Ухвала суду № 64795181, 14.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/285/17 Справа № 190/1343/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Джерелейко О.Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Джерелейко О.Є.,

суддів Іванової А.П., Крот С.І.

за участю секретаря судового засідання Гички Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12016040550000372 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Пятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_2 на ухвалу Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 квітня місяця 03 дня, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3,-

якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України, повернуто прокурору

за участю

прокурора Грамми О.А.

представника цивільного позивача

ТОВ УСГ «Дніпро» ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі /а.с.п.147-151/ прокурор прокуратури Пятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 року, призначити новий судовий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Судом не зазначено підстав для повернення обвинувального акту. Фактичні обставини викладені так, як прокурор вважає їх встановленими.

Так, сторона обвинувачення вказує, що допущена помилка в обвинувальному акті щодо дати його складання є технічною помилкою, а не грубим порушенням норм КПК України, як про те вказує суд першої інстанції.

Також досудовим розслідуванням допущено технічну помилку, а саме не вказано повідомлення захисника про завершення досудового розслідування, однак останнє знаходиться в матеріалах кримінального провадження, яке також містить дані про визнання осіб цивільними позивачами.

Звертає увагу, що потерпілий по справі скористався своїм правом на ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, яке відбулося 29 червня 2016 року, відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, а тому вважає, що суд безпідставно повернув обвинувальний акт прокурору на підставі п.3) ч.3 ст.314 КПК України.

Ухвалою Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 рокуобвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12016040550000372) за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України, повернуто прокурору.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначив, що після повернення обвинувального акту ухвалою Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2016 року прокурором складено новий обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за тією ж нормою КК України ч.2 ст.355 КК України, проте з незрозумілих підстав, які не зазначені в обвинувальному акті, державним обвинувачем змінено зміст обвинувачення з формулюванням обвинувачення, яке не передбачене вказаною ним нормою ч.2 ст.355 КК України.

Вказав, що відсутність формулювання обвинувачення суттєво впливає на право обвинувачених мати повну, вичерпну інформацію про характер, обсяг і причини обвинувачення для реалізації свого права на захист.

У повернутому судом 20 липня 2016 року обвинувальному акті в даному кримінальному провадженні за ч.2 ст.355 КК України вказано, що малися достатні підстави для обвинувачення ОСОБА_3 у «примушуванні до виконання цивільно-правових зобовязань, поєднане з пошкодженням майна».

За поданим та затвердженим прокурором 27 жовтня 2016 року обвинувальним актом ОСОБА_3 «обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України, - тобто у примушуванні до виконання цивільно-правових зобовязань шляхом пошкодження майна».

В той же час, за нормою ч.2 ст.355 КК України кваліфікуючою ознакою примушування до виконання цивільно-правових зобовязань, окрім іншого є таке: «повязане з пошкодженням майна», тоді як прокурором дану ознаку у висунутому обвинувачені за вказаною нормою ч.2 ст.355 КК України визначено як спосіб виконання злочину примушування шляхом пошкодження майна, що не передбачено диспозицією даної статті Особливої частини КК України, у звязку з чим обвинуваченому фактично предявлено обвинувачення з формулюванням, яке не передбачене зазначеною прокурором правовою нормою статті Особливої частини КК України, що є грубим порушенням положень КПК України.

Також обвинувальний акт не містить зазначення жодних обставин вчинення дій/бездіяльності обвинуваченого, які визначені за обвинувальним актом як примушування (вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобовязання) потерпілого до виконання зобовязання, як і не вказано, яке саме цивільно-правове зобовязання, в якій формі (передача майна та/або виконання робіт та/або надання послуг та/або сплата грошей) та в якому розмірі обвинувачений примушував виконати потерпілого та/або будь-яку іншу особу за обставинами, викладеними в обвинувальному акті.

Відповідно до останньої сторінки, суд першої інстанції вказав, що обвинувальний акт складено слідчим СВ Пятихатського ВП Камянського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 13 жовтня 2016 року в приміщенні слідчого відділення даного відділення поліції Пятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, затверджено обвинувальний акт прокурором 27 жовтня 2016 року, в той же час в реєстрі матеріалів досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженні датою складання обвинувального акту зазначено 26 жовтня 2016 року, що суперечить даті, зазначеній в обвинувальному акті, та свідчить про фактичне складення слідчим обвинувального акту до надання доступу до матеріалів досудового розслідування, так і виконання інших вимог за ст.290 КПК України, що є грубим порушенням вимог зазначеної норми.

Згідно з матеріалами обвинувального акту обвинуваченому призначено 18 липня 2016 року (тобто до складання обвинувального акту) захисника, проте реєстр матеріалів досудового розслідування не містить жодних відомостей в порушення ч.1 ст.290 КПК України про повідомлення захисника ОСОБА_5 про завершення досудового розслідування та надання йому як захиснику обвинуваченого доступу до матеріалів досудового розслідування (надані до суду матеріали містять лише додану до обвинувального акту розписку обвинуваченого та його захисника про отримання копії обвинувального акту з додатками), що є грубим порушенням як положень ч.1 ст.290 КПК України, так і права на справедливий суд, передбачений ст.6 Конвенції про права людини та основоположні свободи.

Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, цивільні позивачі (їх представники) були позбавлені можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження за правилами ст.290 КПК України.

Звертає увагу, що процесуальний статус одного із позивачів за обвинувальним актом взагалі не визначено.

Крім того, суд окремо вказав на таку обставину, як неповідомлення захисника про завершення досудового розслідування та надання йому доступу до матеріалів досудового розслідування, підозрюваного повідомлено 25 жовтня 2016 року про завершення досудового розслідування, протокол про надання йому доступу матеріалів досудового розслідування складено 26 жовтня 2016 року. Натомість, потерпілого повідомлено про завершення досудового розслідування також 25 жовтня 2016 року та наступного дня 26 жовтня 2016 року його ознайомлено з матеріалами кримінального провадження, що є грубим порушенням процесуальних норм, які неможливо усунути під час судового розгляду, а тому й прийшов до висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.ст.290,291 КПК України, так і про істотні порушення права на захист підозрюваного.

Відповідно до обвинувального акту в порядку ч.4 ст.110 КПК України, ст.291 КПК України ОСОБА_3 обвинувачується за ч.2 ст.355 КК України примушення до виконання цивільно - правових зобовязань шляхом пошкодження майна.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка підтримала доводи апеляційної скарги, обвинуваченого і його захисника, які заперечували проти вимог апеляційної скарги прокурора, представника цивільного позивача ТОВ УСГ «Дніпро» ОСОБА_4, який підтримав доводи прокурора, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із п.3) ч.3 ст.314 КПК України суд в підготовчому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

На думку колегії суддів суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, згідно якої визначаються вимоги, які ставляться до обвинувального акту.

Відповіднодовимог п.5) ч.2 ст.291 КПК Україниобвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Зазначені вимоги кримінального процесуального закону органом досудового розслідування не дотримані в повному обсязі.

При перевірці колегією суддів матеріалів провадження встановлено, що після усунення недоліків до Пятихатського районного суду Дніпропетровської області повторно надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016040550000372 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.355 КК України, з якого вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у примушуванні до виконання цивільно-правових зобовязань шляхом пошкодження майна. Однак при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті не зазначено, у чому саме полягає примушування - вимога ОСОБА_3 до виконання цивільно-правових зобовязань, у якій формі до потерпілого вона була звернена, крім того, допущено не точне формулювання кваліфікації дій обвинуваченого.

Оскільки при складанні обвинувального акту не викладено всіх обставин за ч.2 ст.355 КК України, відсутні підстави стверджувати, що було виконано вимоги п.5 ч.2 ст.291 КПК України.

Посилання прокурора на можливість зміни обвинувачення відповідно до ст.338 КПК України колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначені недоліки до зміни обвинувачення впливають на реалізацію обвинуваченим права на захист, та права знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

Тому доводи апеляційної скарги прокурора колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до вимог п.1), п.2) ч.2 ст.109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування.

Зазначені в ухвалі суду недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування не є істотним порушенням вимог КПК України.

Невідкриття матеріалів досудового розслідування має наслідки, передбачені ч.12 ст.290 КПК України, та не свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України.

З урахуванням наведеного вище, оскільки встановлена невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України та враховуючи, що зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, таким як презумпція невинуватості та забезпечення права на захист, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог за апеляційною скаргою прокурора та залишення ухвали суду без змін.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Пятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_2 на ухвалу Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 року -залишити без задоволення.

Ухвалу Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України, повернуто прокурору- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області:

___ ____ _____

О.Є. ОСОБА_7 ОСОБА_8 Крот