Ухвала суду № 64783764, 15.02.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/170/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Гут Ю.О.

Доповідач Дьомич Л. М.

УХВАЛА

Іменем України

15.02.2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Дьомич Л.М.

суддів - Письменного О.А.; Мурашка С.І.

з участю секретаря - Федоренко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай» на заочне рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай» про розірвання договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року ОСОБА_3, який представляє інтереси ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай» про розірвання договору оренди землі, укладеного 01 березня 2005 року між ОСОБА_4 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Урожай», який зареєстрований в Голованівському відділі КРФ ДП ЦДЗК 28 березня 2006 року за № 55.

В обґрунтування вимог зазначив, що 01 березня 2005 року між матір'ю позивача ОСОБА_4 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Урожай» укладено договір оренди земельної ділянки, площею 5,54 га, яка розташована на території Молдовської сільської ради Голованівського району. Зазначений договір зареєстрований Голованівським відділом КРФ ДП ЦДЗК 25 березня 2006 року за № 55. Земельна ділянка належала орендодавцю на підставі державного акту серії НОМЕР_1 виданого 18 березня 2002 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4.

ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності за заповітом, виданого 05 листопада 2015 року державним нотаріусом Голованівської районної державної нотаріальної контори Бурдейною Г.І., є власником земельної ділянки розміром 5,54 га, розташованої на території Молдовської сільської ради Голованівського району.

Згідно п. 40 вищевказаного договору оренди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Позивач бажає розірвати вказаний договір. 10 березня 2016 року звернувся до товариства із заявою, листом від 14 березня 2016 року № 16/03/14-1, йому відмовлено у розірвані правочину.

Заочним рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2016 року розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Урожай» 01 березня 2005 року, який зареєстрований в Голованівському відділі КРФ ДП ЦДЗК 28 березня 2006 року за № 55.

СТОВ «Урожай» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволені позову. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме, не враховано, що стороною відповідача зобов'язання за спірним договором оренди не порушені, позивач в супереч ч. 3 ст. 148-1 ЗК належним чином і у передбачені строки не повідомив відповідача про зміну власника земельної ділянки. Сам факт зміни власника не призводить до автоматичного припинення договору оренди землі, а всього лише може бути підставою для такого припинення. СТОВ «Урожай» витратився на державну реєстрацію договору оренди та додаткової угоди до нього, а також на планування посівних площ, що розраховується наперед.

Сторони в судове засідання не з'явились про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.203-205). Від представника відповідача Добровольського В.М. вдруге надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.209-214).

Згідно ч. 1 ст. 303-1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом двох місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Частиною 2 статті 305 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що договором оренди землі від 01 березня 2005 року укладеного між ОСОБА_4 та СТОВ «Урожай», а саме п. 40 передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни, або розірвання правочину.

Вказаний висновок відповідає обставинам справи, яким суд дав належну правову оцінку.

Судом встановлено, що 01 березня 2005 року між ОСОБА_4 та СТОВ «Урожай» укладено договір оренди земельної ділянки, площею 5,54 га, яка розташована на території Молдовської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області. Зазначений договір зареєстрований Голованівським відділом КРФ ДП ЦДЗК 28 березня 2006 року за № 55 (а.с.3-5)

Земельна ділянка, яка є предметом договору, належала ОСОБА_4 на підставі державного акту серія НОМЕР_1, виданого 18 березня 2002 року Голованівською районною державною адміністрацією Ради народних депутатів, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № НОМЕР_5 (а.с.8).

05 травня 2011 року між ОСОБА_4 та СТОВ «Урожай» укладено додаткову угоду до договору оренди, якою продовжено термін дії договору на 10 років (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, згідно копії свідоцтва про шлюб змінено прізвище з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4» (а.с.22;24).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 листопада 2015 року, серії НОМЕР_2, посвідченого державним нотаріусом Голованівської районної державної нотаріальної контори Голованівського району Кіровоградської області Бурдейною Г.І., позивач ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_4 успадкував земельну ділянку № НОМЕР_4 розміром 5,5428 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована на території Молдовської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області (а.с.7).

10 березня 2016 року позивач на підставі п. 40 договору оренди звернувся до СТОВ «Урожай» із письмовою заявою про небажання продовжувати строк дії договору, листом від 14 березня 2016 року № 16/03/14-1, відповідачем відмовлено у розірвані правочину (а.с.9-10).

Відповідно до ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти будь-які дії щодо свого майна. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 148-1 Земельного Кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Згідно п. 40 договору оренди укладеного 01 березня 2005 року між ОСОБА_4 та СТОВ Урожай» «перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору».

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 781 ЦК України договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки право власності на орендовану земельну ділянку перейшло від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця), враховуючи вищезгадані правові норми та умови договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди.

Відповідно до положень ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладаючи спірний правочин сторони дійшли згоди щодо усіх його істотних умов, зокрема, пунктом 40 передбачена можливість розірвання цього договору у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, при цьому, що цей пункт договору узгоджується із положеннями ЦК України та ст. 32 Закону України «Про оренду землі». Тобто, новий власник, який набув право власності на орендовану земельну ділянку після смерті орендодавця має право в односторонньому порядку розірвати договір оренди з підстав, визначених договором.

Після смерті ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку, яка є предметом договору оренди від 01 березня 2005 року, перейшло до її спадкоємця ОСОБА_2, який став її новим власником та вимагає розірвання даного правочину, що передбачено чинним законодавством та умовами договору.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач в супереч ч. 3 ст. 148-1 ЗК належним чином і у передбачені строки не повідомив орендаря про зміну власника земельної ділянки, не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки даною нормою визначений прядок повідомлення орендаря про перехід права власності на земельні ділянки до нового власника. Недотримання позивачем положень ч. 3 ст. 148-1 ЗК не впливає на дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що рішення суду ухвалене з порушенням норм права, а відтак є незаконним

Рішення в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу стороною позивача не оскаржується.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведеності відповідачем фактів порушення його прав, свобод та інтересів та виходячи з визначених ст. 1 ЦПК України завдань цивільного судочинства правомірно задовольнив позов.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч. 1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. 304, ст. 307, ст. 308, ст. 313, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У ХВ А Л И Л А:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай» - відхилити.

Заочне рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: