягає у не вчинені дій щодо реєстрації податкових накладних, виписаних 30.11.2015 року, впродовж 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань та такими податковими накладними.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність висновків Акту камеральної перевірки про порушення позивачем законодавчо визначеного строку для реєстрації податкових накладних від 30.11.2015 року строком на 1 день (тобто, у період 16.12.2015), за що передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10 % від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Я.С. Мамчур

Судді І.Л. Желтобрюх

В.В. Файдюк

Повний текст складено 17.02.2017 р.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Файдюк В.В.

Желтобрюх І.Л.