Ухвала суду № 64800654, 31.01.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

31.01.2017Справа № 7/80

За заявою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області

про видачу дублікату наказу

у справі №7/80 за позовом Державного підприємства "Кримські генеруючі системи"

до Державного підприємства "Енергоринок"

про стягнення 545 978,54 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від заявника: не з'явилися;

від стягувача (відповідача): Деревинська О.М. - за довіреністю №01/44-950Д від 21.12.2016 року; Сніжко В.Ю. - за довіреністю №01/44-957Д від 21.12.2016 року;

від боржника (позивача): не з'явилися;

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2009 року у справі №7/80 позов задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Енергоринок" (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27, код ЄДРПОУ 21515381) на користь Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" (95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 1 код ЄДРПОУ 30909683) - 528 280 (п'ятсот двадцять вісім тисяч двісті вісімдесят) грн. 80 коп. - боргу, 5 459 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 78 коп. - державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення 17 697,74 грн. боргу провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 року скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2009 року у справі №7/80; в позові відмовлено, стягнуто з Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" на користь Державного підприємства "Енергоринок" 2 729,89 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

22.06.2009 року на примусове виконання Постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 року у справі №7/80 Господарським судом міста Києва видано наказ.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області надійшла заява про видачу дублікату наказу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.12.2016 року призначено розгляд заяви на 31.01.2017 року.

В судове засідання 31.01.2017 року представники боржника (позивач по справі) та заявника не з'явилися, про час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, однак їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

В судовому засіданні 31.01.2017 року представник стягувача (відповідач по справі) підтримав заяву та просив суд її задовольнити.

Розглянувши подані матеріали в їх сукупності та заслухавши пояснення представника стягувача, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Підставою звернення в суд з даною заявою є те, що Залізничним відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції втрачено оригінал наказу Господарського суду м. Києва №7/80 від 22.06.2009 року (далі по тексту - Наказ).

Суд констатує, що на даний час постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 року у справі №7/80 залишається невиконаною, а оригінал наказу втрачено Залізничним відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 120 ГПК України дублікат наказу видається, якщо стягувач або державний виконавець звернувся до суду із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України до заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:

- довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу;

- при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» дублікат наказу (стаття 120 ГПК) має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката).

Розглянувши наведені заявником обставини, суд прийшов до висновку, що вищезазначені причини є поважними і заява про видачу дублікату наказу підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 86, 120 ГПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про видачу дублікату наказу - задовольнити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду м. Києва №7/80 від 22.06.2009 року.

3. Направити на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області дублікат наказу Господарського суду м. Києва №7/80 від 22.06.2009 року.

Суддя М.М. Якименко