Рішення № 64795006, 25.01.2017, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

25.01.2017 Єдиний унікальний номер 205/1178/16-ц

Справа №2/205/865/17

205/1178/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Федченко В.М.

за участю секретаря Джурко Ю.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Дніпропетровської міської ради, третя особа: Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності за набувальною давністю,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 12 лютого 2016 року звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що на при кінці 2003 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 запропонував їй сумісне проживання на яке вона погодилась.

1 листопада 2003 року, вона переїхала в квартиру по даній адресі для спільного проживання з ОСОБА_4, на той момент більше ніхто не проживав в цій квартирі.

Починаючи з весни 2004 року ОСОБА_4 почав систематично їздити на заробітки в Херсонську область. Фактично на протязі усього періоду вона сплачувала комунальні послуги за його квартиру.

ОСОБА_4 останній раз знаходився у квартирі в грудні 2005 році, коли забрав всі свої речі і кудись поїхав на заробітки і на даний час місцезнаходження їй його не відоме.

У ОСОБА_4 була донька, яка знаходилась у місцях позбавлення волі, у звязку з чим померла в 2011 році від туберкульозу.

Весь цей час вона в квартирі проживала самостійно та сплачувала комунальні послуги всі ці роки.

Оскільки вона вселилася у квартиру АДРЕСА_1 зі згоди наймача цієї квартири ОСОБА_4, як члена його сім'ї, тривалий час у ній проживає, приймає участь у витратах по її утриманню, зробила капітальний ремонт.

Отже з 2003 року по сьогоднішній день вона проживає в даній квартирі, здійснює обслуговування зазначеної квартири, догляд за нею, добросовісно заволоділа чужим майном, відкрито, безперервно володіє ним, більше десяти років.

Просила суд встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з листопада 2003 року по грудень 2005 року. Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 42 кв. м., в порядку набувальної давності.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилалася на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні первісно заявлені позовні вимоги не визнав. Але в подальшому просив суд винести рішення у справі на свій розсуд.

Третя особа Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції в судове засідання не зявилася, про день і час проведення слухання справи сповіщалася належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Суд вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступним підставам.

У судовому засіданні встановлено, на при кінці 2003 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 запропонував позивачці сумісне проживання.

З 1 листопада 2003 року позивачка проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 з ОСОБА_4 (а.с.12).

Починаючи з весни 2004 року ОСОБА_4 почав систематично їздити на заробітки в Херсонську область. В квартирі за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_4 не проживає з грудня 2005 року, що підтверджується актом про непроживання (а.с.13) і на даний час місцезнаходження його не відоме.

Позивачка з грудня 2005 року сплачувала комунальні послуги за квартиру АДРЕСА_3, що підтверджується копіями квітанцій (а.с.19-46).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з листопада 2003 року по грудень 2005 року дійсно проживали однією сімєю.

Згідно зіст. 344 ЦК Україниособа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність). Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 8Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правиласт.344 ЦК Українипро набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно зіст. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно дост. 57 ЦПК Українидоказами є будь -які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зіст.. 58 ЦПК Україниналежними є докази, які місять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з аналізу нормст.344 ЦК, обставинами, які мають значення для справи, і, які повинен довести саме позивач (ч.1ст.60 ЦПК України), є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

Право власності за давністю володіння, перш за все, може виникнути на придбане для володіння майно, яке відноситься до будь-якої форми власності, крім того, яке вилучено з цивільного обороту. Нерухоме майно може стати предметом набуття за давністю, оскільки вважається, що таке майно існує. В силу ч.1ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знеціненні та зміни їх призначення. Також, обов'язковою ознакою нерухомого майна, як об'єкту матеріального світу, в розумінні вимог матеріального закону, є прийняття такого майна в експлуатацію та реєстрація речового права у встановленому законом порядку.

Достовірність є однією із засад цивільного законодавства, наряду зі справедливістю та розумністю (ст.3 ЦК України). Аналіз вимог чинного законодавства, в яких йдеться про недостовірних учасників цивільних правовідносин, дозволяє зробити висновок, що особу слід вважати добросовісною у тому випадку, коли вона діє без умислу причинити шкоду іншій особі, а також не допускає легковажності або самонадійності чи необережності по відношенню до можливого завдання шкоди. З матеріалів даної цивільної справи вбачається, що фактичне володіння спірним майном не завдало шкоди правам та охороню вальним законом інтересам третіх осіб, а сам факт володіння таким майном з боку позивача не спрямований на спричинення шкоди іншим особам.

Безперервність володіння повинна бути на протязі визначених законом строків і цей строк диференціюється в залежності від об'єкта, в даному випадку для нерухомого майна є таким, що становить 10 років. Також обов'язковою ознакою, необхідною для набуття права власності за набувальною давністю відповідно дост. 344 ЦК Україниє факт відкритого володіння, очевидного для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним, але це не означає, що володілець зобов'язаний спеціально інформувати оточуючих про своє володіння річчю. При цьому перебіг строку набувальної давності прочиняється з моменту володіння.

Як зазначалось, вище для суду є приюдиційною обставина перебування у користуванні та володінні позивача понад 10 років, у тому числі факт існування таких обставин за три роки до набранняЦК Українив ред.. 2004 року. Суд вказує, що за вказаний період часу, спірне майно не було примусово витребувано у позивача законним володільцем в силу індикаційного позову, а фактичне володіння таким майном з боку позивача також не було визнано недобросовісним у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3, здійснюючи обслуговування зазначеної квартири, догляд за нею, добросовісно заволоділа чужим майном, відкрито, безперервно володіє ним у період, більший десяти років. Тому суд вважає, що наявні підстави для визнання за позивачем права власності за набувальною давністю на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 42 кв. м., у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачка не наполягає на стягненні з відповідача на її користь судового збору, сплаченого нею при зверненні до суду.

На підставі викладеного і керуючисьст. 41 Конституції Українист.ст.321,328,344 ЦК України, ст.ст.5,6,10,11, 27,57-60,212-215, 218, 294ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Дніпропетровської міської ради, третя особа: Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності за набувальною давністю задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з листопада 2003 року по грудень 2005 року.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 42 кв. м., в порядку набувальної давності.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Федченко В.М.