Постанова № 64801606, 15.02.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2017 року Справа № 904/6371/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

Від прокуратури Дніпропетровської області: Богомол О.М., посвідчення №036676 від 11.12.2015 року.

Представники сторін:

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача: Головко О.В., адвокат, свідоцтво №2832 від 21.08.2014 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Першого заступника прокурора Дніпропетровської області та Кам'янської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016 року у справі №904/6371/15

за позовом: Прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

за участю прокуратури Дніпропетровської області

про стягнення 5 468 979 грн. 20 коп.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Баглійського району м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (надалі - ПАТ "ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського") на користь Дніпропетровської міської ради 5 329 625 грн. 37 коп. недоотриманої орендної плати за землю в період: січень-березень 2014 року відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 05.07.2005 року, укладеного між сторонами.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016 року у справі № 904/6371/15 (суддя Рудь І.А.) замінено Дніпродзержинську міську раду на Кам'янську міську у зв'язку зі зміною найменування, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Перший заступник прокурора Дніпропетровської області та Кам'янська міська рада подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

15.02.2017 року до канцелярії Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване знаходженням його представника у день слухання справи у службовому відрядженні. Клопотання задоволенню не підлягає, оскільки, по-перше, в його обґрунтування не подано відповідних доказів; по-друге, позивач не обмежений колом представників при розгляді даної справи. Окрім того, задовольнити клопотання не є можливим з огляду на обмеженість строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, встановленого ч.1 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач з доводами апеляційної скарги не погоджується, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судових засіданнях учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського" (орендар), яке подальшому було перейменоване у ПАТ "ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського", укладено договір оренди земельної ділянки від 05.07.2005 року (державна реєстрація 06.07.2005 року №02421) (надалі - договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18Б, загальною площею 473,4591га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення цього договору становить 1 172 878 394 грн. 83 коп. ( п. 2.2 договору).

Згідно п.4.1 договору орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі у розмірі 14 074 540 грн. 80 коп., без ПДВ, на рік, що становить 1 172 878 грн. 40 коп., без ПДВ, на місяць, і вноситься на рахунок місцевого бюджету.

Договір укладається на строк до 16.11.2026 року, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк (п. 3.1 договору).

Відповідно до п.4.3 договору орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового податкового (звітного) періоду.

Згідно п. 4.4 договору розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Додатковою угодою №4465/75 від 28.12.2012 року, укладеною на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради №475-24/VI від 25.06.2012 року, викладено п.п. 2.2 та 4.1 договору в наступній редакції:

"- 2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 19.08.2011 року становить 2 430 657 388 грн. 61 коп.

- 4.1. Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 51 043 805 грн. 19 коп./рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішення міської ради від 25.06.2012р. № 475-24/VI "Про плату за землю", а з 01.01.2014 року - у розмірі 72 919 721 грн. 67 коп./рік без ПДВ."

Додатковою угодою від 07.02.2014 року за №6023, укладеною на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради №842-38/VI від 12.07.2013 року, викладено в новій редакції п.2.2 та п.4.1 договору:

"п.2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 01.02.2014 року становить 1 720 040 669 грн. 58 коп.

п.4.1 Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 51 601 220 грн. 10 коп./рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішення міської ради від 12.07.2013 року №842-38/VI."

Відповідно до п.4 додаткової угоди вона набуває чинності з моменту її підписання.

Підпунктом 4.4 договору в редакції додаткової угоди №6023 від 07.02.2014 року до нього визначено підстави перегляду розміру орендної плати, в тому числі у разі затвердження нової нормативно-грошової оцінки землі.

Посилаючись на неправильну сплату орендної плати відповідачем у період з січня по березень 2014 року в розмірі, встановленому додатковою угодою від 07.02.2014 року, прокурор звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з нього недоотриманої орендної плати за період з 01.01.2014 року по 28.03.2014 року (день підписання додаткової угоди від 07.02.2014 року Дніпродзержинською міською радою) в розмірі 5 329 625 грн. 37 коп., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

За приписами ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно змісту ст. ст. 13, 14, 15 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За приписами ч. 3 ст. 22 вказаного Закону орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі.

З аналізу ст. ст. 122, 123 Земельного кодексу України вбачається, що обов'язковою передумовою укладення, зміни або розірвання договорів оренди землі є волевиявлення органу місцевого самоврядування у формі рішення.

Відповідно до рішення від 12.07.2013 року №842-38/VI Дніпродзержинська міська рада затвердила технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинська із застосуванням базової вартості 1 кв.м в розмірі 199 грн. 64 коп. та встановила термін введення її в дію з 01.01.2014 року; також був встановлений коефіцієнт розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки, розпорядниками яких є Дніпродзержинська міська рада на рівні трикратного розміру земельного податку з 01.01.2014 року.

Згідно п.п.6.1 вказаного рішення Департамент комунальної власності та земельних відносин міської ради зобов'язаний забезпечити застосування нової нормативної грошової оцінки земель м. Дніпродзержинська згідно п.1 цього рішення при укладанні договорів оренди земельних ділянок та при перегляді річної орендної плати за землю в чинних договорах.

Згідно ст. 23 Господарського кодексу України органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України та законами про місцеве самоврядування. Правові акти органів місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, є обов'язковими для виконання усіма учасниками господарських відносин, які розташовані або здійснюють свою діяльність на відповідній території.

Стаття 18 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, які не перебувають у комунальній власності, будуються на договірній та податковій основі, на засадах підконтрольності у межах повноважень.

У сфері регулювання земельних відносин, згідно ст. 33 цього Закону, до відання виконавчих органів міських рад належать як власні повноваження (підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку), так і делеговані повноваження (реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів).

Частиною 1 ст. 73 зазначеного Закону встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Прийняті органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, рішення, є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).

Якщо відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ч.3 ст. 5 Цивільного кодексу України).

Сторони в договорі, згідно ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права і обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України).

У випадках, встановлених законом, згідно ст. 632 Цивільного кодексу України, застосовуються (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Окрім того, статтею 648 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акту органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін договору, має відповідати цьому акту.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що розмір, умови, строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 4 Податкового кодексу України, яка визначає основні засади податкового законодавства, встановлено, що податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів усіх рівнів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів. Податковий період є одним із обов'язкових елементів податку, який визначається при його встановленні.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом.

Базою оподаткування, згідно ст. 271 Податкового кодексу України, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Рішення рад щодо нормативно грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін. В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніш початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Стаття 3 Бюджетного кодексу України визначає, що бюджетний період для бюджетів, які складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Неприйняття Верховною Радою України Закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Згідно ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати землю є календарний рік. Базовий податковий рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.

Підставою для нарахування земельного податку, згідно ст. 286 Податкового кодексу, є дані державного земельного кадастру. Платники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, згідно ст. 287 Податкового кодексу України, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12% нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2).

Отже, положеннями Податкового кодексу регламентуються відносини щодо справляння орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності.

За приписами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В постанові Верховного Суду України від 11.05.2016 року у справі №6-824цс16 сформована правова позиція, що обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням. Дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави.

Нормативно-грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативно-грошої оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (Постанова Верховного суду України від 03.12.2013 року у справі №3-34гс13).

Рішення Дніпродзержинської міської ради від 12.07.2013 року №842-38/VI, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпродзержинська із застосуванням базової вартості 1 кв.м. в розмірі 199 грн. 64 коп., встановлено відповідний коефіцієнт для річної орендної плати та термін її введення в дію з 01.01.2014 року, є чинним, тому воно є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами а також громадянами.

Відповідно до п.4 рішення Дніпродзержинської міської ради №842-38/VI від 12.07.2013 орендарів зобов'язано привести договори оренди земельних ділянок у відповідність до цього рішення, звернувшись до департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради.

На виконання рішення Дніпродзержинської міської ради від 12.07.2013 року № 842-38/VІ відповідач неодноразово звертався до структурних підрозділів позивача з проханнями щодо одержання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для підготовки документів з перегляду договорів оренди. Але фактично витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: вул. Кірова, 18Б отриманий відповідачем лише у лютому 2014 року, а проект додаткової угоди - лише у березні 2014 року.

З акту звірки розрахунків по орендній платі №4936-20 від 11.02.2015 року між відповідачем та Дніпродзержинською ОДПІ (за період: з 01.01.2014 року - 31.12.2014 року) вбачається, що за підприємством обліковується позитивне сальдо розрахунків у сумі 327 грн. 76 коп. (а.с. 61, т.1).

Таким чином, рішення Дніпродзержинської міської ради №842-38/VI від 12.07.2013 року виступало не тільки передумовою для внесення змін до умов договору оренди, які встановлюють розмір орендної плати, а також є встановленою законом підставою для внесення таких змін у визначений в цьому рішенні термін.

Після настання визначеного терміну (01.01.2014 року) умови договору оренди є такими, що не відповідають означеному рішенню, як обов'язковому акту органу місцевого самоврядування, та наведеним вище приписам податкового законодавства, які виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів, закріпленого у п.5.2 Податкового кодексу України, також регулюють питання визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги прокурора та позивача про те, що згідно з загальними нормами ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання сторін мають виконуватися належним чином відповідно до умов укладеного договору, не враховуючи на те, що такі умови договору суперечать акту місцевого самоврядування та актам цивільного законодавства.

Враховує колегія суддів й ту обставину, що відступлення відповідачем від умов договору у спірному періоді не спричинило позивачеві збитків у розумінні положень ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, оскільки позивач не мав законного права розраховувати на отримання такого доходу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що сплата відповідачем орендної плати за 2014 рік проведена у відповідності до рішення Дніпродзержинської міської ради від 12.07.2013 року №842-38/VI, заборгованість, яку зазначає прокурор, відсутня та підстави для її стягнення позивачем не доведені, у зв'язку із чим позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо подання позивачем заяви про зміну найменування Дніпродзержинської міської ради на Кам'янську міську раду (51931, Дніпропетровська область, м.Кам'яньке, майдан Петра Калнишевського, б. 2) на підставі постанови Верховної Ради України від 19.05.2016 року № 1377-VII "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" та розпорядження міського голови від 07.06.2016 року № 230-р "Про заходи у зв'язку із перейменуванням міста Дніпродзержинська на м. Кам'янське", колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд її правомірно задовольнив.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Першого заступника прокурора Дніпропетровської області та Кам'янської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016 року у справі №904/6371/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

(Повний текст постанови складено 17.02.2017 року).