Ухвала суду № 64783650, 14.02.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/29/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Бугайченко Т. А.

Доповідач Франко В. А.

УХВАЛА

Іменем України

14.02.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючої судді :Франко В.А.

Суддів: Потапенка В.І., Черненко В.В.

За участі секретаря Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_8 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 9 лютого 2016 року, і

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулась в суд з вище зазначеним позовом і просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна сестра - ОСОБА_7. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1, недоотримана пенсія та грошові вклади, що знаходяться на зберіганні у територіальному відокремленому відділенні № 100110/0149 філії Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк». Після смерті сестри вона з заявою про прийняття спадщини не зверталась, оскільки сестра за життя повідомила, що складе заповіт на ОСОБА_4

За життя сестра заповіту так і не склала, ОСОБА_4 прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на все майно сестри. На початку 2015 року вона дізналась що спадкоємцем після смерті сестри також являється її двоюрідна племінниця - ОСОБА_3, яка в судовому порядку домоглася визнання свідоцтва про право на спадщину отриманого ОСОБА_4 недійсним.

Вважає, що дії ОСОБА_3 не відповідають волі її сестри, тому вона як спадкоємець другої черги не може дозволити, щоб спадкове майно отримала майже стороння особа, яка за життя навіть не цікавилася життям спадкодавця. 24.07.2015 року вона звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 але нотаріус відмовив їй у прийнятті вказаної заяви, посилаючись на пропуск шестимісячного строку встановленого законом для прийняття спадщини. Тому вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 9 лютого 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду в апеляційній скарзі представника позивача ОСОБА_8 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Зазначається ,зокрема, що суд безпідставно дійшов такого висновку не взявши до уваги показання свідків, пояснення позивача і третьої особи. Неподання позивачем заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк пов'язано з несвоєчасним інформуванням про смерть спадкодавця та з моральних міркувань.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_8 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_4 ОСОБА_9 погодився з апеляційною скаргою, заперечуючи проти доводів рішення суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції представник Олександрійської міської ради та ОСОБА_3 не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином згідно зворотних повідомлень, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив: що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7, яка являється рідною сестрою ОСОБА_2 що підтверджується копіями свідоцтва про смерть, свідоцтв про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про шлюб (а.с.5,7-9).

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1, грошових вкладів та суми неотриманої пенсії (а.с.61-66)

За життя ОСОБА_7 склала заповіт, яким належну квартиру АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_10 (а.с.46 зворотний бік). Проте ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер (а.с.49 зворотний бік).

Суд першої інстанції зазначив, що 01 жовтня 2012 року з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 звернувся ОСОБА_4 якому 23 жовтня 2013 року було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно , що складається з квартири АДРЕСА_1, яке було зареєстровано в реєстрі за № НОМЕР_1 та Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з права на недоотриману пенсію і грошових вкладів, яке зареєстровано в реєстрі за № НОМЕР_2 (а.с.76).

29 вересня 2014 року з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 звернулась ОСОБА_3 яка являється її двоюрідною племінницею ( а.с. 81 зворотний бік, 84-87).

Суд першої інстанції встановив, що рішеннями Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 листопада 2014 року та апеляційного суду Кіровоградської області від 04.02.2015 року Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_7 видане 23 жовтня 2013 року на ім'я ОСОБА_4 та зареєстроване в реєстрі за № НОМЕР_1 визнано недійсним та його реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасовано (а.с. 88-92).

Суд першої інстанції зазначив, що 24 липня 2015 року до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 звернулась ОСОБА_2 якій приватний нотаріус Олександрійського міського нотаріального округу Кіровоградської області Куліш Л.Г. постановою від 24.07.2014 року відмовив у прийняті поданої нею заяви (а.с. 93-94)

Відповідно до статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Така правова позиція викладена і в Постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року по справі № 6-85 цс-12, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Дослідивши надані по справі докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з тих підстав, що позивач з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталась та нотаріус їй у прийняті заяви про прийняття спадщини не відмовляв. Доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачем не було надано до суду.

Як вбачається зі змісту позовних вимог а тож з пояснень, які надав представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_8 в суді апеляційної інстанції , позивач свідомо не скористалась своїм правом своєчасно подати заяву для прийняття спадщини з морально-етичних міркувань.

Доводи позивача та її представника про небажання, щоб спадщину прийняла ОСОБА_3 не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.

Колегія суддів, приймаючи до уваги встановлені обставини, вважає, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів позовної заяви та наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів позовної заяви та наданих сторонами доказів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами. Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_8 - відхилити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 9 лютого 2016 року - залишити без змін

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча суддя: В.А. Франко

Судді: В.І. Потапенко

В.В.Черненко