Постанова № 64796596, 08.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 645/4032/16-п Головуючий суддя І інстанції: Бабкова Т.В.

Провадження № 33/790/62/17 Суддя доповідач Колтунова А.І.

Категорія: ч.2 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Колтунова А.І., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Краснікова О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 - адвоката Краснікова О.І. на постанову судді Фрунзенського районного суду міста Харкова від 20 жовтня 2016 року про притягнення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Харкова, громадянина України, не працюючого, одруженого, має неповнолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Фрунзенського районного суду міста Харкова від 20 жовтня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Постановлено стягнути судовий збір у розмірі 275,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 серпня 2016 року о 01 год. 20 хв. ОСОБА_2 у місті Харкові по бульвару Богдана Хмельницького, в районі легкоатлетичного манежу ХТЗ, керував автомобілем «ВАЗ 210990», реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків відмовився.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Оскільки правопорушення вчинено повторно протягом року, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП.

Не погодившись з вказаною постановою, захисник Красников О.І. в інтересах ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді від 27 жовтня 2016 року скасувати та закрити провадження у справі, вважаючи що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину.

Апелянт вважає, що до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП ОСОБА_2 притягнуто безпідставно та спростовує факт його керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння; вважає, що протокол складено з порушенням норм ст.256 КУпАП, оскільки в описовій частині протоколу зазначено невірну прив'язку до бульвара Богдана Хмельницького будинок №244/1, і працівники поліції вийшли за межі своїх повноважень; вважає, що безпідставно визнано, як за доказ керування транспортним засобом інформацію з відеозапису, наданого представниками управління національної поліції міста Харкова; судом першої інстанції справу розглянуто без додержання вимог ст.ст.250,252, 245, 247 КУпАП.

Крім того, захисник не згоден з висновком, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від огляду на стан сп'яніння.

В суді апеляційної інстанції захисник Красніков О.І. підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову Фрунзенського районного суду міста Харкова від 20 жовтня 2016 року і закрити провадження по справі, вважаючи, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_2 підтримав доводи захисника, при цьому зазначив, що працівники поліції незаконно встановили факт керування ним автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Що протокол про адміністративне правопорушення складений з грубим порушенням вимог закону, що він був зупинений не працівниками поліції, а зовсім іншим підрозділом, в якого відсутні на те повноваження, йому не було запропоновано пройти огляд на наявність алкогольного сп'яніння.

В судовому засіданні апеляційної інстанції за обставин, які слугували причиною до складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП ОСОБА_2 пояснив, що 11 серпня 2016 року він разом з ОСОБА_5, з яким перебуває у дружніх стосунках, відпочивши у банному комплексі, розташованому в районі спортивного комплексу «ХТЗ» в місті Харкові. Приблизно о 00-30 годині зателефонував батьку, ОСОБА_6 з проханням приїхати відвезти на його автомобілі додому, оскільки він з ОСОБА_5 вживав спиртні напої. Зазначив, що знаходився біля автомобілю, який був в нерухомому стані. Працівники поліції запропонували йому пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, але він відмовився. Наполягав на тому, що працівники поліції не мали законних підстав до складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Не заперечував сам факт перебування у стані алкогольного сп'яніння, проте стверджував, що за кермом свого автомобілю він не перебував. Уточнив, що до компетентних органів з відповідною заявою з приводу незаконних дій працівників поліцейського підрозділу, не звертався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та захисника Краснікова О.І., які підтримали апеляційну скаргу; пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9; перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 суддею повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду, та сумніву не викликає.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, з чим погоджується і апеляційний суд.

Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Іструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

В якості свідків в суді апеляційної інстанції опитані ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_5 за обставин, що є предметом розгляду справи, зазначив, що з ОСОБА_2 знаходиться в дружніх стосунках. Підтвердив факт перебування 11 серпня 2016 року однією компанією з ОСОБА_2 з 22-00 години 10 серпня 2016 року по 00-30 годину 11 серпня 2016 року. Стверджував, що після сумісного відвідування банного комплексу, вони вийшли до автомобілю ОСОБА_2, чекали, коли приїде батько ОСОБА_6, з метою сісти за кермо автомобіля, оскільки були в стані алкогольного сп'яніння. В період очікування до них під'їхав службовий автомобіль з чотирма поліцейськими. ОСОБА_5 пояснити факту, до якого саме відділення поліції належать поліцейські не зміг, проте зазначив, що поліцейські вели себе зухвало, вимагали документи на підтвердження їх особистостей та застосовували щодо них незаконний вплив. Проте, уточнити, чи вилучалися в його присутності у ОСОБА_2 працівниками поліції документи та ключі від автомобілю, свідок не зміг. Зазначив, що поліцейські пересувалися на автомобілі «Хюндай-Туксон», на якому відображені характерні позначки служби безпеки. Усі працівники служби поліції були в спеціальному обмундируванні.

Свідок ОСОБА_5 уточнив, що під час відпочину з ОСОБА_2 у банному комплексі, розташованому в районі спорткомплексу «ХТЗ», вони разом вжили пляшку горілки, після залишення міста відпочину знаходились біля автомобілю ОСОБА_2 на проїжджій частині дороги. На автомобілі були ввімкнені габаритні сигнали.

Свідок ОСОБА_6 з приводу відомих йому обставин, які відбувалися 11 серпня 2016 року зазначив, що ОСОБА_2 доводиться йому сином. ОСОБА_2 зателефонував йому 11 серпня 2016 року вночі, точного часу не назвав, з проханням відвезти додому на його автомобілі, оскільки він з ОСОБА_5 відпочивав в банному комплексі, де вживали алкогольні напої. Також зазначив, що по приїзді син знаходився біля автомобілю, який евакуювали автопогрузчиком. Уточнив, що ОСОБА_2 знаходився один, у відповідь на запитання, він йому пояснити, де саме ОСОБА_5, він вагається з відповіддю.

Опитаний в суді апеляційної інстанції в якості свідка старший сержант БПО-1 УПО в Харківській області ОСОБА_7, за обставинами адміністративного правопорушення зазначив, що при виконанні патрулювання території до їх екіпажу надійшов сигнал «102». В процесі відпрацювання сигналу складом його екіпажу було помічено автомобіль, який рухався в сторону проспекту Московського на червоний сигнал світлофору, при цьому різко змінював траєкторію та полосу руху, включивши правий сигнал повороту продовжував рухатися прямо по проїжджій частині; вимикав та вмикав аварійні сигнали на автомобілі. Саме такі непослідовні дії водія ОСОБА_2 слугували підставою його зупинки, з метою перевірки. В процесі спілкування у водія ОСОБА_2 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, яка не відповідала обстановці. Сідок уточнив, що разом з водієм ОСОБА_2 в його автомобілі знаходилась невстановлена ними особа жіночої статі, в салоні автомобіля на торпеді знаходились дві пляшки пива. На запитання ОСОБА_7 ОСОБА_2 підтвердив, що вживав алкогольні напої, зазначений факт підтвердила і жінка, яка знаходилась в салоні автомобілю. В процесі спілкування, до моменту приїзду за викликом екіпажу патрульної поліції 50751, водій ОСОБА_2 продовжив вживати алкогольний напій - пиво.

Свідок ОСОБА_7 зазначив, що його підрозділ діє відповідно до вимог ст.ст.23,30-35 Закону України «Про національну поліцію», і до покладених на поліцію основних завдань відноситься: вживання заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень та припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень. Тому, в зв'язку з виявленням ознак адміністративних правопорушень у водія ОСОБА_2, було викликано патрульний поліцейський екіпаж 50751, який мав право перевірити свідчення ОСОБА_2 для встановлення чи спростування в його діях, як учасника дорожнього руху, ознак правопорушень, за якими виникла підозра. Свідок пояснив, що бланки для складання протоколів про адміністративні правопорушення знаходяться не в усіх патрульних батальйонах, тому виникла необхідність для виклику іншого екіпажу.

Опитаний в якості свідка сержант поліції БПО-1 УПО в Харківській області ОСОБА_8, в суді апеляційної інстанції з приводу обставин, які слугували підставою до зупинки водія ОСОБА_2, надав пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_7

Опитаний в якості свідка інспектор роти №7 батальйону №2 УПП у місті Харкові лейтенант поліції ОСОБА_9 за обставинами адміністративного правопорушення зазначив, що при виконанні своїх професійних обов'язків отримав повідомлення від поліцейської служби БПО ,яка діяла в рамках Закону України «Про національну поліцію», у відповідності з вимогами ст.35 Закону, з інформацією, що в місті Харкові в районі проспекту Московського та бульвару Богдана Хмельницького був зупинений автомобіль «ВАЗ 210990», водій якого знаходиться з ознаками сп'яніння та поводиться неадекватно. Зупинений він був в зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху України, однак, оскільки у поліцейських БПО ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_11 були відсутні матеріали для складання адміністративних протоколів, ними було повідомлено інший екіпаж патрульної поліції про правопорушення.

Свідок ОСОБА_9 підтвердив, що факт пересування автомобілю під керуванням ОСОБА_12 було зафіксовано відеореєстратором автомобілю працівників БПО-1, і відеозапис було ним оглянуто. Сумніву відеозапис не викликав, оскільки з нього чітко вбачалося, як автомобіль непослідовно рухається з явними ознаками порушень вимог Правил дорожнього руху України. ОСОБА_2 було запропоновано у встановленому законом порядку пройти огляд на стан сп'яніння шляхом продуття на приладі «Драгер», чи проїхати до медичного центру, від чого він відмовився у присутності двох свідків.

З приводу доводів захисника Краснікова О.І. про невірно зазначений номер будинку в протоколі про адміністративне правопорушення, свідок ОСОБА_9 пояснив, відповідно до геолокації в протоколі про адміністративне правопорушення було внесено прив'язку до будинку по бульвару Богдана Хмельницького, б.244/1, проте за картою міста геолокації супутнику цей номер відноситься і до проспекту Московського та знаходиться на межі.

Як свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, так і свідок ОСОБА_9 наполягали на тій обставині, що водій ОСОБА_2 саме керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Свідки стверджували, що саме керування автомобілем і було зафіксовано записом камери з відеореєстратору у встановленому законом порядку.

Твердження захисника Краснікова О.І. з приводу розбіжностей в поясненнях свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в частині марки автомобіля, на якому вони виконували свої професійні обов'язки під час патрулювання кварталу, були спростовані уточненнями свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_7, які зазначили, що в службвому розпорядженні батальйону, в якому вони несуть професійну службу, перебуває багато службових автомобілів, кожен з яких облаштований відеореєстратором. І 11 серпня 2016 року патрулювання їх екіпажем здійснювалося на автомобілі білого кольору марки «Хюндай-Туксон», чим спростовується версія захисника Краснікова О.І. з приводу, як на думку захисника, розбіжностей в поясненнях працівників поліції та їх незаконних дій, з метою ввести суд в оману.

За таких обставин, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено наявність в діях ОСОБА_2 ознаки складу адміністративного правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, яка керувала транспортним засобом та відмовилася від огляду на стан сп'яніння, чим порушено вимоги п.2.5 ПДР України.

Протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 №882965 від 11 серпня 2016 року складений саме за керування ОСОБА_2 автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, що підтверджується: рапортом інспектора роти №7 батальйону №2 УПП у місті Харкові лейтенанта поліції ОСОБА_9(а.с.4); рапортом інспектора БПО-1 УПО у Харківській області старшого сержанта ОСОБА_7(а.с.5); поясненнями свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_14(а.с.2,3); інформацією, зафіксованою нагрудною камерою інспекторів УПП у місті Харкові поліцейського (а.с.30).

Пояснення свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 в повному обсязі підтверджуються зібраними по справі доказами, узгоджуються поміж собою та сумніву у суду не викликають, чим підтверджують факт винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним правопорушення, встановленого в протоколі про адміністративне правопорушення та дослідженого судом першої і апеляційної інстанцій.

Пояснення свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не можуть об'єктивно свідчити про непричетність ОСОБА_2 до правопорушення та його невинуватість, оскільки їх версії вказують лише про знаходження ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, що саме по собі, не спростовує встановленого факту правопорушення. Разом з тим, очевидцями факту зупинки ОСОБА_2 працівниками поліції свідки не являлися. ОСОБА_2 сам підтвердив дану обставину, пояснив, що батьку він зателефонував, оскільки був напідпитку, та не зміг пояснити взагалі, коли саме та за яких саме обставин свідок ОСОБА_5 залишив його.

Крім того, судом встановлено, що свідок ОСОБА_6 прибув на місце зупинення цього автомобілю та працівники поліції передали йому цій автомобіль, що підтверджують тот факт, що виклик цього свідка був здійснений ОСОБА_2 після зупинення його працівниками поліції.

Не погоджується суд з доводами ОСОБА_2 та його захисника про те, що оскільки суду не було надано відеозапис зупинення автомобілю ОСОБА_2, то факт його керування автомобілем не може бути встановленим, оскільки строк зберігання цього запису обмежений, на день розгляду справи судом першої інстанції був знищений.

Разом з тим, допитані по справі свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 підтвердили про наявність цього відеозапису, та у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для сумніву їх пояснень.

Крім того, судом першої інстанції було досліджено відеозапис складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, з якого чітко вбачається відмова ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння, і судом першої інстанції цьому надано належну оцінку. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 наполягав, що автомобіль, який працівники поліції мали намір відвезти на штрафний майданчик, є його власним автомобілем, та заперечував вилучення свого транспортного засобу.

За таких обставин доводи апелянта про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП з приводу того, що він не керував автомобілем, спростовуються здобутими в ході розгляду справи, як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, належними доказами винуватості. Доводи захисника про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП,оскільки номеру будинку 244/1 по бульвару Богдана Хмельницького не існує, не є безумовною підставою до скасування законного і обґрунтованого рішення суду, та не спростовує висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 Крім того, з пояснень опитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 встановлено, що відповідно до геолокації в протоколі про адміністративне правопорушення було внесено прив'язку до будинку по бульвару Богдана Хмельницького, б.244/1, проте за картою міста геолокації супутнику цей номер відноситься і до проспекту Московського та знаходиться на межі.

Доводи ОСОБА_2 та захисника про наявність конфлікту між працівниками поліції та ОСОБА_2, навпаки свідчать про доказ факту його зухвалої поведінки і не спростовують факту керування транспортним засобом. А версія апелянта в частині того, що він не керував автомобілем і саме поліцейські спровокували події, суд апеляційної інстанції розцінює як спосіб уникнути ОСОБА_2 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки притягується він до адміністративної відповідальності вдруге протягом року за ст.130 КУпАП, і, в даному випадку такі обставини мають для нього чіткі наслідки, передбачені законодавством.

Виходячи з викладеного, підстав до скасування законної і обґрунтованої постанови суду першої інстанції за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката Краснікова О.І. - залишити без задоволення.

Постанову судді Фрунзенського районного суду міста Харкова від 20 жовтня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя -