Вирок № 64779191, 17.02.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6861/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2017

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого - судді Радченка В.Є.,

при секретарі Сидорак М.А.,

за участю:

прокурора Притули С.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016140050003744 від 19.08.2016 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, який народився у м. Львові, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

1) вироком Личаківського районного суду м. Львова від 18.08.2011 року за ч. 1 ст. 190 КК України до 200 годин громадських робіт, відомості про відбуття покарання відсутні;

2) вироком Галицького районного суду м. Львова від 24.04.2014 року за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений від відбування покарання відповідно до Закону України «Про амністію»,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2016 року приблизно о 17 год. 55 хв. ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку № 15 по вул. Шептицьких у м. Львові, маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, діючи у групі з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, відкрито, шляхом ривка викрав (зірвав з шиї) у ОСОБА_3 золотий ланцюжок вагою 21,5 грам вартістю 20640,00 грн. з золотим кулоном вагою 3 грами вартістю 4000,00 грн., заподіявши потерпілій майнову шкоду на загальну суму 24640,00 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Пояснив, що дійсно скоїв це кримінальне правопорушення, визнає цивільний позов потерпілої, бажає відшкодувати заподіяні потерпілій збитки. Розкаявся та просить не позбавляти його волі.

Окрім визнання обвинуваченим вини у інкримінованому йому злочині, винуватість ОСОБА_1 у визначеному судом у цьому вироку обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів. Зокрема:

- показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3 Остання пояснила, що 18.08.2016 року приблизно о 17 год. 40 хв. вона вийшла з роботи. Біля магазину «Робінзон» на вул. Шептицьких, 15 у м. Львові, побачила ОСОБА_1 з іншим чоловіком. Обвинувачений перекрив дорогу, та одним рухом вдаривши її рукою в груди і схопивши за ланцюжок на шиї - зірвав його, від чого потерпіла на декілька секунд захиталася. Другий нападник нічого не робив, просто перебував поруч. Після цього двоє нападників побігли в сторону пам'ятника С. Бандері, а потерпіла побігла за ними, по дорозі набираючи в телефоні поліцію та чоловіка. Біля пам'ятника С. Бандері її вже чекали співробітники поліції. Хоча напад був раптовий, вона змогла запам'ятати обличчя нападника та підтвердила, що ланцюжок зірвав саме ОСОБА_1, який знаходиться в судовому засіданні. Щодо пред'явлення до впізнання, ОСОБА_3 зазначила суду, що 12.10.2016 року її запросили до відділу поліції для проведення слідчої дії. Після прибуття потерпілої до відділу, її завели до одного з кабінетів. Після дзвінка слідчого своєму колезі, її повели в сусідній кабінет для впізнання. В цьому кабінеті був обвинувачений ОСОБА_1, троє інших хлопців (статистів) та поняті. З приводу слідчої дії вона ні з ким не спілкувалася. В кабінеті потерпіла вказала на ОСОБА_1, як на одну з осіб, що здійснили напад на неї 18.08.2016 року, та зазначила, що впевнено впізнала його по обличчю, очах, кольору волосся та статурі. Після впізнання сам ОСОБА_1 від підписання протоколу слідчої дії відмовився. Вартість ланцюжка потерпіла спочатку працівникам поліції вказала приблизну, однак після того, як знайшла «бірку» з виробу, уточнила її, зазначивши вартість ланцюжка 20640 грн. Документи на кулон відсутні, але зі слів матері, яка його подарувала, він коштує 4000,00 грн. Після цього випадку потерпіла стала боятися ходити ввечері по вулиці, з?явилася емоційна нестабільність та вона важко переносить цей стрес. У зв'язку з цим заявила цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 24640 грн. і моральної шкоди в розмірі 15000 грн.;

- оглянутими в судовому засіданні відеозаписами з камер спостереження на вул. Шептицьких у м. Львові (містяться на двох DVD-R дисках), на яких зафіксовано: на першому - як потерпіла біжить за двома чоловіками біля магазину по вул. Шептицьких, 15; на другому відеозаписі з вул. Війтовича («бічна» вул. Шептицьких) зафіксовано, як потерпіла ОСОБА_3 продовжує бігти за двома нападниками. При цьому потерпіла зазначила, що на відеозаписах одного з чоловіків впізнає - це ОСОБА_1;

- даними протоколу пред'явлення особи до впізнання від 12.10.2016 року, в якому зафіксована слідча дія, що була проведена в приміщенні Галицького ВП ГУНП у Львівській області, за участі двох понятих та трьох статистів. Під час впізнання ОСОБА_3 вказала на ОСОБА_1 як на особу, котра здійснили напад на неї 18.08.2016 року, та зазначила, що впевнено впізнала його по обличчю, очах, кольору волосся та статурі;

- «біркою» (етикеткою) виробу із золота 585 проби вагою 21,5 г, в якій зазначена вартість - 20640,00 грн.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

При цьому, судом не приймаються твердження потерпілої ОСОБА_6 щодо того, що грабіж був вчинений ОСОБА_1 із застосуванням насильства, оскільки під час судового розгляду встановлено, що останній зірвав з її шиї ланцюжок одним рухом, не завдаючи інших ударів. Такі дії обвинуваченого не можна додатково кваліфікувати як застосування насильства при грабежі. При ненасильницькому грабежі винний при вилученні майна не звертається до застосування насильства або погрози до потерпілого чи інших осіб (не здійснює цілеспрямованої дії на їх психіку чи тілесну недоторканість), а обмежується прикладенням певних зусиль лише безпосередньо для вилучення майна. Так, при вчиненні ОСОБА_1 грабежу майна ОСОБА_3 мав місце так званий "ривок", коли грабіжник несподівано для потерпілого захопив майно (зірвав золотий ланцюжок з кулоном).

Вказане підтверджується також висновком судово-медичної експертизи № 1811 від 12.09.2016 року, де зазначено, що забійне садно грудної клітки у потерпілої ОСОБА_3 ймовірно утворилося від дії тупого предмета, можливо внаслідок контакту з вільним краєм нігтьової пластинки пальця руки. Такі наслідки узгоджуються зі встановленим судом механізмом дій обвинуваченого, який захопив ланцюжок на шиї потерпілої та «ривком» зірвав його.

При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність пом'якшуючої покарання обставини.

Суд враховує, що скоєне ОСОБА_1 кримінальне правопорушення є тяжким злочином.

ОСОБА_1 раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття.

Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги вищезазначені обставини, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України з випробуванням, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Потерпіла ОСОБА_3 заявила цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної і моральної шкоди, в якому просила стягнути з обвинуваченого майнову шкоду у сумі вартості викрадених речей - 24600 грн. та у відшкодування моральної шкоди - суму 15000 грн.

Судом встановлено, що матеріальна шкода полягає у вартості викрадених золотого ланцюжка та золотого кулона, яка встановлена судом. Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка заподіяла шкоду. Тому, з урахуванням положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України в цій частині позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених законодавством. Відповідно до положень ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Потерпіла внаслідок злочину перенесла стресову ситуацію, зазнала вимушених змін у життєвих стосунках, втратила душевну рівновагу. Все це завдало потерпілій моральних страждань. Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, виходячи з характеру правопорушення, з матеріального стану обвинуваченого, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд прийшов до висновку, що на користь потерпілої з ОСОБА_1 підлягає стягненню 3000 гривень моральної шкоди.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами п. 4 ч. 6 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчій інспекції про зміну місця проживання;

- періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - у виді застави.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у сумі 24600 (двадцять чотири тисячі шістсот) грн. 00 коп., у відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., всього 27600 (двадцять шість тисяч шістсот) грн. 00 коп.

Після набрання вироком законної сили речові докази: два DVD-R диски з відеозаписами з камер спостереження - зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Головуючий суддя: В.Є. Радченко