Ухвала суду № 64790709, 10.02.2017, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/2535/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 лютого 2017 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Мороз В.О., розглянувши позовнузаяву ОСОБА_1 до Волочиського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про зняття арешту з майна, -

встановила:

07 лютого 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Волочиського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про зняття арешту з майна.

Окрім того, позивач у позовній заяві просить відстрочити сплату судових витрат до вирішення справи по суті.

Так, питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюєтьсяст. 8 Закону України «Про судовий збір» із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 06.12.2016 року, що набрав чинності 01.01.2017 року. А саме: враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. 1ст. 82 ЦПК України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом.

Разом з тим, у відповідності до правової позиції, викладеної у постанові у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014р. "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 10ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Між тим, з урахуванням дії принципу змагальності, питання щодо звільнення від сплати судового збору вправі поставити перед судом позивач шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання, у якому повинно бути наведено обставини, котрі свідчать про незадовільне скрутне матеріальне становище особи, та подати судувідповідні докази. Такими доказами можуть бути, зокрема, документи про рівень доходу позивача, документи про заборгованість за комунальні послуги, документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження, відомості про відсутність рухомого чи нерухомого майна, від яких позивач може отримувати доходи, тощо.

Оскільки, позивач не подав до суду належні докази на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану заяву у встановленийзакономпорядку, клопотання про витребування таких доказів не подав, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

А відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 06.12.2016 року, що набрав чинності 01.01.2017 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

А тому, позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі 640 грн., подавши до суду оригінал квитанції про сплату такого.

Судовий збір підлягає сплаті за такими реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у Хмельницькому районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045535, банк отримувача ГУДКСУ в Хмельницькій області, код банку отримувача (МФО) 815013,рахунок отримувача 31212206700490, код класифікації доходів бюджету 22030001 (ідентифікаційний код суду: 26515061).

Окрім того, позивачем не обґрунтовано позовні вимоги, а саме: не зазначено на підставі чого накладено було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, не долучено доказів, що підтверджують кожну обставину, зокрема, постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт майна.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" передбачено, що позов про зняття арешту з майна може бути предявлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадкахособа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Зміст позовних вимог це певна форма захисту, яку просить позивач. Цей пункт є відображенням прохальної частини позовної заяви. ЦПК України не вимагає від позивача правового обґрунтування позову з посиланням на норму права, однак позивач повинен викласти зміст позовних вимог, обґрунтувавши вимоги позову та зазначити право захисту якого він вимагає вважаючи його порушеним з посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину.

Позивач клопотанняпро витребування доказів не подавав, не зазначив, в чому полягають складнощі з отриманням доказів.

Отже, згідно ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119,120 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, вказану заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 82, 119, 120, 121 ЦПК, України, суддя -

постановила:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору до вирішення справи по суту - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Волочиського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про зняття арешту з майна, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Копію ухвали направити позивачу.

Розяснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: