Ухвала суду № 64802255, 16.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5793/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В. А. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Сорочко Є. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача Фоміна А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Генерального штабу Збройних Сил України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною відмови про включення до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60%; зобов'язання видати нову довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу, до якої включити щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60%.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до витягу з наказу Міністерства оборони України від 01 жовтня 2015 року № 736 (по особовому складу) відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з урахуванням вимог частини восьмої цієї ж статті, полковника ОСОБА_2, заступника начальника відділу планування організаційно-планового управління Центрального ракетно-артилерійського управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України, звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я). Вислуга років у ЗС: календарна - 25 років 02 місяці; пільгова 27 років.

Наказом командира військової частини А2513 (по стройовій частині) від 31 жовтня 2015 року № 251 ОСОБА_2 з 31 жовтня 2015 року виключено із списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на облік до Солом'янського районного у місті Києві військового комісаріату. Виплачено надбавку в розмірі 15% посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 90% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, премію за особистий внесок в загальні результати служби в розмірі 45% місячного грошового забезпечення, додаткову щомісячну грошову винагороду у розмірі 60% місячного грошового забезпечення з 01 по 31 жовтня 2015 року.

Після звільнення з військової служби у запас, відповідач надав позивачу довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останні 24 місяці без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889.

Згідно довідки від 29 березня 2016 року № 305/286 позивачу виплачено щомісячну додаткову грошову винагороду за листопад-грудень 2013 року у розмірі 40% місячного грошового забезпечення, за січень 2014 року - жовтень 2015 року у розмірі 60% місячного грошового забезпечення.

З довідки від 29 березня 2016 року №305/286 вбачається, що із розміру щомісячної додаткової грошової винагороди з листопада 2013 року по жовтень 2015 року сплачувався єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Листом від 29 березня 2016 року № 305/448 відповідач повідомив позивача, що розмір щомісячної додаткової грошової винагороди не враховано до одноразової грошової допомоги у разі звільнення на підставі пункту 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595.

Вказівкою Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 17 квітня 2008 року № 248/6/с/468-д Фінансовому управлінню доведено форму довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії (узгодженої з директором Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України) до складу якої щомісячна додаткова грошова винагорода не входить. Сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування здійснювалася з усіх видів грошового забезпечення (Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»). Сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування проводилась під час виплати місячного грошового забезпечення (в тому числі щомісячної додаткової грошової винагороди).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-XII (далі - Закон № 2262) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22 вересня 2010 року № 889 (далі - Постанова № 889) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 8 Інструкції винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в розумінні ст. 43 Закону № 2262 при обрахунку пенсії включаються усі види грошового забезпечення, з яких було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВС України від 20.10.2015 р. (справа № 21-2942а15).

У відповідності до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відтак, оскільки п. 8 Інструкції № 595 не відповідає вимогам нормативно-правових актів вищої юридичної сили, колегія суддів при вирішенні справи вказану норму не застосовує.

З огляду на це, доводи апеляційної скарги позицію суду першої інстанції не спростовують та апеляційним судом відхиляються за необгрунтованістю.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Генерального штабу Збройних Сил України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя Є. О. СорочкоСуддя О. А. Губська

(Повний текст ухвали виготовлено 16.02.2017 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Сорочко Є.О.

Губська О.А.