Ухвала суду № 64795860, 26.01.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/4490/15-к Номер провадження 11-кп/786/31/17Головуючий у 1-й інстанції Сировєтнік Т. І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Захожая О.І.

суддів: Томилко В.П., Корсун О.М.

при секретарі Григоровій М.В.

за участю прокурора Бунецького І.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтави матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_4 на вирок Автозаводського районного суду м.Кремченука полтавської області від 22 березня 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина, працює за домовленістю, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого,

визнано винним та засуджено:

- за ч.2 ст.307 КК України ( в редакції до 06.10.2011 року) - 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,

- за ч.2 ст.365 КК України ( в редакції від 15.04.2008 року) - 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов'язані із здійсненням функцій представника влади строком на 1 рік.

Відповідно до ч,1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов'язані із здійсненням функцій представника влади строком на 1 рік та з конфіскацією належного йому майна.

На підставі ст.49 КК України звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, закривши кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_2 за ч,1 ст.366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_2 спеціального звання - "старший лейтенант міліції".

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні скоїв ряду умисних злочинів у сфері службової діяльності за таких обставин.

Перебуваючи на посаді старшого дільничного інспектора Автозаводського РА КМУ ГУМВС України в Полтавській області, призначеним на посаду наказом начальника УМВС України в Полтавській області №202 о/с від 12.12.2007 року, маючи спеціальне звання старшого лейтенанта, будучи службовою особою - працівником правоохоронного органу, здійснюючи свої функції представника влади, 23.01.2009 року приблизно 10 год. ОСОБА_2 без жодної підстави, порушуючи вимоги ст.6 КПК України в редакції 1960 року, де зазначені підстави та порядок затримання підозрюваного у вчиненні злочину, затримав та доставив гр.-на ОСОБА_5 до свого службового кабінету №10, розташованого по проспекту 50 років Жовтня,28 в м. Кременчуці, де шляхом застосування психологічного тиску, погроз, фізичної сили, умисно наніс тому удари руками в область грудної клітини, спричинивши таким чином фізичний біль, надів на голову ОСОБА_5 протигаз, після чого поліетиленовий пакет, перекривши таким чином дихання, та діючи з перевищення своїх службових

повноважень, що супроводжувалося насильством з метою штучного нарощування показників по розкриттю злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, примусив ОСОБА_5 оговорити себе у вчиненні злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів: незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу.

Коли ОСОБА_5 змушений був погодитися на незаконну вимогу ОСОБА_2, останній зобов'язав його прибути до службового кабінету №10, розташованого по проспекту 50 років Жовтня,28 в м. Кременчуці 27.01.2009 року на 9 год.

З метою фальсифікації документів щодо придбання та зберігання ОСОБА_5 наркотичного засобу, ОСОБА_2 27.01.2009 року в своєму службовому кабінеті передав - збув ОСОБА_5 наркотичний засіб, який мався в нього в кабінеті. Згідно висновку судової хімічної експертизи №344 від 12.02.2009 року надана на експертизу речовина рослинного походження зеленого кольору має ботанічні ознаки рослини коноплі, містить тетрагідроканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 13,239 грами, що не є великим розміром.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 надав слідчій дії - вилученню наркотичного засобу у ОСОБА_5, достовірності: підробив документи - пояснення ОСОБА_5 щодо вилучення у нього наркотичного засобу, яке змусив його написати власноручно під диктовку у кабінеті №10, розташованого по проспекту 50 років Жовтня в м. Кременчуці. До самого вилучення. ОСОБА_5, зазнавши попередньо фізичний вплив від ОСОБА_2, вимушено погодився та під примусом останнього написав пояснення щодо вилучення у нього наркотичного засобу, та аналогічне пояснення на ім'я прокурора м. Кременчука. Також ОСОБА_2 підробив пояснення понятих без зазначення їх анкетних даних, щодо обставин вилучення у ОСОБА_5 наркотичного засобу.

Після цього ОСОБА_2, ввівши в оману дільничного інспектора Бахмуцького В.В..будучи наставником у останнього, та показуючи приклад, як потрібно виконувати свої службові обов'язки, сказав останньому, який не усвідомлював незаконності цих дій, написати протокол огляду від 27.01.2009 року про вилучення у ОСОБА_5 наркотичного засобу.

Продовжуючи фальсифікацію причетності ОСОБА_5 до злочину, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вийшли з приміщення відділення міліції в мікрорайоні "Молодіжний" Автозаводського РВ КМУ ГУМВС України в Полтавській області та направились до зупинки громадського транспорта "Аврора", що розташований по проспекту 50 років Жовтня в м. Кременчуці, де поряд з магазином "Перлина" по проспекту 50 років Жовтня, залучивши двох понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в їх присутності, надаючи своїм діям видимість достовірності, вилучив у ОСОБА_5 збутий ним же наркотичний засіб. При цьому ОСОБА_2 власноручно вніс анкетні дані понятих в раніше підроблені офіційні документи: пояснення ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Повернувшись до приміщення МВМ Автозаводського РВ КМУ ГУМВС України в Полтавській області ОСОБА_2 з метою проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України в редакції 1960 року та порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5, передав підроблені документи про вилучення у ОСОБА_5 наркотичного засобу разом з рапортом до чергової частини, де його було зареєстровано у ЖРЗПЗ за № 261/791 від 27.01.2009 року та перевірку по даному факту в порядку ст.97 КПК України в редакції 1960 року було доручено проводити ОСОБА_2

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 спричинена істотна шкода охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_5 та державним і громадським інтересам у вигляді підриву авторитету органу державної виконавчої влади - Автозаводського РВ КМУ ГУМВС України в Полтавській області, що виразилося в штучному нарощуванні показників, утворенні у суспільстві уявлення боротьби із незаконним обігом наркотиків.

Обвинувачений ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить вирок суду щодо нього скасувати, а кримінальне провадження закрити за відсутністю події кримінального правопорушення на підставі ст.ст. 284, 417 КПК України.

Зазначає, що суд першої інстанції належним чином не аналізував усі зібрані по справі докази, зокрема дав не належну оцінку показанням свідків, потерпілих та обвинуваченого.

Вважає, що досудове та судове слідство проведено поверхово та однобічно і не є об'єктивним. Всі його показання були підтверджені показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_11, Логвин, ОСОБА_12, та інших, але суд не прийняв їх до уваги, а головним доказом по справі визнав показання потерпілого ОСОБА_5, при цьому ні слідством ні судом, не було перевірено останнього на можливість керувати своїми вчинками та розуміти значення своїх дій, так як він стояв на обліку в психоневрологічному диспансері м.Кременчука.

А свідок ОСОБА_6, показання якого суд визнав достовірними, на протязі досудового слідства та судового слідства міняв свої показання.

Вважає, що у місцевого суду була упереджена позиція щодо визнання його винуватим.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 закрити на підставі ст.ст. 284, 417 КПК України з-за відсутністю в його діяннях складу кримінального правопорушення.

При цьому вказує, що місцевий суд повторно розглядаючи справу не виконав вказівки суду касаційної інстанції, не дав належної оцінки доказам по справі, внаслідок чого його висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Висновок суду, про те, що ОСОБА_2 перебуваючи на посаді старшого інспектора вчинив слідчі дії з порушенням норм кримінально - процесуального закону, не ґрунтуються на доказах по справі, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні докази про прийняття останнім рішень, що відносяться до компетенції слідчого, оформлення цих рішень процесуальними документами, складання яких передбаченого КПК та є обов'язковим під час виконання слідчих дій, зокрема, про порушення кримінальної справи, затримання потерпілого ОСОБА_5, допиту останнього в якості підозрюваного тощо.

Не надано судом і належної і оцінки показанням ОСОБА_2В та свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14.

Визнані судом достовірними показання потерпілого ОСОБА_5 про застосування до нього зі сторони ОСОБА_2 недозволених методів слідства, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки не підтвердженні належними доказами.

Вважає, що вирок суду містить суперечливі висновки між обвинуваченням, визнаним судом доведеним та юридичною оцінкою дій ОСОБА_2 за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 365 КК України.

Обрана судом міра покарання обвинуваченому ОСОБА_2 є занадто суворою.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_15 на підтримання апеляційних скарг, думку прокурора Бунецького І.М., який заперечував проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника і просив залишити вирок суду без міни, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг згідно їх меж, вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, ґрунтуються на зібраних у справі та всебічно, повно і обєктивно досліджених судом доказах та є обґрунтованими.

Так, суд обґрунтовано покладені в основу вироку показання потерпілого ОСОБА_5, який під час досудового та судового слідства давав стабільні показання щодо обставин психологічного та фізичного тиску на нього працівником міліції ОСОБА_2, який в результаті таких дій змусив його обмовити себе у причетності до зберігання наркотичних засобів.

ОСОБА_5 зокрема пояснював, що 23.01.2009 року на станцію Стара Мазурівка, де він мешкав приїхав дільничний ОСОБА_2 для затримання раніше судимого ОСОБА_16, який нещодавно звільнився з місць позбавлення волі і разом з останнім дільничний ОСОБА_2 затримав і його - ОСОБА_5 Після цього їх обох привезли до МВМ Автозаводського РВ на сел.. Молодіжному, ОСОБА_5 помістили в кабінеті №10, де ОСОБА_2 змушував його взяти на себе незаконне зберігання кастету та коноплі, пояснюючи при цьому, що за це йому - ОСОБА_5 нічого не буде, і він отримує в суді іспитовий термін. Він не погоджувався з дільничним, тому ОСОБА_2 почав застосовувати до нього недозволені методи слідства, а тому переживаючи за своє життя та здоровя, ОСОБА_5 погодився взяти на себе незаконне зберігання наркотичного засобу, яке йому запропонував ОСОБА_2 При цьому останній сказав, щоб він прийшов у вівторок 27.01.2009 року.

Після того, як він був відпущений ОСОБА_2, ОСОБА_5, направився до своєї тітки ОСОБА_17, якій повідомив про тортури з боку дільничного ОСОБА_2, а та запропонувала йти до відділу внутрішньої безпеки та все розповісти. 26.01.2009 року пішов до служби внутрішньої безпеки, де все розповів і написав про неправомірність дій з боку дільничного ОСОБА_2

27 січня 2009 року всі дії, які виконував ОСОБА_2, він записав на диктофон, який потім надав працівникам служби внутрішньої безпеки.

Зокрема, в кабінеті ОСОБА_2 він написав пояснення під диктування , що нібито знайшов коноплю, висушив, 2 рази курив, після чого поклав до себе в кишеню, і після цього його затримали працівники міліції біля магазину. Крім того з цього приводу працівники міліції ОСОБА_2 і ОСОБА_6 складали і інші документи стосовно нього.

Після цього дільничні інспектори Приходько В.В. та Бахмуцький В.В. вивели його на вулицю, залишили його на 10 хвилин, а після того як прийшли, повернулися всі разом до кабінету №10. Хтось з них поклав на стіл газетний згорток, ОСОБА_2 повідомив, що в ньому знаходиться конопля. Після цього він відправив ОСОБА_5, на ринок купити піцу, давши йому гроші, потім відправляли його до магазину ще декілька разів. Хтось з них - ОСОБА_2 чи ОСОБА_6, поклали до його кишені згорток з коноплею, і після цього ОСОБА_2 повідомив, що вони йдуть вилучати у нього коноплю. Втрьох вони підійшли до магазину «Жемчужина», ОСОБА_2 знайшов двох понятих, і в їх присутності вилучив у нього коноплю, яку опечатали. За це ОСОБА_2 дав йому 2 пластикові пляшки самогону

Крім того, будучи допитаним в ході судового засідання від 24.07.2012 року, Кременчуцьким райсудом Полтавської області, потерпілий ОСОБА_5, підтвердив свої показання, дані ним як в ході досудового розслідування, так і в судовому засіданні, проведеному при розгляді кримінальної справи відносно ОСОБА_2 Автозаводським райсудом м. Кременчука в жовтні 2010 року.

Показання потерпілого ОСОБА_5 надані ним під час судових засідань повністю узгоджуються з його показаннями під час проведення досудового слідства , а саме під час проведення відтворення і обстановки події злочину від 15.10.2009 року та під час його допиту в якості потерпілого 18.02.2009 року слідчим прокуратури.

Показання потерпілого також повністю узгоджуються і з іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до висновку хімічної експертизи, речовина рослинного походження, яку ОСОБА_2 передав ОСОБА_5, а потім вилучив у нього, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, вагою 13,239 гр. (т.1 а.с.50-57); протоколом огляду документів, в ході якого був оглянутий журнал реєстрації злочинів, пригод та подій МВМ Автозаводського РВ, згідно з яким 27 січня 2009 року о 15 год. проведена реєстрація матеріалів відносно ОСОБА_5 (т.1 а.с.94-98).

В ОСОБА_18 судово-медичного обстеження ОСОБА_5 №135 від 31.01.2009 року та висновку судово-медичної експертизи №253 від 24.02.2009 року, з пояснень експерту самим ОСОБА_5 в «Обстоятельствах дела» записано, що 23.01.2009 року працівники міліції забрали його з дому і відділення міліції, де підсунули наркотичний засіб, заставляли визнати, що він приймає наркотичний засіб , надягали наручники, протигаз, наносили удари кулаками в живіт. На момент судово- медичного обстеження у ОСОБА_5 ніяких тілесних ушкоджень не виявлено.

За результатами службової перевірки щодо неправомірних дій старшого дільничного інспектора СДІМ Автозаводського РВ Кременчуцького МУ ГУМВС України в Полтавській області ОСОБА_2 відносно ОСОБА_5 від 29.01.2009 року, встановлено факт збуту саме ОСОБА_2 наркотичного засобу ОСОБА_5, фальсифікацію матеріалів дослідної перевірки з метою незаконного притягнення останнього до кримінальної відповідальності. Зазначена перевірка була здійсненна по заяві в СВБ ГУБОЗ МВС потерпілого ОСОБА_5 після застосування обвинуваченим по відношенню до нього неправомірного психологічного та фізичного тиску з метою досягнення самообмови у вчинені ним неіснуючого злочину. Відповідно всі подальші дії обвинуваченого ОСОБА_5 фіксував на диктофон, а саме фальсифікації пояснень про скоєння ним злочину в сфері наркообігу та складення незаконного протоколу про вилучення у нього наркотичної речовини і тільки після цього фальсифікованого вилучення наркотичної речовини. Таким чином достовірність висновків службової перевірки стосовно незаконних дій ОСОБА_2 у колегії суддів не викликає сумнівів. Вказаний аудіо запис судом першої інстанції, як самостійний доказ, вірно визнаний не легітимним, внаслідок відсутності передбачених діючим законодавством процесуальних підстав для проведення процедури фіксації здійсненої ОСОБА_5 після звернення в СВБ ГУБОЗ. Але підстави для визнання його неправомірним під час проведення перевірки СВБ ГУБОЗ дій ОСОБА_2- відсутні.

Достовірність показань потерпілого також підтверджується протоколом від 27.01.2009 року згідно якого у ОСОБА_5 виявлено і вилучено дві пластикові пляшки обємом по 0,5 літри з рідиною білого кольору, яка зі слів ОСОБА_5 є горілкою саморобного виробництва, які йому віддав дільничний ОСОБА_2 після того, як він погодився підписати документи щодо вилучення у нього 27.01.2009 року наркотичного засобу.

Відповідно до довідки №179 від 30.01.2009 року з Кременчуцького обласного наркодиспансеру ОСОБА_5 на обліку не перебуває , що на явно спростовує твердження обвинуваченного ОСОБА_2 про неадекватність заяв потерпілого, який наркотичні речовини не вживає.

Згідно матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню №12013180410000505 за фактом виявлення трупу невідомого чоловіка 20-30 років, який був виявлений на залізничних шляхах по з/п 281 км 05.12.2013 року, і який згідно висновку судово-медичної експертизи помер від гострої серцево-судинної недостатності, яку викликало захворювання серця - кардіоміопатія, в ході впізнання ОСОБА_18 було встановлено, що це труп ОСОБА_5

Постановою слідчого СВ ЛВ на ст. Кременчук від 27.12.2013 року закрито кримінальне провадження №12013180410000505 у звязку з відсутності події кримінального правопорушення. (Раніше до потерпілого ОСОБА_5 застосовувались заходи забезпечення безпеки, які були скасовані внаслідок значного перебігу часу). Відповідно суд першої інстанції не мав можливості дослідити заяви обвинуваченого про наявність у потерпілого психічних розладів. Відповідно до показань ОСОБА_5 та його поведінки в судових засіданнях до моменту його гибелі, відсутні підстави стверджувати , що поведінка потерпілого була якимсь чином не адекватна.

Крім того, судом надана обєктивна оцінка показанням свідка ОСОБА_6 який на той час тільки призначився на посаду дільничного інспектора міліції Автозаводського РВ м. Кременчука, та який підтвердив, що 27 січня 2009 року за пропозицією та вказівкою ОСОБА_2В.( у якого фактично проходив стажування), склав протокол огляду місця події про вилучення у ОСОБА_5 наркотичного засобу, після чого з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 пішли на вулицю, де в присутності понятих ОСОБА_2 вилучив у ОСОБА_5 наркотичний засіб, який перед цим ОСОБА_2 поклав ОСОБА_5 до лівої кишені штанів. При відтворенні з ним обстановки та обставин події злочину ОСОБА_19 деталізував яким чином ОСОБА_2 дав потерпілому наркотичний засіб, вказав, що протокол про вилучення та пояснення понятих ОСОБА_2 заготовив раніше.

Внаслідок морального тиску від колег - працівників міліції, які підтримували ОСОБА_2 та самого обвинуваченого, вимушений був залишити службу та звільнитися. Вказаний факт і пояснює розбіжності в показаннях ОСОБА_19 на користь обвинуваченого.

Згідно постанови від 7.02. 2009 року кримінальна справа відносно ОСОБА_6 закрита за відсутністю в його діях складу злочинів передбачених ст. ст. 364 ч. 3, 366 ч.2 КК України.

Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_20 пояснив, що наприкінці січня 2009 року в другій половині дня до нього, як старшого уповноваженого 17-го відділу внутрішньої безпеки, звернувся гр-н ОСОБА_5, який повідомив, що дільничний ОСОБА_2 доставив його до МВМ Автозаводського РВ КМВ на сел. Молодіжному, де змушував взяти на себе незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, застосовував до нього тортури. На підставі вказаного, попросив написати ОСОБА_5 заяву, яку в той же день ввечері відвіз до Полтавського обласного відділу внутрішньої безпеки. Крім того, ОСОБА_5 пізніше передав здійснений ним аудиозапис (за допомогою диктофона на підставі ст. 66 ч.2 КПК України в ред. 1960 року.) дій ОСОБА_2 під час складання фальсифікованого протоколу та вилучення після цього наркотичної речовини. Відповідно вважається що висновок проведеної перевірки є максимально достовірним та обґрунтованим.

Свідок ОСОБА_17 тітка ОСОБА_5, вказувала, що 23 січня 2009 року ОСОБА_5 прийшов до неї додому і розповів, що працівник міліції побив його і примушував оговорити себе у вчиненні одного із злочинів. З його слів, під впливом погроз і одягання на нього протигазу, з перекривання дихання, а також поліетиленового пакету на голову, він втрачав свідомість і змушений був погодитися. Вона порадила йому звернутися до співробітників внутрішньої безпеки, що він і зробив. 27 січня 2009 року ОСОБА_5 повернувся до неї пізно і розповів, що міліціонер в своєму службовому кабінеті передав йому травку, а після чого ще з одним міліціонером вони вийшли на ринок, де в присутності понятих цей наркотичний засіб було у нього вилучено.

В грудні 2013 року ОСОБА_5 був знайдений мертвим, його впізнали і захоронили.

Допитані судом свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили, що були понятими на початку 2009 року, коли дільничний ОСОБА_2 вилучив у молодого чоловіка паперовий згорток з речовиною рослинного походження. Раніше зазначали , що в протокол вилучення були дописані тільки їх призвища.

Свідок ОСОБА_13 підтвердив суду, що у його провадженні, як слідчого, перебувала кримінальна справа щодо ОСОБА_16 в ряді злочинів, останнього неодноразово доставляв дільничний ОСОБА_2, зокрема і в січні 2009 р. Скарг на ОСОБА_2 ОСОБА_16 не заявляв. ОСОБА_5 йому не знайомий. Підтвердив факт того , що ОСОБА_2 пропонував йому в зазначений час здійснити як слідчому, виїмку наркотичної речовини. ( яку після цього здійснив сам обвинувачений).

Свідок ОСОБА_14 водій чергового автомобіля МВ Автозаводського РВ на с. Молодіжному підтвердив факт доставки ОСОБА_5 обвинуваченим в МВ РВ на сел.. Молодіжному, як про це і вказував потерпілий. Згідно протоколу впізнання від 25.02.2009 року ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_14 як особу водія міліцейського автомобіля який доставляв його МВМ Автозаводського РВ при обставинах вище зазначених.

Крім того ОСОБА_2 подав рапорт на імя в.о. начальника МВМ Автозаводського РВ КМУ ГУМВС України в Полтавській області про вилучення у ОСОБА_5, наркотичного засобу. Написання ОСОБА_2, рапорту на імя в.о. начальника МВМ Автозаводського РВ КМУ ГУМВС України в Полтавській області регламентовано внутрішнім порядком доповіді посадових осіб про виявлені ними правопорушення та є підставою для реєстрації такого правопорушення і може бути підставою для порушення кримінальної справи за фактами вказаними в ньому. Зазначений рапорт був належним чином зареєстрований в журналі реєстрації заяв та повідомлень про злосини, що вчинені або готуються за № 261\79127.01.2009 року.

Свідок ОСОБА_11 підтвердив факт надання рапорту обвинуваченим ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_5

Крім того показання ОСОБА_5 також підтверджуються власноручно написаними поясненнями на ім.*я прокурора, протоколом огляду від 27.01. 2009 року під час якого було вилучено ОСОБА_2 у потерпілого 13, 239 гр. канабісу згідно висноку експертизи № 344.

Показання свідка ОСОБА_10 на користь обвинуваченого про те , що ОСОБА_5 не доставлявся 23.01.2009 року до службового кабінету ОСОБА_21 спростовуються вище наведеними доказами і обумовлені їх службовими відносинами та відповідними стосунками.

Судом першої інстанції була також надана належна оцінка показанням свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_14, ОСОБА_24, ОСОБА_12, ОСОБА_25 у їх сукупності, які не можуть бути вагомою підставою для задоволення апеляційних вимог обвинуваченого та його захисника.

Таким чином колегія суддів вважає , що фактичні обставини скоєння обвинуваченим інкримінованих йому злочинів встановлені належним чином та в повному обсязі.

За цих обставин, дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані судом за ст.ст. 307 ч. 2, 365 ч.2, 366 ч.1 КК України.

Правильно місцевим судом застосовані і вимоги ч.1 ст. 49 КК України, згідно яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки у разі вчинення нею злочину невеликої тяжкості.

Оскільки ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, який є злочином невеликої тяжкості, а з дня вчинення минуло більше 3 років, його правомірно звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст. 49 КК України.

При обранні покарання обвинуваченому суд першої інстанції виходив із загальних засад призначення покарань, передбачених ст. 65 КК України, та врахував ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_2 злочинів за ч.2 ст. 307 та ч.2 ст. 365 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими, відношення обвинуваченого до вчинених кримінальних правопорушень, який вину не визнав повністю, дані, що характеризують його особу, обставини, які помякшують покарання, зокрема, те що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, знаходження на утриманні неповнолітньої дитини, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що перевиховання обвинуваченого можливе лише в місцях позбавлення волі з врахуванням характеру вчинених ним злочинів, які супроводжувалися фізичним та психічним насильством до потерпілого, злочинами заподіяна істотна шкода охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадянина ОСОБА_5, а також державним інтересам у вигляді підриву авторитету органу державної виконавчої влади МВС України та визначив йому покарання в мінімальних межах санкції статей обвинувачення з врахуванням положень ч.1 ст. 70 КК України.

Обране місцевим судом покарання, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів і підстав для його помякшення та звільнення останнього від відбування покарання згідно ст. 75 КК України, колегія суддів не вбачає.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає вирок місцевого суду законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 376, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 22 березня 2016 року, щодо ОСОБА_2 без зміни.

С У Д Д І:

ОСОБА_1 ОСОБА_26 ОСОБА_27