Ухвала суду № 64782438, 16.02.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/5565/16-ц 16.02.2017 16.02.2017 16.02.2017

Провадження №22-ц/784/563/17

Справа № 487/5565/16-ц Головуючий першої інстанції: Нікітін Д.Г.

Провадження № 22-ц/784/563/17 Суддя-доповідач Апеляційного суду: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Коломієць В.В.

суддів Данилової О.О., Лівінського І.В.,

із секретарем судового засідання Шагай О.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОПІК-Україна» (далі ТОВ «ЕКОПІК-Україна») на ухвалу судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 04 листопада 2016 року, постановлену у справі за позовом ОСОБА_5 ОСОБА_5 Тодорова до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, державного реєстратора Департамента державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_6 про визнання дій неправомірними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2016 р. ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, державного реєстратора Департамента державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_6 про визнання дій неправомірними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно.

Позивач зазначав, що 15 березня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Банк «Морський» та Приватним підприємством «ВІКІ» було укладено кредитний договір № 460312-КЮ, з метою забезпечення зобовязань за яким між Банком та ним (ОСОБА_5Т.) було укладено іпотечний договір № 480 від 15 березня 2012 року. Предметом іпотеки за вказаним договором є належний позивачу на праві власності нежитловий обєкт, що знаходиться за адресою: вул. Комсомольська, 101а, м. Миколаїв, Миколаївська область. 18 липня 2014 року між ПАТ Банк «Морський» та ТОВ «ЕКОПІК-Україна» було укладено нотаріально посвідчений договір відступлення права вимоги № 486, за яким до останнього перейшло право вимоги за іпотечним договором № 480 від 15 березня 2012р.

Як вказав позивач, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 6267817 від 05 липня 2015 року він дізнався, що його право власності на вказане нерухоме майно 26 лютого 2015 року було переоформлено на ТОВ «ЕКОПІК-Україна». Підставою внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стало Рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 19776904 від 04 березня 2015 року. З даної інформаційної довідки вбачається, що підставою виникнення права власності у ТОВ «ЕКОПІК-Україна» на іпотечне майно зазначено договір іпотеки № 480 від 15 березня 2012 року (зі змінами до нього).

На думку позивача, право власності на зазначене нерухоме майно було зареєстровано за ТОВ «ЕКОПІК-Україна» неправомірно, оскільки державним реєстратором ОСОБА_6 не дотримано вимог Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. № 868., зокрема, держреєстратором не перевірено отримання ОСОБА_5 письмової вимоги іпотекодержателя про виконання зобовязання із попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, а також здійснення іпотекодержателем оцінки предмета іпотеки на момент набуття ним права власності на цей обєкт нерухомості.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати неправомірними дії державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_6 щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 19776904 від 04 березня 2015 року та скасувати вказане рішення державного реєстратора.

Ухвалою судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 04 листопада 2016 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 09 грудня 2016 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено до участі у справі ТОВ «ЕКОПІК-Україна».

В апеляційній скарзі ТОВ «ЕКОПІК-Україна», посилаючись на порушення судом норм процесуального права щодо підсудності, просило скасувати ухвалу про відкриття провадження та передати це питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Отже, виходячи зі змісту вищевказаної норми закону, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, тобто, позовів щодо будь-яких вимог, повязаних з правом особи на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно або спорів з приводу невиконання умов договору стороною, обєктом якого є нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову ОСОБА_5 є спір щодо речових прав на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: вул. Комсомольська, 101а, м. Миколаїв, тобто, у Заводському районі м. Миколаєва.

Отже, даний позов виник з приводу нерухомого майна.

Враховуючи викладені обставини та положення ч.1 ст. 114 ЦПК України закону, суддя Заводського районного суду м. Миколаєва відкрив провадження у справі за даним позовом ОСОБА_5 з дотриманням правил ст. 114 ЦПК України щодо підсудності спору.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на положення ст. 109 ЦПК України не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у даній статті визначається загальна територіальна підсудність цивільних справ і положення її застосовуються завжди, якщо у статтях 108, 110-114 цього Кодексу не передбачено інше. Так, згідно розяснень, викладених у п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 3 від 01.03.2013р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги про те, що позов заявлено ОСОБА_5 до неналежних відповідачів, не можуть бути прийняті до уваги. Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. За змістом ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд не наділений правом за власною ініціативою заміняти неналежного відповідача належним, або залучати до участі у справі іншу особу як співвідповідача, оскільки вчинення таких процесуальних дій можливо виключно за клопотанням позивача.

Як вбачається зі звукозапису судового засідання від 17.01.2017 року, судом такі права позивачу були розяснені.

Також не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що суддя був повинен відмовити у відкритті провадження на підставі п. 5 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, оскільки відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали про відкриття провадження у справі лише постановлені з недотриманням правил підсудності. До того ж співвідповідачем у справі зазначено не Миколаївське міське управління юстиції, а Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області, яке не перебуває у стані припинення.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підлягає залишенню без змін на підставі п. 1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 312-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОПІК-Україна» відхилити, а ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: В.В. Коломієць

Судді: О.О. Данилова

ОСОБА_7